4. Монополістична конкуренція: ознаки й характерні риси

Найбільш помітними ознаками (характеристиками) ринку монополістичної конкуренції є такі:

• кількість фірм, які діють на цьому ринку, є відносно великою (як правило, декілька десятків підприємств);

• виробники (продавці) пропонують схожу, але не ідентичну продукцію, тобто продукція є диференційованою.

Добре помітно, що ця модель відрізняється від чистої конкуренції.

Розглянувши першу ознаку ринку монополістичної конкуренції, можна сформулювати декілька важливих положень:

• кожна фірма має відносно невелику частку ринку, тому можливість окремих фірм впливати на ринкову ціну є вельми незначною;

• фірми не мають можливості укладати одна з одною угоди стосовно обсягів виробництва, цін і т. ін.;

• практично відсутні взаємозв’язаність і взаємозалежність у діях фірм.

Що стосується диференціації продукту, то вона може набувати різних форм:

• по-перше, продукти, що задовольняють певну потребу, можуть мати різну якість;

• по-друге, можуть бути різними умови продажу одних і тих самих продуктів (наприклад, наявність або відсутність таких послуг, як доставка товару додому, післяпродажне обслуговування й т. ін.);

• по-третє, може спостерігатися диференціація з точки зору доступності товару для покупця (місце розташування магазину, режим його роботи й т. ін.);

• по-четверте, продукція різних фірм, однакова за якістю, може мати відмінності, створені завдяки рекламі, упакуванню, використанню торгових марок.

З цього випливає, що в умовах монополістичної конкуренції дуже велике значення має нецінова конкуренція, яка ґрунтується на якості, рекламі й умовах продажу товарів.

Важливою рисою монополістичної конкуренції є відносно легкий вступ до галузі. Оскільки у таких галузях діють досить багато фірм, вони, очевидно, є некрупними (для проникнення у галузь не треба мати великого капіталу). З іншого боку, вступ до галузі з монополістичною конкуренцією є більш складним порівняно з чистою конкуренцією, бо він передбачає витрати, пов’язані з необхідністю забезпечити відмінність свого товару від товарів конкурентів.

Сфера поширення монополістичної конкуренції є вельми широкою. Вона спостерігається і в матеріальному виробництві, і в торгівлі, і у сфері послуг (виробництво одягу, взуття, меблів, видання книг, випуск газет, торгівля продовольчими товарами, надання побутових послуг і т. ін.).

5. Визначення обсягу виробництва фірми у короткостроковому періоді й довгострокова рівновага в умовах монополістичної конкуренції

Крива попиту на продукцію фірми в умовах монополістичної конкуренції є, зрозуміло, спадною (щоб продати продукції більше, фірма повинна знизити ціну).

Еластичність попиту в умовах монополістичної конкуренції зазвичай вища, ніж при чистій монополії. Чим більше конкурентів і менш помітна диференціація продукту, тим вищий ступінь еластичності попиту в умовах монополістичної конкуренції. Коли визначають оптимальний обсяг виробництва фірми в умовах монополістичної конкуренції, використовують загальне правило, суть якого полягає у тому, щоб виконати умову рівності граничного доходу й граничних витрат підприємства MR = MC.

Розглянемо графіки, які відображають результати функціонування “середньої” фірми галузі з монополістичною конкуренцією (рис. 11.6).

Ц іна, витрати, МС

дохід АТС

Р₁

АТС₁

D

MR

Q₁ Випуск продукції

Рис. 11.6. Витрати, дохід фірми й попит на її продукцію

(ситуація отримання прибутку): D – крива попиту; MR – крива граничного доходу; АТС – крива середніх загальних витрат;

МС – крива граничних витрат

Ціна, МС

витрати, АТС₁ АТС

дохід Р₁

D

MR

Q₁ Випуск продукції

Рис. 11.7. Витрати, дохід фірми й попит на її продукцію

(ситуація збитковості)

За ціною P₁ фірма буде випускати Q₁ одиниць продукції. При цьому вона отримає економічний прибуток, бо P₁  ATC₁ (мова йде про короткостроковий період).

Але може вийти й так, що фірма у короткостроковому періоді буде зазнавати збитків, якщо при випуску оптимальної кількості продукції ціна буде нижчою за середні загальні витрати: P₁  ATC₁ (рис. 11.7).

Що буде відбуватися у тому випадку, коли “середня” фірма галузі матиме економічний прибуток? Почнеться вступ інших фірм до цієї галузі, внаслідок чого знизиться ринкова ціна й крива попиту “середньої” фірми переміститься вниз. Крива граничного доходу також переміститься вниз. Це пояснюється тим, що фірма не може впливати на ринкову ціну, вона повинна “погоджуватися” з цією ціною.

Якщо ж до галузі ввійде занадто багато нових фірм і ціна знизиться настільки, що ситуація стане такою, як на рис. 11.2, фірми будуть зазнавати збитків. Це примусить деякі фірми залишити галузь, що призведе до підвищення ціни й переміщення кривих попиту й граничного доходу вгору (збитки ліквідуються).

Довгострокова рівновага у галузі з монополістичною конкуренцією (рівновага у довгостроковому періоді) встановлюється за умови, що “середня” фірма має нульовий економічний прибуток, тобто отримує нормальний прибуток.

Цю ситуацію відображено на рис. 11.8.

Ціна, витрати,

дохід МС

Р₁ = АТС₁ АТС

D

MR

Q₁ Випуск продукції

Рис. 11.8. Витрати, дохід фірми й попит на її продукцію

(ситуація довгострокової рівноваги)

Якщо крива попиту є дотичною до кривої середніх загальних витрат, фірма отримує нормальний прибуток (P = ATC) при обсязі виробництва, коли MR = MC. Ця фірма перебуває у стані рівноваги. Якщо ця умова виконується для всіх фірм галузі (або для абсолютної більшості фірм), спостерігається ситуація довгострокової рівноваги.