Технічне обслуговування та ремонт тролейбусів

Загальні відомості. Технічне обслуговування та ремонт тролейбусів виконуються відповідно до заводської експлуатаційної та ремонтної документації. Для їх проведення організація МЕТ оснащується технологічним, контрольним, вимірювальним і діагностичним обладнанням, а також комплектується кваліфікованим ремонтним персоналом.

Основна мета технічного обслуговування і ремонту полягає в підтримці тролейбусів в технічно справному стані, тобто у здатності виконувати перевезення пасажирів за умови, що всі параметри, що характеризують їх безпеку, особливо електро- та пожежобезпечність, відповідають вимогам нормативно-технічної документації та забезпечують безпеку дорожнього руху та пасажирів.

Технічне обслуговування (ТО) є засобом зменшення інтенсивності зносу деталей і запобігання всякого роду несправностей і ушкоджень механічного та електричного обладнання тролейбусів. Норми, правила і процедури технічного обслуговування і ремонту у відповідності з Законом про безпеку дорожнього руху встановлюються заводами-виробниками тролейбусів. Однак, за традицією, що склалася з початку експлуатації тролейбусного транспорту, транспортні організації коригують заводські інструкції з експлуатації станції і ремонту тролейбусів, попередньо погодивши їх з виробником.

У Росії встановлена планово-попереджувальна система технічного обслуговування, заснована на обов'язковому виконанні робіт по догляду за тролейбусами як в процесі їх використання (після відпрацювання ними встановленого строку або пробігу), так і в процесі короткочасного або тривалого зберігання. Вона характеризується тим, що такі заходи обслуговування тролейбусів, як огляд, оцінка технічного стану, регулювання, заздалегідь плануються, мають певну періодичність і носять профілактичний (попереджувальний) характер, тобто виробляються не після відмов обладнання, а заздалегідь, з метою їх попередження.

Технічне обслуговування тролейбусів включає в себе:

• технічні роботи з підтримки тролейбусів у чистому та охайним вигляді, щодо виявлення та усунення дефектів;

• підготовку тролейбусів до випуску на лінію з належним екіпіруванням;

• відновлення працездатності тролейбусів, порушеною в результаті зносу або пошкодження;

• лінійний ремонт і швидку технічну допомогу для швидкої ліквідації дрібних несправностей;

• зберігання тролейбусів в депо.

Необхідно застосовувати такі форми обслуговування, які при мінімальних трудових і матеріальних витратах і мінімальному часу простою тролейбусів при технічному обслуговуванні забезпечують максимальну ймовірність виявлення та усунення всіх його несправностей.

Найбільш поширеною є поточна форма технічного обслуговування. При її організації обсяг оглядових та ремонтних робіт розбивають на технологічно однорідні, більш-менш рівні по трудомісткості частини, які, в свою чергу, закріплюють за декількома спеціально обладнаними місцями (постами), що утворюють поточну лінію. Кожен пост обслуговує спеціальна бригада робітників. Тролейбуси в процесі обслуговування пересувають з одного робочого місця на інше.

Технічне обслуговування тролейбуса за періодичністю, виконуваних операцій і трудомісткості виконуваних робіт підрозділяють на п'ять видів:

Щоденне обслуговування (ЩО)... щодоби в нічний час Контрольно-профілактичний

огляд (КПО)……………………… один раз на 7 ... 9 діб

у денний час при

чергуванні КПО та

ТО-1

Перше технічне

обслуговування (ТО-1)………….. один раз на сім днів

у денний час

Друге технічне

обслуговування (ТО-2)………….. через 11 ... 13 тис.

км пробігу після

попереднього анало-

гічного техобслуго-

вування або

ремонту, але не

рідше,ніж через 6 міс.

Сезонне обслуговування (СО)….. двічі на рік за

графіком,

встановленим в депо

З метою забезпечення безвідмовної роботи вузлів, що відповідають за безпеку руху та електробезпеку тролейбуса, на пробігу між ТО-1 і ТО-2 введено такий вид обслуговування, як контрольно-профілактичний огляд (КПО). КПО включає в себе обов'язкові роботи з контролю струму витоку, мийно-прибиральні і очисні роботи, огляд та перевірку вузлів, що впливають на безпеку руху. Крім того, він включає в себе контроль таких технічних параметрів, як тиск повітря в шинах, сходження керованих коліс, працездатність дії робочої та зупиночної гальмівних систем, визначення питомого опору руху тролейбуса. Цей вид технічного обслуговування виконується у збігу з графіком на спеціальних постах або в міжзмінний час на постах потокової лінії ЩО.

