Міністерство освіти і науки України

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра автоматизованого електропривода

Касаткіна Ірина Віталіївна

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«Технічна експлуатація електрорухомого складу (ерс)»

Кривий Ріг

2009 р.

Особливості розробки глибоких кар’єрів з використанням електрифікованого з.д. транспорту

Кар’єри, які ведуть гірничі роботи нище земної поверхні на 100 м. і більше, називаються глибокими. Основна їх особливість – систематичне зниження глибини і зменшення розмірів робочих горизонтів.

Досвід відкритої розробки родовищ корисних копалин вказує, що кінцева економічна доцільність глибини кар’єрів не є постійною і періодично переглядається. Технічний прогрес у побудові більш потужного гірничотранспортного обладнання, вдосконалення технології і організації виробництва призводять до розширення меж відкритих гірничих робіт. Однак умови експлуатації ЕРС у забійних екскаваторів, які виконують навантаження локомотивосоставів, мають тенденцію до погіршення при зниженні гірничих виробіток.

Негативний вплив постійно зростаючої глибини на техніко-економічні показники відкритої розробки компенсуються на вітчизняних кар’єрах впровадження тягових агрегатів, які мають більш високі тягові і тормозні властивості, ніж тепловози та 4 - 6 осні електровози. У результаті вдосконалення ЕРС (побудова тягових агрегатів ОПЭ1Б та ПЗЗТ ) кар’єри до глибини 300 350 м. можуть ефективно відпрацьовуватися при використанні для вивоза гірничої маси електрифікованого з.д. транспорта.

Крім цього, довжина і ширина також мають значний вплив на рівень показників роботи з.д. транспорта, тобто на дальність перевозки і складність транспортних комунікацій у робочому просторі. Кращі умови для експлуатації ЕРС досягаються при укладці постійних шляхів на відпрацьованих неробочих бортах кар’єра з можливо меншими змінами напряму руху поїздів.

Кар’єри з малою протяжністю мають незначний об’єм вскриші і характеризуються комбінованим видом транспорту. З.д. транспорт використовується зазвичай для переміщення гірничих порід на поверхні.

Кар’єри середньої протяжності мають значно більшу потужність і характеризуються, як правило, використанням з.д. транспорту у робочій зоні як самостійно, так і в поєднанні з автомобільним.

Для кар’єрів великої протяжності характерно переважне розповсюдження з.д. транспорту для переміщення основного об’єм гірничих порід.

Досвід експлуатації і дослідження особливості роботи з.д. транспорту вказує, що область його використання та техніко-економічні показники залежать від глибини і геометричних розмірів робочої зони кар’єра, параметрів вскривання і системи його розробки, виробничої потужності по корисним копалинам та вскришним породам, інтенсивності знімання гірничої маси з горизонтів і розподілення її по глибині розробки. Значний вплив завдає також експлуатаційні характеристики ЕРС та навантажувальні машини, організація гірничотранспортних і допоміжних робіт.

Оскільки тягові і тормозні можливості сучасних ЕРС дозволяють рухатись по підйому лише у межах 40 60 ‰, то прямі заїзди з поверхні кар’єра можливо виконати лише на 3 - 4 верхні горизонти. Усі інші горизонти повинні бути обладнані пунктами примикання і станціями, що суттєво ускладнює схему транспортних комунікацій і підвищує дальність перевезень. При опрацюванні уступів висотою 15 м. довжина виїзної траншеї на кожний горизонт складає 800 або 650 м., відповідно для ухилів 40 60 ‰. Підвищення висоти уступів до 24 - 30 м. дозволяє зменшити кількість одночасно відпрацьовуємих горизонтів у робочій зоні кар’єра і знизити довжину виїзних траншей.