Тема 8. Витрати й результати виробництва План

1. Витрати підприємства, їхні види й показники.

2. Динаміка витрат фірми у короткостроковому періоді.

3. Ефект масштабу й зміна витрат фірми у довгостроковому періоді.

4. Доходи підприємства. Показники доходів.

1. Витрати підприємства, їхні види показники

Коли мова йде про витрати фірми, треба перш за все розглянути два поняття:

• безпосередні (явні) витрати;

• альтернативні витрати.

Безпосередні (явні) витрати – це реальні витрати матеріальних і фінансових ресурсів, витрати у буквальному розумінні, величина яких визначається однозначно.

Наприклад, якщо підприємство витратило на купівлю сировини 1000 грн або на оплату праці робітників 2000 грн, то це і є безпосередні витрати; їхня величина є чітко визначеною.

Альтернативні витрати – це витрати (втрати) у тому сенсі, що підприємець, використавши ресурси певним чином, позбавився можливості використати їх інакше і у зв’язку з цим втратив певний дохід. Альтернативні витрати часто називають витратами втрачених можливостей.

Безпосередні й альтернативні витрати не можна розглядати як види витрат фірми; тут мова йде про два різних підходи до визначення категорії “витрати”.

Безпосередні витрати іноді називають експліцитними, а альтернативні – імпліцитними.

Структура витрат фірми (у загальному вигляді) є такою:

• витрати, які пов’язані з отриманням і використанням засобів праці (машин, обладнання, виробничих будівель і т. ін.);

• витрати з придбання предметів праці (сировини, матеріалів, енергії тощо);

• витрати, що пов’язані з оплатою праці робітників.

Розглядаючи види витрат фірми, треба зупинитися на декількох підходах до класифікації цих витрат.

По-перше, витрати підприємства поділяються на зовнішні й внутрішні.

Зовнішні витрати пов’язані з придбанням засобів виробництва, робочої сили на ринку.

Внутрішні витрати пов’язані з використанням ресурсів, які вироблені на самому підприємстві (наприклад, фермер використовує частину зерна власного врожаю для сівби).

По-друге, витрати фірми поділяються на постійні й змінні.

Постійні витрати – це такі витрати підприємства, величина яких не залежить від обсягу виробництва (приміром, плата за оренду приміщень, страхові внески й т. ін.). Вони позначаються FC (від англ. fixed cost).

Змінні витрати прямо пов’язані з масштабами виробництва, кількістю продукції, що виготовляється (витрати на сировину, оплата праці робітників і т. ін.). Вони позначаються VC (від англ. variable cost).

Сукупність усіх витрат підприємства – це повні (загальні) витрати.

Їх позначають TC (від англ. total cost), TC = FC + VC.

Для того, щоб визначити ефективність використання виробничих ресурсів на підприємстві, треба розрахувати так звані відносні показники витрат, а саме середні й граничні витрати.

Середні витрати АТС (від англ. average total cost) – це витрати у розрахунку на одиницю продукції:

TC

ATC =  ,

Q

де TC – загальні витрати; Q – кількість продукції (від англ. quantity).

Відповідно середні постійні й середні змінні витрати розраховуються за формулами

FC VC

AFC =  , AVC =  .

Q Q

Підприємець повинен прагнути до зменшення середніх витрат, а їх збільшення свідчить про те, що рівень ефективності використання виробничих ресурсів знижується.

Граничні витрати МС (від англ. marginal cost) – це додаткові витрати на додаткову одиницю продукції, тобто приріст витрат фірми, який пов’язаний зі збільшенням випуску продукції на одиницю:

 TC

MC =  ,

 Q

де TC – приріст загальних витрат; Q – приріст обсягу виробництва.

Але слід пам’ятати, що граничні витрати – це додаткові витрати на одну додаткову одиницю продукції. У зв’язку з цим формулу можна записати дещо інакше:

MC = TC_(n+1) – TC_n ,

де n – кількість одиниць продукції.

Середні й граничні витрати можна розраховувати двома способами:

• на одиницю продукції у натуральному вираженні;

• на одиницю вартості продукції.