Технічне обслуговування здійснюється в тролейбусних парках або депо.

У тролейбусному депо, як правило, розміщені потокові лінії ЩО та ТО-1 з прибирально-мийним відділенням. У прибирально-мийному відділенні встановлені машини з обертовими щітками і оглядові канави з приямками.

Роботи по ЩО та ТО-1 тролейбусів виробляють переважно на трьох постах, причому на першому з них виробляють попереднє прибирання і мийку тролейбусів, на другому - огляд, кріплення вузлів і агрегатів, на третьому - змащення, екіпірування та остаточне прибирання. Перший пост обладнаний містком для огляду і ремонту струмоприймачів, останній - канавними домкратами для вивішування мостів. ТО-2 і СО в основному проводяться на стаціонарних постах.

Для виробництва ЩО формують бригади мийників, чистильників-прибиральників, змащувальників, екіпірувальників, слюсарів-електромеханіків, слюсарів для виконання робіт за заявками водіїв. Перевірку струму витоку виконує, як правило, працівник відділу технічного контролю (ВТК).

Для виробництва ТО-1 виділяють бригади мийник-прибиральників, слюсарів-електриків, слюсарів-механіків, змащувальників, слюсарів по обслуговуванню і ремонту пневматичного обладнання, слюсарів-кузовщиків, слюсарів-акумуляторників.

Роботи з ТО-2 виконують стаціонарно-потоковим методом спеціалізовані бригади слюсарів-механіків, електриків, слюсарів по обслуговуванню і ремонту пневматичного обладнання, екіпірувальників. У бригаду робочих по виконанню ТО-2 входять маляр, столяр-кузовщик, листоправ та транспортний робітник. Роботи з ТО-2 характеризуються великим об'ємом перевірочних робіт. Тому бригади ТО-2 забезпечують відповідним міряльним інструментом, шаблонами і пристосуваннями.

Щоденне обслуговування (ЩО). Основним завданням щоденного обслуговування є підготовка до випуску справних і чистих тролейбусів, технічний стан яких має забезпечувати безпечну і безвідмовну роботу на лінії. Воно виконується в нічний час, після повернення машини з лінії. Основними роботами ЩО є прибирально-мийні та екіпірувальні. Ці роботи доповнюють загальним оглядом тролейбуса і перевіркою працездатності його основних вузлів і пристроїв. В першу чергу перевіряють вузли та пристрої, які визначають безпеку руху.

При ЩО найбільш трудомісткими є прибирально-мийні роботи. Прибирання кузова та кабіни водія всередині передбачає очищення від бруду і підмітання підлоги, а також протирання вологою, а потім сухою ганчіркою стелі і бортів приміщення для пасажирів, перегородки кабіни водія, пасажирських сидінь, дверей, поручнів, огороджень вікон, шибок.

Прибирання кузова зовні передбачає промивку овалів, бічних і торцевих стінок. Потім виробляють протирання сухою фланеллю скла приміщення для пасажирів та кабіни водія, фар, підфарників, покажчиків повороту, стоп-сигналів і маршрутних ліхтарів кузова тролейбуса. Здійснюється це стаціонарною установкою з обертовими щітками, через які проходить самоходом тролейбус з низькою швидкістю. Торці кузовів і овали дахів промивають вручну. Після цього виробляють екіпірування тролейбуса, при необхідності заміняють маршрутні покажчики і знаки, перевіряють і доливають масло, перевіряють комплектність, тобто наявність усіх необхідних елементів обладнання, стан і кріплення пасажирських сидінь, обшивки та ін.

ЩО електроустаткування включає в себе перевірку секвенції (послідовності) роботи електричних ланцюгів системи опалення (в осінньо-зимовий період), склоочисників, високовольтного автоматичного вимикача й інших вимикачів електричних ланцюгів, тумблерів, скла обігрівачів, ланцюгів освітлення, світлової та звукової сигналізації, приводів дверей, пускових і гальмівних педалей і т.д.; контроль тиску струмоприймачів на контактні дроти та струму витоку. Перевірка секвенції являє собою перевірку порядку включення та відключення контактів і блокувань електричних апаратів при ході педалі контролера на включення і відключення. Її здійснюють візуально при відкритих контактуючих панелях. Контроль тиску струмоприймачів на контактні дроти здійснюється вручну пружинним динамометром або спеціальними пристроями.

