1. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на: вступний, первинний, позаплановий та цільовий. Вступний інструктаж, порядок проведення.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову) незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку наказом інституту покладено ці обов'язки.

Вступний інструктаж проводиться за програмою, що розроблена службою охорони праці із урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджується директором інституту. Орієнтовний перелік питань для складання програми вступного інструктажу додається (додаток 1).

Наказ про зарахування на роботу працівника видається лише після отримання ним вступного інструктажу.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з:

- працівником, новоприйнятим (постійно чи тимчасово) в інститут;

- працівником, який переводиться з одного відділу до іншого;

- працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;

- відрядженим працівником, який бере безпосередньо участь у виробничому процесі на підприємстві.

Первинний інструктаж проводиться керівником підрозділу індивідуально або з групою осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці для працівників, Інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і орієнтовного переліку питань первинного інструктажу.

Програма первинного інструктажу розробляється керівником відділу, узгоджується із службою охорони праці і затверджується директором інституту.

Усі працівники після первинного інструктажу на робочому місці мають протягом 2-15 днів (в залежності від характеру роботи та кваліфікації працівника) пройти стажування під керівництвом досвідчених, кваліфікованих робітників або спеціалістів.

Директор інституту має право своїм розпорядженням звільнити від проходження стажування робітника, стаж роботи якого за своєю професією не метис, трьох років, що переміщується Із одного відділу в інший, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він буде працювати, не змінюється.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою - І раз на півріччя, на інших роботах - І раз на рік.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками індивідуально, або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий Інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні при модернізації устаткування, приладів та інструменту, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;

- при порушенні працівником нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травми, аварії;

- на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, вищестоящої господарської організації, або державної виконавчої влади, якщо виявлено незнання працівником безпечних методів, прийомів праці чи нормативних актів про охорону праці;

- при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж 60 календарних днів - для працюючих на ділянках з підвищеною небезпекою.

Позаплановий, Інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежмо від причин і обставин, що спричинили необхідність його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками при:

- виконанні робіт, що не пов'язані з безпосередніми обов'язками за фахом (навантаження, розвантаження, разові роботи за межами інституту тощо);

- ліквідації аварії, стихійного лиха;

- проведенні робіт, на які оформлюється наряд-допуск, дозвіл та Інші документи.

ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ПРО ІНСТРУКТАЖІ.

Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що дозволяє проведення робіт.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (начальник/завідуючий) відділу).

Первинний, повторний, цільовий та позаплановий інструктажі завершуються перевіркою знань усним опитуванням за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особи, яка проводила інструктаж.

Про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів, стажування та допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, робить запис до журналу. При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.

Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів, затверджується директором інституту після узгодження з державним інспектором Держнаглядохоронпраці. До цього переліку можуть бути віднесені особи, робота яких непов'язана з обслуговуванням обладнання, використання інструменту, збереження сировини, матеріалів тощо.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУ.

Загальні відомості про інститут (філіал), характерні особливості виробництва.

Загальні правила поведінки працюючих на території інституту у виробничих та допоміжних приміщеннях. Розташування основних цехів, служб, допоміжних приміщень.

Основні положення Закону "Про охорону праці", Кодексу законів про працю та інших нормативних актів про охорону праці.

Трудовий договір, робочий час та час на відпочинок. Охорона праці жінок та осіб молодше 18 років. Колективний договір (угода), пільги та відшкодування за важкі та шкідливі умови праці.

Система управління охороною праці, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці в інституті:

- обов'язки дирекції з питань охорони праці;

- обов'язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів про охорону праці;

- права працівника з охорони праці при укладанні трудової угоди та під час роботи;

- відповідальність працівника за порушення вимог з охорони праці;

- попередні та періодичні медичні огляди;

- соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань:

- навчання з питань охорони праці.

Основні небезпечні та шкідливі фактори, які характерні для виробництва, особливості їх дії на працюючих. Методи та засоби запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, засоби індивідуального та колективного захисту, знаки безпеки та сигналізації. Порядок І норми видачі засобів індивідуального захисту.

Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни. Обставини та причини окремих характерних нещасних випадків та аварій, які сталися в інституті через порушення вимог безпеки.

Порядок розслідування та оформлення нещасних випадків та професійних захворювань.

Пожежна безпека. Способи та засоби запобігання пожежам, аваріям. Дії персоналу при їх виникненні. Діючи документи з питань пожежної безпеки. Виробничі дільниці, які найбільш небезпечні в пожежному відношенні. Протипожежний режим. Загальнооб'єктні та дільничні інструкції про заходи пожежної безпеки. Способи застосування первинних засобів пожежегасіння.

Перша допомога потерпілим. Дії працюючих при виникненні нещасного випадку у відділі на робочому місці.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ПЕРВИННОГО ТА ПОВТОРНОГО ІНСТРУКТАЖІВ

1. Загальні відомості про технологічний процес та обладнання у відділі на робочому місці, виробничій ділянці, в цеху. Основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що виникають при цьому технологічному процесі, особливості їх дії на працюючих.

