7.Техніка безпеки при топографо - геодезичних вишукувань.

• сокира, молоток повинні бути щільно насаджені на міцні і гладкі, дерев’яні рукоятки розклинені залізним клином з потовщенням до вільного кінця, розклинені залізним клином. При роботі з сокирою необхідно стежити, щоб поблизу не стояли люди;

• ящики для геодезичних приладів повинні мати міцно укріплені ручки, а рейки – справні гвинти в місцях кріплення частин рейок;

• небезпечно носити за спиною інструмент, укріплений на штативі (можна поранити ноги);

• переносити віхи, штативи і інші інструменти, що мають гострі кінці, дозволяється тільки тримаючи їх вперед гострими кінцями;

• при переходах по вулиця забороняється носити рейки на плечах, переносити їх потрібно тільки в руках і неодмінно зсунутими і складеними, при міцно закріплених відповідних гвинтах;

• геодезичні прилади, встановлені на штативах необхідно міцно укріплювати на місцевості так, щоб вони не впали;

• необхідно бути обережним при виконанні геодезичних робіт на дорогах, по якій рухається транспорт;

• під час переходу через дороги строго керуватися правилами, встановленими для безпеки на проїжджій частині;

• при роботі уздовж дороги забороняється розміщувати інструмент і працюючих на проїжджій частині дороги;

• при вимірюванні ліній стрічкою вістря шпильок повинно бути направлене у бік від вимірюючого, не можна перекидати один одному шпильки, вони повинні передаватися заднім робітником передньому з рук в руки;

• при підйомі на геодезичні знаки або на дерева обидві руки повинні бути вільні, забороняється підйом з вантажем більше 6кг;

• при роботі на наглядовому майданчику знака люк повинен бути закритий, забороняється спиратися, сідати або вилізати на поручні, знаходитися в цей час під знаком;

• студент, приймаючий інструмент на верху під час його підйому на знак, повинен бути прикріплений до основного стовпа ланцюгом запобіжного пояса;

• забороняється псувати посіви, зелені насадження тощо;

• у разі грози, що наближається, польові роботи на геодезичній практиці припиняти і всім студентам перейти в закрите приміщення. Якщо гроза все ж таки почалася, не дозволяється знаходитися під деревами і притулятися до їх стовбурів, бути близьким від дротів високовольтних ліній, громовідводів на піднесених місцях, всі предмети скласти в боці від місцезнаходження людей;

• в сонячні дні обов’язково працювати з покритою головою, щоб не сталося теплового або сонячного удару. Крім того, в найжаркіші години потрібно переривати роботу, влаштовувати відпочинок, а роботу переносити на ранкові або вечірні години;

• не дозволяється сідати на сиру землю і траву;

• забороняється купатися поодинці, пірнати, пити холодну воду, будучи пітним або розпаленим, а також пити сиру воду;

• категорично забороняється розводити багаття поблизу будівель, в лісосмугах, поблизу посівів сільськогосподарських культур;

• забороняється працювати і пересуватися босоніж. В суху пору року використовувати легке взуття з міцною, важко проколювальною підошвою, в сиру пору року – непромокальне взуття;

• забороняється палити в аудиторіях, де виконуються камеральні роботи, в житлових кімнатах, а також поблизу і в середині будівель, де зберігаються горючі матеріали;

• в приміщення для камеральних робіт і для зберігання геодезичних інструментів повинні бути вогнегасники.

Питання

1. Охарактеризуйте техніку безпеки інженерно – геодезичних вишукувань на авто магістральних і автомобільних дорогах.

2. Охарактеризуйте проведення інженерно – геодезичних вишукувань в охоронній зоні ліній електропередач.

3. Охарактеризуйте проведення інженерно – геодезичних вишукувань в зоні діючих магістральних газопроводів

4. Охарактеризуйте заходи щодо безпеки при пересуванні в полі, по льоду, і водних переправ.

5. Охарактеризуйте вимоги техніки безпеки при виконанні інженерно – геодезичних вишукувань у жаркі години дня роботи .

6. Техніка безпеки при топографо – геодезичних вишукувань.

Лекція 8

Тема: Захист від електричного струму та атмосферної електрики.

План.

1.Дії та види струму на організм людини.

2.Небезпека ураження людини електричним струмом.

3.Основні засоби захисту від ураження електричним струмом.

1. Електричний струм, протікаючи через живий організм, спричиняє термічну, механічну, електролітичну і біологічну дії.

Термічна дія електричного струму характеризується нагріванням тканини і виникненням опіків. Електролітична дія струму призводить до розкладу рідин, включаючи і кров. Результатом механічної дії електричного струму певних параметрів є механічне пошкодження( розриви) тканин організму. Біологічна дія проявляється в порушенні біологічних процесів у живому організмі.

Розрізняють два види ураження організму людини електричним струмом: електричні травми і електричні удари.

Електротравма – це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги у вигляді місцевих пошкоджень тканин і органів: електричні опіки, електричні знаки і електрометалізація шкіри, механічні пошкодження в результаті довільних судорожних скорочень м’язів при протіканні струму ( пориви шкіри, кровоносних судин і нервів, вивихи суглобів, переломи кісток), а також електрофтальмія- запалення очей в результаті дії ультрафіолетових променів електричної дуги.

За характером подразнюючої дії розрізняють струми:

невідчутні,

відпускаючи,

струми, що викликають фібриляцію, а також глибокі опіки.

Електричний удар – це збудження живих тканин організму електричним струмом, що проходить через нього, і виникнення довільних судорожних скорочень м’язів. При електричних ударах можуть бути різні наслідки: від легкого скорочення м’язів пальців до зупинки роботи серця або легенів (смертельного ураження).

2. Безпека людей і сільськогосподарських тварин значною мірою залежить від вологості й температури повітря, ступеня електропроводи мості, підлоги і стін, наявності в повітрі приміщень хімічних речовин і електропровідного пилу, а також металевих конструкцій, з’єднаних із землею(еквівалент землі).

Приміщення без підвищеної безпеки. сухі приміщення з вологістю повітря, що не перевищує 60 %, вологі , в яких відносна вологість не перевищує 75%.

Питання

1.Дії та види струму на організм людини.

2.Небезпека ураження людини електричним струмом.

3.Основні засоби захисту від ураження електричним струмом.