При контролі струмів витоку використовують стаціонарно встановлені щіточні струмоз’ємники, ковзні при проході тролейбуса за металевими, спеціально встановленими на кузові рамками або штангами. При наявності на кузові потенціалу в ланцюзі міліамперметру з'являється електричний струм.

Для автоматизованого контролю струму витоку з кожною партією тролейбусів Мінського заводу поставляється стаціонарний сигналізатор ПСТ-4, що має дві уставки: на 0,4 і 3 мА. При перевищенні струмом витоку величини 0,4 мА на світловому табло загоряється жовтий сигнал. При струмі витоку 3 мА загоряється червоний сигнал і включається електричний дзвінок. Струм витоку при випуску на лінію не повинен перевищувати 0,4 мА при напрузі до контактної мережі 550 В.

Роботи по механічному обладнанню при ЩО тролейбуса полягають у перевірці люфтів, стану і кріплення елементів кермового механізму, працездатності гальм, компресора, гальмового крана, Гідронасоси кермового керування, стану підвісок ведучих та керованих мостів, шин і тиску в них, відсутність витоків стисненого повітря і течі масла з компресора, редуктора та ін. Тиск в пневмосистемі тролейбуса нижче 0,64 МПа і вище 0,74 МПа вказує на необхідність регулювання регулятора тиску. Тиск у гальмових камерах нижче 0,5 МПа при повністю натиснутою гальмівної педалі вказує на необхідність регулювання її ходу. При кожному ЩО з ресиверів зливають накопичений конденсат. У холодну погоду перед цією операцією пневмосистему продувають гарячим повітрям для розморожування льоду, що накопичився в пневматичних приладах.

Інструментальна перевірка рульових механізмів при ЩО виробляється при наявності записів у книзі поїздки. Вона зводиться до перевірки окружного і подовжнього люфтів кермового колеса, зі стояння і кріплення кермових тяг важелів, роботи системи гідропідсилювача керма.

Контроль тиску стисненого повітря у шинах ходових коліс здійснюють при ЩО візуально (за прогинанням шини) або манометром.

Працездатність гальмівних систем перевіряють або пробної проїздкою на виділеному майданчику, або шляхом гальмування коліс ведучого моста при піднятих колесах над опорною поверхнею. Працездатність зупиночного гальма побічно визначають за відсутності руху тролейбуса, загальмованість зупиночного гальма, при встановленні ходової педалі на першу ходову позицію.

Контрольно-профілактичне обслуговування (КПО). Крім робіт з приймання тролейбуса і контролю ізоляції, мийно-збиральних та очисних робіт та усунення зауважень за заявками водіїв, при КПО проводяться контрольні роботи з перевірки:

• люфту і зусилля повороту кермового колеса, сходження керованих коліс, люфтів в шкворневих сполуках і підшипниках маточини коліс переднього мосту та мосту причепа;

• герметичності вузлів і агрегатів пневмосистеми, а також продуктивності компресора, регулювання регулятора тиску, регулятора положення кузова, витоку повітря з пневмосистеми, наявності пломб на манометрі, запобіжному клапані та регуляторі тиску;

• стану коліс з контролем тиску повітря в шинах з підкачкою останніх при необхідності (безпосередньо на канаві);

• спрацювання контрольної лампи індикації аварійного падіння тиску повітря в робочій гальмівній системі та сигнального дзвінка;

• тиску струмоприймачів на контактні дроти, працездатності систем обмеження підйому та опускання штанг;

• регулювання фар тролейбуса і дії підфарників, задніх ліхтарів, стоп-сигналу і покажчиків повороту;

• величини виходу штоків гальмівних циліндрів (камер), дії та одночасності спрацьовування гальм передньої, провідної осей і вісі причепа;

• стану елементів карданного валу, осьового зазору карданного шарніра і радіального зазору шліцьового з'єднання, стану ізоляції між фланцями карданного вала і тягового двигуна;

• стану колекторів і щіткотримачів електродвигунів з контролем тиску на щітки;

• акумуляторної батареї за допомогою навантажувальної вилки, роботи реле-регулятора.

