
- •Тема1 Вирази
- •Властивості істинних числових рівностей
- •Властивості числових нерівностей
- •Тема 2 Функції
- •Властивості числових функцій
- •Властивості
- •Обернена пропорційність
- •Властивості
- •Геометричні зміни коефіцієнтів k та b лінійної функції
- •Різні способи задання прямої
- •Властивості
- •Перетворення графіків квадратної функції
- •Тема 3 Рівняння, їх системи та сукупності
- •Тема 4 Нерівності з однією змінною, їх системи та сукупності
- •Алгоритм розв’язування систем нерівностей
- •Алгоритм розв’язування сукупності нерівностей.
- •Тема 5 Рівняння з двома змінними
- •Алгебраїчні способи розв’язування систем рівнянь.
- •Тема 6: Нерівності з двома змінними
- •Тема 1: Геометричні побудови на площині
- •Тема 2: Многогранники та тіла обертання.
- •Тема 2: Величини та їх вимірювання.
Тема 3 Рівняння, їх системи та сукупності
Рівняння з однією змінною.
Рівносильні рівняння.
Теореми про рівносильні рівняння та наслідки з них.
Система та сукупність рівнянь з однією змінною.
1. Розглянемо на множині Х два вирази із змінними і , які при деяких значеннях змінної можуть мати однакові значення.
Означення.1.
Рівняння з однією змінною називається
помісний предикат виду
заданий
на області визначення Х
, для якого вимагається знайти ті значення
змінної х
, при якій предикат перетворюється в
істинну числову рівність.
Розв’язати рівняння означає знайти значення змінної х , при якому предикат (тобто рівняння) перетворюється в числову рівність.
Оскільки рівняння є предикатом
то з ним задано дві множини: 1) область
визначення предиката – множина допустимих
значень змінної; 2) область істинності
предиката - множина коренів (або розв’язків
) рівняння. Причому множина коренів
рівняння є підмножиною множини допустимих
значень змінної, тобто
.
2. Нехай на множині Х
задано два рівняння
і
,
нехай
- відповідно множини їх розв’язків. Для
множин
і
можливі такі співвідношення
.
Означення 2. Два рівняння і задані на одній і тій самій області визначення Х називаються рівносильними, якщо всі розв’язки першого рівняння є розв’язками другого рівняння і навпаки, тобто множини їх розв’язків співпадають.
Рівняння, множини розв’язків яких порожні, також прийнято вважати рівносильними.
Означення 3. Якщо множини розв’язків рівняння є підмножиною множини розв’язків рівняння , то друге рівняння є наслідком першого(тобто, якщо кожен корінь першого рівняння задовольняє друге рівняння).
Інше означення рівносильних рівнянь:два рівняння називаються рівносильними тоді і тільки тоді, коли кожне з них є наслідком іншого.
При розв’язування рівнянь виконують заміну попереднього рівняння рівносильним йому, але простішого виду. Інколи доводиться переходити до нерівносильного рівняння, тобто його наслідна тоді множина розв’язків розширюється і потрібна перевірка коренів.
Теорема 1. Якщо до обох частин рівняння додати один і той самий вираз
, який визначений на тій же області визначення Х, то дістанемо рівняння
яке рівносильне даному.
Доведення. Для
доведення потрібно показати, що множина
розв’язків обох рівнянь збігається .
Позначимо
- множина розв’язків рівняння (1);
-
множина розв’язків рівняння (2). Щоб
показати, що
,
треба показати, що
.
1) Нехай а
довільний корінь рівняння (1), тоді
-
істинна рівність. Додамо до обох частин
істинної рівності число
і
отримаємо істинну рівність
,
яка свідчить про те, що число а
є коренем і другого рівняння. Оскільки
а вибрано
довільно, то
.
2) Нехай b
– довільний корінь рівняння (2), тому
істинна
рівність. Додамо до обох частин рівності
число
і отримаємо істинну рівність
,
свідчить, що число
є
коренем першого рівняння. Оскільки
вибрано довільно, то
.
Отже,
.
Множини розв’язків рівнянь співпадають,
тому рівняння рівносильні.
Наслідок 1. Члени рівняння можна переносити з однієї частини в іншу, змінивши при цьому їх знаки на протилежні.
Наслідок 2. Якщо у рівнянні в обох частинах є однакові вирази, то їх можна опустити.
Теорема 2.
Якщо обидві частини рівняння
заданого
на множині Х
помножити на однин і той самий вираз
визначений на області визначення
рівняння і який не перетворюється в
нуль, то одержимо рівняння
рівносильне
даному.
Доведення. Аналогічне теоремі 1 (провести самостійно).
Наслідок 1. Якщо всі члени рівняння мають спільний множник, то на нього можна поділити всі члени (скоротити).
Приклад.
Наслідок 2. Якщо деякі члени рівняння є дробово-раціональними виразами, то помноживши рівняння на спільний знаменник цих дробів дістанемо рівняння з цими коефіцієнтами
Приклад 1)
2)
Якщо рівняння має вигляд
,
то множина розв’язків рівняння є
об’єднанням множин розв’язків рівнянь
4. Означення
4. Системою 2-х рівнянь
з однією змінною називають кон’юнкцію
двох предикатів, задану на деякій області
визначення
,
для якої вимагається знайти такі значення
змінної
,
які перетворюють кожне з рівнянь в
істину рівність.
Системи рівнянь з однією змінною розглядаються рідко, в основному з кількома змінними.
Означення 5. Сукупністю двох рівнянь з однією змінною називається диз’юнкція предикатів заданих на множині для якої вимагається знайти значення змінної , при яких хоча б одне з рівнянь перетворюється в істинну числову рівність.
Множина розв’язків системи – спільний розв’язок сукупності – об’єднання розв’язків.