Тема 4. Аналіз поведінки споживача
План
Вплив зміни доходу на рівновагу споживача. Лінія “дохід –
споживання”. Криві Енгеля.
Вплив зміни цін товарів на вибір споживача. Лінія “ціна –
споживання”. Криві індивідуального попиту.
Ефекти доходу й заміщення, поведінка споживача.
“Надлишок споживача” і його вплив на формування попиту.
1. Вплив зміни доходу на рівновагу споживача. Лінія “дохід – споживання”. Криві Енгеля
У попередній темі було з’ясовано, що зміна доходу споживача приводить до переміщення “планки” його бюджетних обмежень. Якщо ціни товарів залишаються на попередньому рівні, зростання або зменшення доходу означає відповідну зміну купівельної спроможності споживача; при цьому буде зсовуватися його бюджетна лінія.
Припустимо, що покупець опинився у такій ситуації, коли його дохід поступово зростав при незмінних цінах товарів. Щоб з’ясувати, як при цьому змінювався його вибір, тобто як він переходив від однієї комбінації двох товарів, що забезпечує рівновагу споживача, до іншої такої ж самої комбінації, розглянемо рис. 4.1.
т.
Лінія
“дохід – споживання”
С
В КБ3
А КБ2
КБ1
БЛ1 БЛ2 БЛ3
т. Х
Рис. 4.1. Побудова лінії “дохід – споживання”
Спочатку, коли дохід був низьким, можливості споживача у придбанні товарів Х і Y відображала перша бюджетна лінія (БЛ1). Одна із кривих байдужості (КБ1) торкалася БЛ1 у точці А. Таким чином, було визначено оптимальну комбінацію товарів Х і Y при певному доході споживача.
Потім дохід збільшився, а ціни товарів Х і Y залишилися без змін. Бюджетна лінія БЛ2 показує можливості споживача при новому рівні доходу. Крива байдужості КБ2 стикається з БЛ2 у точці В. Тепер рівновага споживача буде забезпечена, якщо він придбає іншу комбінацію товарів, збільшивши обсяг споживання як товару Х, так і товару Y.
Подальше збільшення доходу без зміни цін товарів привело до того, що рівновага споживача забезпечувалася за умови нової комбінації товарів – комбінації С.
У кожному випадку оптимальною комбінацією двох товарів є та, яка відповідає точці дотику кривої байдужості й бюджетної лінії. Якщо накреслити криву, яка проходить через точки А, В і С, можна отримати графік, який має назву лінії “дохід – споживання”. Ця крива дозволяє визначити найкращу з доступних комбінацій двох товарів при будь-якому доході споживача.
У ситуації, яку було розглянуто як приклад, зростання доходу сприяло збільшенню обсягів споживання як першого, так і другого товарів, і навпаки. Треба мати на увазі, що іноді залежність рівня споживання якогось конкретного товару від зміни доходу покупця є не прямою, а, навпаки, оберненою. Припустимо, при низькому доході споживач вважав товар дуже потрібним, якісним, привабливим, а коли дохід зріс, ставлення до цього товару змінилося – він став менш привабливим (можливо, настільки, що тепер споживач купує його у меншій кількості, ніж раніше). Така поведінка споживача пояснюється тим, що тепер, отримуючи більший дохід, він має можливість купувати кращі, більш якісні й більш дорогі товари на заміну тому товару, споживання якого зменшується.
Залежно від того, як змінюється обсяг споживання того або іншого товару при зміні доходу споживача, усі товари поділяють на дві категорії. Якщо при збільшенні доходу споживача обсяг купівлі товару збільшується, і навпаки, то цей товар належить до вищої категорії (такі товари ще називають нормальними, високоякісними). Якщо ж обсяг споживання товару пов’язаний з рівнем доходу за принципом оберненої залежності, товар належить до так званої нижчої категорії.
У розглянутому прикладі обидва товари були товарами вищої категорії.
Для того, щоб правильно прогнозувати дії споживача, треба знати, яким є характер залежності обсягу споживання від рівня доходу по кожному з товарів. Графіки, які виявляють таку залежність, запропонував у свій час німецький статистик Ернст Енгель (1821–1896). Вони розглядаються у навчальній літературі під назвою “криві Енгеля”.
К риву Енгеля для товару вищої категорії зображено на рис. 4.2.
Дохід