Крім перерахованого, при КПО виконуються наступні дії:

а) очищення елементів тиристорного регулятора, тягового і допоміжних електродвигунів, пускогальмівних и шунтових резисторів і інших елементів високовольтного обладнання тролейбуса;

б) замір опору ізоляції між пускогальмівними і

шунтовими резисторами і кожухом, а також перевірка надійності кріплення проводів;

в) очищення стисненим повітрям і протирання від бруду елементів електрообладнання, встановлених на контактуючій панелі, реостатному контролері, контролері водія з перевіркою надійності контактних з'єднань, зачисткою і перевіркою показників розчину, провалу і натискання контактів, відсутності затирання рухомої системи всіх реле, контакторів, вимикачів і т.д.;

г) мастильно-заправні роботи (згідно карті змащення), контроль ізоляції тролейбуса і визначення питомої опору руху;

д) визначення довжини гальмівного шляху або ефективності дії гальм.

Перше технічне обслуговування (ТО-1). При проведенні даного технічного обслуговування виконують огляд обладнання тролейбуса, в процесі якого встановлюється придатність його для безпечної і безперебійної роботи на лінії. Крім того, усуваються виявлені ремонтним персоналом або водіями несправності, які виникли під час роботи тролейбуса на лінії. ТО-1, крім робіт ЩО, передбачає наступне: більш ретельні прибирально-мийні роботи, періодично доповнюючи дезінфекцією пасажирського приміщення; великий обсяг кузовних робіт з перевіркою комплектності, стану і міцності кріплення всіх елементів кузовного обладнання.

Виконання ТО-1 починають з робіт з приймання тролейбуса та контролю ізоляції, а також мийно-збиральних та очисних. Потім перевіряється стан зовнішньої обшивки кузова, підніжок, кріплення драбини для підйому на дах, гумової доріжки на даху, стан і кріплення бортових люків, віконних рам і розсувних кватирок, дверей кабіни та сидіння водія, сидінь для пасажирів, покриття підлоги приміщення для пасажирів, щільність прилягання кришок люків, стан і кріплення стулок і опор дверей, елементів приводу дверей.

Після цього проводять роботи по електричному, механічному та пневматичному обладнанні.

Роботи з електрообладнання починають з очищення всіх його елементів від пилу і бруду. Потім перевіряють стан, кріплення і роботу всіх апаратів; виробляють зачистку колекторів електричних машин, що підгоріли, контактів і блок-контактів, контакторів і групових апаратів електричної схеми. Переконуються у справності приладів світлової та звукової сигналізації, електроприладів, головок струмоприймачів, ізоляційних втулок контактних голівок.

Після цього перевіряють стан та кріплення штанг струмоприймачів, гумових ізоляторів, натяжних пружин, тяг, струмопровідних дротів, опорних ізоляторів, обмежувачів підйому та опускання струмоприймачів, стан запобіжників; Некалібровані запобіжники замінюють. Перевіряють також роботу склоочищувача, стан освітлення приміщення для пасажирів, підніжок і дверних прорізів, стан приладів зовнішньої світлової та звукової сигналізації. Акумуляторну батарею очищають від пилу, іржі, оксидів і солей; перевіряють стан та кріплення датчика спідометра і його редуктора.

Особливу увагу при контролі механічного обладнання звертають на технічний стан агрегатів, що визначають безпеку руху: кермового управління, гальм, ходових коліс. Мости вивішують для перевірки люфтів в маточинах і визначають працездатність механічних гальм. Працездатність механічних гальм ведучого моста визначають за «зриву зчеплення», тобто з початку обертання коліс при включенні тягового електродвигуна на першій позиції контролера управління при загальмованих колесах або по швидкості «схоплювання» (зупинення) обертових коліс. Про працездатність механічних гальм керованих коліс можна досить приблизно судити за неможливості провертання їх вручну в загальмованому стані. Потім заміряють величину виходу штоків гальмівних циліндрів. Відсутність люфтів встановлюють покачуванням коліс вручну. При вивішені передньому мосту перевіряють і регулюють спеціальною лінійкою сходження керованих коліс. Для визначення кута сходження колеса встановлюють в положенні руху прямо і лінійкою заміряють відстань між торцями гальмівних барабанів в площині осей керованих коліс спереду і ззаду балки моста. Різниця повинна бути в інтервалі, зазначеному в заводській інструкції з експлуатації.

Окружний люфт кермового колеса тролейбуса перевіряють при нерухомих керованих колесах люфтметром. Люфтметр являє собою скобу з градусної шкалою, яку зміцнюють на кермовій колонці, а вказівну стрілку встановлюють на кермовому колесі. Окружний люфт кермового колеса тролейбуса не повинен перевищувати 20 °. Перевіряють його при працюючому гідронасосі, бо інакше результати заміру можуть бути спотворені при наявності люфтів кульового пальця в корпусі розподільника.

