4. Доходи підприємства. Показники доходів

Розглядаючи це питання, треба перш за все зрозуміти різницю між категоріями “валовий дохід” і “чистий дохід”.

Валовий дохід підприємства – це сума грошей, отримана фірмою внаслідок продажу продукції. Поняття “валовий дохід” і “виторг” є синонімами.

У сучасній економічній літературі валовий дохід позначається або літерою R (від англ. revenue), або літерами TR (від англ. total revenue).

Чистий дохід підприємства (прибуток) Р (від англ. profit) – це різниця між валовим доходом і витратами фірми:

P = TR – TC

Треба розрізняти поняття “бухгалтерський прибуток” та “економічний прибуток”.

Під час визначення величини бухгалтерського прибутку враховуються тільки зовнішні витрати фірми, а під час визначення економічного прибутку – як зовнішні, так і внутрішні витрати.

Тут є один дуже важливий момент, на який треба звернути увагу. Визначаючи величину економічного прибутку, слід ураховувати як альтернативні витрати, тобто як втрачений дохід, альтернативну вартість часу підприємця й можливий процент на капітал. Ці дві величини становлять так званий нормальний прибуток – дохід, який є достатнім для того, щоб утримати підприємця у певній сфері діяльності. Якщо виторг від реалізації продукції покриває всі безпосередні витрати й забезпечує нормальний прибуток, то це означає, що підприємець вибрав такий варіант використання свого часу й свого капіталу, який є не гіршим за інші реальні варіанти.

Економічний прибуток – це валовий дохід фірми за вирахуванням усіх безпосередніх витрат (як зовнішніх, так і внутрішніх) і нормативного прибутку.

Виходить, що нульове значення економічного прибутку вже свідчить про економічну доцільність виробництва. Якщо ж економічний прибуток є величиною від’ємною, підприємець повинен залишити цю галузь і вкласти капітал в іншу.

Важливими показниками, які дають можливість зробити висновок про результати діяльності фірми, є середній і граничний доходи.

Середній дохід АR (від англ. average revenue) – це дохід у розрахунку на одиницю реалізованої продукції:

TR

AR =  .

Q

Якщо всі одиниці продукції було продано за однаковою ціною, то середній дохід дорівнюватиме цій ціні.

Граничний дохід MR (від англ. marginal revenue) – це зміна загальної величини виторгу підприємства завдяки продажу однієї додаткової одиниці продукції або додатковий дохід, пов’язаний з продажем додаткової одиниці товару:

TR

MR =  , або MR = TR_{(n + 1)} – TR_n ,

Q

де n – кількість одиниць реалізованої продукції.

Ще одним показником, який характеризує результативність виробництва, може бути середній продукт АР (від англ. average product), який показує вихід продукції на одиницю витрат:

Q

AP =  .

TC

Під час визначення величини середнього продукту кількість продукції (Q) може бути виражена як у натуральних одиницях, так і в одиницях вартості. На відміну від цього під час визначення величин середнього й граничного доходів кількість продукції вимірюють тільки в натуральних одиницях.

Показники, які було розглянуто, є, зрозуміло, дуже важливими, але підприємця цікавить збільшення не стільки валового, скільки чистого доходу (прибутку). Узагальнюючим показником ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства є норма прибутку (або рентабельність виробництва), яка розраховується за формулою:

P

P^l =   100 ,

TC

де Р – величина прибутку за певний період; ТС – загальні витрати фірми за цей період.

Зіставлення валового доходу з валовими витратами, граничного доходу з граничними витратами лежать в основі мікроекономічної методики визначення оптимального обсягу виробництва.