2. Виробництво з одним змінним ресурсом

Розглянемо ситуацію, коли виробник має можливість змінювати кількість тільки одного з ресурсів. Наприклад, немає можливості збільшити кількість обладнання (верстатів, машин), бо немає вільних виробничих приміщень, проте можна збільшити кількість робочої сили, що використовується на підприємстві. Але чи треба це робити? На допомогу виробникові приходить мікроекономіка. Економісти розробили методику аналізу впливу зміни кількості ресурсів на результати виробництва.

Розглядаємо випадок, коли змінюється обсяг тільки одного з ресурсів (наприклад праці). Кількість засобів праці (цей ресурс у цьому випадку називають капіталом) залишається незмінним. Спостереження показали, як змінювався випуск продукції при поступовому зростанні обсягу праці (L), коли використовувалася певна кількість засобів праці (С). Дані подано у табл. 7.2.

Таблиця 7.2

Виробництво з одним змінним ресурсом (за певний період часу)

Кількість праці L, од.	Кількість засобів праці С, од.	Обсяг виробництва Q, од. продукції	Середня продуктивність змінного ресурсу Q/L	Гранична продуктивність змінного ресурсу Q/L
0	5	0	–	–
1	5	15	15	15
2	5	35	17,5	20
3	5	65	21,7	30
4	5	100	25	35
5	5	125	25	25
6	5	130	21,7	5
7	5	130	18,6	0
8	5	125	15,6	–5
9	5	120	13,3	–5
10	5	140	11	–10

Середня продуктивність змінного ресурсу (у цьому випадку це продуктивність праці) розраховується як відношення QL.

Гранична продуктивність змінного ресурсу характеризується величиною, яка отримала в економічній літературі назву “граничний продукт”.

Граничний продукт MP (від англ. marginal product) – це додатковий продукт, який було отримано завдяки збільшенню кількості змінного ресурсу на одиницю, при тому що кількість інших ресурсів залишалася незмінною (за виключенням ресурсів, які є доповнювальними до змінного). Формула для визначення граничного продукту певного ресурсу має такий вигляд:

Q Q

MP_A =  =  ,

RC_A A _{(n + 1)} – A_n

де А – ресурс; Q – обсяг випуску продукції (від англ. quantity); n – кількість одиниць ресурсу А; RC – витрати ресурсу (від англ. resource cost).

Якщо проаналізувати табл. 7.2, можна побачити, до якого рівня є доцільним збільшення кількості праці, що використовується на підприємстві. Але більш наочне уявлення про вплив нарощування змінного ресурсу на обсяг виробництва дають графіки випуску продукції, середньої й граничної продуктивності цього ресурсу (рис. 7.2 і 7.3).

Випуск

продукції, 150

од.

100

50

10

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Кількість праці, од.

Рис. 7.2. Обсяг змінного ресурсу й випуск продукції

Випуск 35 MP_L

продукції

на одиницю 25

праці

15 Q  L

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Кількість праці, од.

Рис. 7.3. Середня й гранична продуктивність змінного ресурсу

Зі збільшенням кількості використаної праці випуск продукції збільшується, але лише до певного рівня. Треба звернути увагу на те, що спочатку зростання випуску було більш помітним, а потім почало уповільнюватися. Максимальний випуск – 130 одиниць продукції – спостерігався при використанні шести й семи одиниць праці. Далі кількість виробленої продукції зменшувалася, хоча обсяг праці збільшувався. Як це пояснити?

Справа у тому, що гранична продуктивність (граничний продукт) праці спочатку зростала, а далі почала знижуватися. Друга, третя й четверта одиниці праці приносили зростаючий граничний продукт, а з п’ятої одиниці ресурсу він став спадним. Восьма одиниця праці дала від’ємний граничний продукт, у зв’язку з чим почав зменшуватися обсяг випуску.

У цій ситуації діє закон спадної віддачі (закон спадного граничного продукту). Суть цього закону полягає в тому, що, починаючи з певного моменту, послідовне збільшення кількості змінного ресурсу при незмінній кількості інших ресурсів дає такий додатковий (або граничний) продукт, який зменшується на кожну додаткову одиницю змінного ресурсу.

Графіки випуску продукції, середньої й граничної продуктивності змінного ресурсу, що розглядалися, дуже добре відбивають дію закону спадного граничного продукту.

Неважко помітити зв’язок між динамікою граничної й середньої продуктивності змінного ресурсу. Доки граничний продукт праці був більшим, ніж показник її середньої продуктивності, збільшення кількості змінного ресурсу приводило до зростання середньої продуктивності, і навпаки. Графік граничної продуктивності завжди перетинає графік середньої продуктивності у точці максимального значення останньої.