Перевіряють стан та кріплення насосу та електродвигуна, насоса гідропідсилювача керма, трубопроводів і шлангів гідросистеми, поперечних, поздовжніх тяг і двоплечого важеля причепа тролейбуса ЗіУ-683, рівень масла в гідросистемі. Особливу увагу приділяють технічному стану коліс, кріпленню коліс і гальмівних барабанів. Перевіряють герметичність картера центрального редуктора, кріплення і герметичність колісних редукторів ведучого моста, заміряють робочу висоту підвіски, зазори між накладками гальмівних колодок і гальмівним барабаном.

Перевіряють стан та кріплення компресора, водовіддільника, повітряних резервуарів, протизамороження, подвійного захисного клапана, буксирного та зворотного клапанів, електропневматичних вентилів і циліндрів приводу дверей, гальмового крана і деталей його приводу, клапана управління гальмами причепа, перевіряють справність запобіжного клапана та наявність пломби, рівень масла в компресорі і змазують всі крапки по карті змазки.

Перевіряють стан та кріплення амортизаторів переднього і провідного мостів та мосту причепа, їх кронштейнів і гумових втулок, обмежувачів ходу підвіски всіх мостів, регуляторів рівня підлоги, кріплення ресор, ресорних втулок і пальців, цілісність та відсутність зсуву листів, елементів пневматичного підресорення, підрамника заднього мосту.

Крім перерахованого вище, у тролейбуса ЗіУ-683Б додатково перевіряють стан опорно-зчіпного шарніра та кріплення його деталей, люфт в шарнірні з'єднання тяг верхнього та нижнього стабілізаторів, стан сигналізації граничного кута складання причіпної секції. Перевіряють стан та кріплення гармошки зчленування, огорожі поворотного кола.

На закінчення проводять мастильно-заправні роботи згідно карті змащення і обслуговування в обсязі КПО.

Друге технічне обслуговування (ТО-2). Основним завданням ТО-2 є виявлення та усунення несправностей, які можуть призвести до раптової відмови обладнання на лінії або викликають інтенсивний знос елементів обладнання.

Обсяги робіт з ТО-2 включають в себе роботи, що виконуються при ТО-1; крім того, окремі вузли, агрегати та їх елементи демонтують з тролейбуса для детальної ревізії в майстернях депо.

ТО-2 є перехідним етапом між технічними оглядами та поточними ремонтами. Дане технічне обслуговування містить великий обсяг робіт з контролю технічного стану тролейбуса. У зв'язку з цим бригади, які виконують ТО-2, забезпечують відповідним міряльним інструментом, шаблонами і пристосуваннями. Основний обсяг робіт ТО-2 проводять безпосередньо на тролейбусі. Частина агрегатів і пристроїв (акумуляторні батареї, карданні вали, вимірювальні прилади і деяке інше обладнання) при цьому знімають для оцінки технічного стану та ремонту в майстернях.

У першу чергу при проведенні ТО-2 перевіряють опір ізоляції електричних ланцюгів і струм витоку. При зниженому опорі ізоляції знаходять причини і усувають їх.

Потім тролейбус піднімають підйомниками і опускають на підставки. Колеса знімають і направляють в майстерню для перемонтажу та контролю технічного стану. Шини коліс ведених мостів працюють у більш важких умовах порівняно з провідними, тому їх знос настає раніше. Для попередження нерівномірного зношування шини переставляє за раніше наведеною схемою.

У підвісці тролейбуса при ТО-2 перевіряють знос і герметичні характеристики елементів обладнання. Амортизатори, пневмоелементи, регулятори положення рівня підлоги кузова при необхідності замінюють на нові або відремонтовані. У кермовому управлінні перевіряють стан та кріплення важелів, тяг, люфт в шарнірних з'єднаннях і кермового колеса, перевіряють і регулюють кути сходження керованих коліс, стан і роботу елементів гідропідсилювача. На керованих мостах знімають маточини коліс з гальмівними барабанами, замінюють непридатні підшипники, сальники та інші деталі. Гальмівні барабани при цьому направляють на розточування, а гальмівні колодки - в ремонт.