2. безпечна організація робіт та утримання робочого місця.

3. Небезпечні зони машин, механізмів, приладів. Засоби безпеки обладнання (запобіжні, гальмові пристрої та огорожа, системи блокування та сигналізації, знаки безпеки). Вимоги запобігання електротравматизму.

4. Порядок підготовки до праці (перевірка справності обладнання, пускових приладів, інструменту та пристосувань, блокування, заземлення та інших засобів захисту).

5. Безпечні прийоми та методи роботи; дії при виникненні небезпечної ситуації,

6. Засоби індивідуального захисту на робочому місці та правила їх використання.

7. Схема безпечного руху працівників по території інституту, дільниці.

8. Внутрішньовиробничі транспортні та вантажопідйомні засоби і механізми. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні ватажу.

9. Характерні причини аварій (вибухів, пожеж тощо), випадків виробничого травматизму.

10. План ліквідації аварій, запасні виходи.

11. Засоби запобігання можливим аваріям. Обов'язки і дії працівників грі аваріях. Засоби застосування існуючих в підрозділі засобів пожежегасіння, протиаварійного захисту та сигналізації, місця їх розташування.

12. Подання долікарської допомоги потерпілим.

13. Вимоги безпеки при закінченні роботи.

2. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій проводиться у відповідності зі статтею 22 Закону України "Про охорону праці".

Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами, зміями та іншими представниками фауни і флори і в результаті чого працівник , за медичним висновком, втратив працездатність на один день І більше, про що складається акт за формою Н-1.

За результатами розслідування на облік беруться нещасні випадки, що сталися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, або за дорученням власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні та у відрядженнях;

- приведення в порядок засобів виробництва, засобів захисту перед початком роботи І після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;

- проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства або на транспорті сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження власника;

- використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням власника;

- проведення дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий;

- ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах І транспортних засобах, що використовуються підприємством;

- надання підприємством шефської допомоги;

- перебування на транспортному засобі або на його стоянці, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових), обов'язків або з дією на нього виробничого фактора чи середовища;

- прямування працівника до(між) об'єкта(ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням власника.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити керівника робіт чи Іншу посадову особу, котрі повідомляють про те що сталося власника, а також профспілкову організацію.

Власник, одержавши повідомлення про нещасний випадок створює комісію по розслідуванню в складі: спеціаліста служби охорони праці, керівника структурного підрозділу, представника профорганізації.

Комісія протягом трьох діб обстежує місце нещасного випадку, опитує свідків І осіб, які причетні до цього, а також отримує пояснення потерпілого, якщо це можливо, розглядає І оцінює відповідність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці.

Комісія встановлює обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначає осіб, які допустили порушення і розробляє заходи запобігання подібним випадкам на підставі чого складає акт за формою Н-1 у п'яти примірниках і передає його на затвердження власникові, котрий протягом доби повинен його розглянути і затвердити.

Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються потерпілому, керівнику структурного підрозділу де стався нещасний випадок, держінспектору з охорони праці, профспілковій організації та керівникові служби охорони праці з матеріалами розслідування.

Акт, за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування, підлягає зберіганню протягом 45 років на підприємстві працівником якого є потерпілий.

Копія акту надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство.

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки групові (одночасно з двома і більше працівниками) і випадки із смертельним наслідком.

Про кожний груповий нещасний випадок і нещасний випадок з смертельним наслідком власник підприємства зобов'язаний негайно повідомити:

- відповідний місцевий орган державного нагляду за охороною праці;

- санепідемстанцію у разі гострих професійних отруєнь (захворювань);

- місцевий орган державної виконавчої, влади;

- профспілкову організацію свого підприємства;

- вищестоящий профспілковий орган;

- прокуратуру за місцем знаходження підприємства.

Про груповий нещасний випадок, внаслідок якого загинуло двоє і більше людей, власник підприємства надсилає повідомлення Держнаглядохоронпраці, а також МОЗ, якщо люди загинули від гострого професійного отруєння (захворювання).

Повідомлення передається по телефону (телефаксу) або телеграфу (телетайпу).

Такі ж повідомлення надсилаються, якщо смерть потерпілого настала протягом періоду тимчасової його непрацездатності. У таких випадках спеціальне розслідування здійснюється в установленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку (в тому числі з одним загиблим, а також нещасного випадку із смертельним наслідком проводиться комісією з спеціального розслідування у складі працівника відповідного органу державного нагляду та охорони праці (голова комісії), власника підприємства, представників органу, до сфери управління якого належить підприємство (для підприємств, заснованих, на загальнодержавній власності), профспілкової організації, членом якої є потерпілий, вищестоящого профспілкової о органу, а в разі гострих отруєнь (захворювань) також спеціаліста санепідемслужби. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений представник трудового колективу з питань охорони праці.

Власник підприємства на підставі актів за формою Н-1 організує складання звіту про потерпілих за формою, затвердженою Мінстатом, і подає його в установленому порядку у відповідні організації.

Питання