На провідних мостах перевіряють стан центральних редукторів, колісні редуктори розбирають і після ремонту збирають. Гальмівні барабани знімають, перевіряють технічний стан колісних гальм і при необхідності передають на розточування. Перевіряють технічний стан гальм, послідовність спрацьовування електричного і пневматичного гальма, справність і надійність кріплення тяг, важелів, виделок, валиків. У пневматичного обладнання перевіряють роботу компресора, час наповнення системи стисненим повітрям, величину загальної витоку стисненого повітря, температуру нагрівання клапанної коробки, відсутність течі масла. Для контролю технічного стану та ремонту в майстернях знімають запобіжний і зворотний клапани, редуктор тиску. Перевіряють стан та кріплення гальмівних кранів, гальмівних камер з енергоакумуляторами, резервуарів, повітреосушувача і блоку підготовки повітря.

Через 130000 км пробігу або при наявності вологи в пневмосистеми знімають адсорбер. Адсорбент замінюють повністю або ту його частину, яка забруднена маслом компресора. Зняття адсорбера і повний демонтаж осушувача виробляють тільки при непрацюючому компресорі і відсутності тиску в резервуарах. Тяговий електродвигун продувають стисненим повітрям, очищають від пилу колектор, обмотки якоря і полюсів, з'єднання між котушками. Перевіряють стан кріплення і регулювання щіткотримачів, замінюють зношені та притирають нові щітки, при необхідності проточують колектор. Перевіряють роботу та нагрів підшипників якоря. Аналогічно, без зняття і розбирання, проводять оцінку технічного стану двигуна компресора. Двигун гідронасоси, допоміжний двигун, генератор знімають і направляють в майстерню, де контролюють технічний стан і при необхідності проводять ремонт. Пускові і гальмівні резистори продувати стисненим повітрям, перевіряють стан та кріплення резисторних елементів, опір ізоляції відносно корпусу, справність ізоляторів та контактних з'єднань. Несправні ізолятори при необхідності заміняють. Головки струмоприймачів замінюють відремонтованими. Перевіряють цілісність та опір ізоляції підвідних проводів, стан і кріплення штанготримачів, регулювання обмежувачів підйому та опускання штанг струмоприймачів, штангозловлювачів та ін.

Контролер управління продувають стисненим повітрям, перевіряють стан кулачкових барабанів, стан і кріплення рухомих елементів, кріплення та ізоляцію проводів, плавність ходу педалей, дію повертаючих пружин, роботу механічних блокувань, послідовність включення контактів на всіх позиціях, розрив і тиск всіх контактів. У груповому реостатному контролері для контролю технічного стану та ремонту в майстернях знімають серводвигун, перевіряють час обертання вала контролера, стан і кріплення силових і блокувальних контактів і кулачкових елементів, знос контактних двигунів.

Аналогічні перевірки виконують щодо контактуючих панелей, панелей управління, автоматичного вимикання силового ланцюга, низьковольтного та іншого обладнання. Акумуляторну батарею замінюють батареєю, що пройшла технічне обслуговування та підзарядку. У кузові зміцнюють каркаси пасажирських сидінь, при необхідності ремонтують внутрішнє облицювання, кришки люків підлоги, підніжки, механізми відкривання та закривання дверей, пасажирські сидіння і сидіння водія, усувають течу в салоні та кабіні водія, виконують фарбування кузова. Мастильні роботи виконують по карті змазки з промиванням фільтрів і сапунів. Після ТО-2 тролейбуси обкатують пробігом не менше 25 км з перевіркою роботи всіх механізмів і заміряють опір руху на вибігу.

Для підвищення якості і зниження трудомісткості контрольних робіт при ТО-2 слід використовувати діагностичні та контрольні пересувні і стаціонарні установки. У тролейбусних депо використовують установки для контролю секвенції та регулювання електричної апаратури без зняття з тролейбуса.

Перевірку ефективності гальм, тягової передачі електрообладнання, а також кермових тяг управління бажано проводити на гальмівних і силових стендах з біговими барабанами.

Сезонне обслуговування (СО). Даний вид технічного обслуговування виконують для підготовки тролейбуса до роботи в осінньо-зимових та весняно-літніх умовах. Проведення СО суміщають з проведенням ТО-1 або ТО-2 з відповідним збільшенням їх планової трудомісткості.

Обсяг і терміни СО встановлює керівник організації ГЕТ в залежності від місцевих умов. Мета СО - заміна зимового мастила на літнє, і навпаки. Крім того, відключають або підключають системи опалення, виконують роботи, пов'язані з вентиляцією та вологозахистом.