Соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань.

Всі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків і профзахворювань.

Страхування здійснюється в порядку та на умовах, визначених законодавством і колективним договором.

Соцстрахування є дуже важливим фактором соціального захисту населення, Воно являє собою систему прав та гарантій, спрямованих на матеріальну підтримку громадян, перш за все працюючих і членів їх сімей, в разі втрати ними з незалежних від них обставин (захворювання, нещасний випадок на виробництві, безробіття, досягнення пенсійного віку та інші) заробітку (доходу), а також здійснення заходів, пов'язаних з охороною здоров'я застрахованих осіб.

Джерелом фінансування по обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків та профзахворювань є відрахування власником (підприємством), нараховані від зарплат на оплату праці і включені в собівартість продукції. У нас в Інститут розмір відрахувань становить 36,8%.

Право працівників на пільги і компенсації за важкі і шкідливі умови праці.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою водою, мають право на скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату в підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, передбачені колдоговором.

Працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці, передбачена видача молока, яке слід видавати особам, працюючим в умовах постійного контакту з Фізичними виробничими факторами і токсичними речовинами при їх виробництві чи застосуванні колдоговором інституту видача молока не передбачена. Разом з цим не рекомендується видавати молоко на роботах, пов'язаних з дією свинцю. Тут замість молока слід видавати продукти, що містять пектин (мармелад, концентрат пектину з чаєм, джеми, повидло, фруктові соки).

Протягом дії трудового договору власник повинен своєчасно інформувати працівника про зміни в виробничих умовах та розмірах пільг.

Питання

1.Назвіть основні законодавчі акти з охорони праці.

2.Охарактеризуйте державні, галузеві норми і правила з питань охорони праці в галузі землевпорядкування.

3. Назвіть органи державного управління охороною праці.

4. Охарактеризуйте відповідальність за порушення законодавства з охорони праці.

5.Розкрийте положенння про службу охорони праці, її основні завдання , функціональні обов’язки та права.

6.Охарактеризуйте регулювання охорони праці у колективному і трудовому договорах.

Лекція 3

Тема:Навчання з питань охорони праці. Умови праці.

План.

1.Начання з питань охорони праці.

2.Управління охороною праці та обов'язки роботодавця.

3.Класи умов праці.Сигнальні кольори.

4.Виробничі чинники.

1.У відповідності зі статті 18 Закону "Про охорону праці" усі працівники при прийнятті на роботу і є процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, аварій.

Навчання і перевірка знань працівників інституту з питань охорони праці здійснюється відповідно до статті 18 Закону "Про охорону праці" та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. № 64 "Про заходи щодо використання Закону України "Про охорону праці".

Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і проводиться з працівниками в процесі їх трудової діяльності.

Усі працівники інституту в процесі роботи проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків та правил поведінки при виникненні аварій, періодично один раз на три роки.

Працівники відповідно до переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому Держнаглядохоронпраці від ЗО листопада 1993 р, № І23, або там, де є потреба у професійному доборі, проходять попереднє спеціальне навчання І перевірку знань з питань охорони праці в терміни, встановлені відповідними галузевими нормативними актами про охорону праці, але не рідше одного разу на рік.

Особи, які суміщають професії, навчаються І інструктуються як із їх основної професії, так І професій за сумісництвом.

Перед перевіркою знань з охорони праці в інституті та його філіалах організовуються заняття, лекції, семінари та консультації.

Перелік питань з перевірки знань з охорони праці, що здійснюється з урахуванням специфіки роботи, складає комісія по перевірці знань з питань охорони праці.

У складі комісії по перевірці знань з питань охорони праці повинні бути, зокрема - голова комісії, його заступник, секретар та начальник відділу кадрів, які у встановленому порядку пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформлюються протоколом.

Особам, які при перевірці знань з питань охорони праці показали задовільні результати, видаються посвідчення.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, забороняється. В разі незадовільних знань працівники повинні пройти, на протязі одного місяця, повторне навчання.

Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань з охорони праці в Інституті (філіалах) покладається на директора, а в структурних підрозділах (відділу, лабораторії, майстерні тощо) - на керівників цих підрозділів.

Контроль за навчанням і своєчасною перевіркою знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких покладені ці обов'язки керівником підприємства.

Законодавство про охорону праці. Основні положення Закону "Про охорону праці".

Законодавство про працю. Психологія безпеки праці. Організація роботи з охорони праці.

Пожежна безпека.. Електробезпека.

Гігієна праці і виробнича санітарія. Медичні огляди. Надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках.

2. Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Управління охороною праці здійснює: на підприємстві (в інституті) в цілому - керівник (директор), в виробничих та наукових відділах - завідувачі, в інших підрозділах - їх керівники.

Обов'язки, права та відповідальність посадових осіб за виконання покладених на них функцій з питань охорони праці передбачені в посадових інструкціях.

В коло питань управління охороною праці повинно бути включено вирішення таких основних завдань:

- створення відповідної служби охорони праці, розробка і затвердження інструкцій про права, обов'язки і відповідальність, посадових осіб за покладені на них функції,

- розробка за участю профспілок і реалізація комплексних заходів з охорони праці,

- забезпечення усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань,

- розробка і затвердження положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах інституту,

- здійснення постійного контролю за додержанням працівниками норм та правил з питань охорони праці,

- організація пропаганди безпечних методів праці,

- забезпечення безпечних умов праці, нормалізація санітарно-гігієнічних умов, організація лікувально-профілактичного обслуговування працюючих.

Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці

Працівник зобов'язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобамиколективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

3.Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності: оптимальні, допустимі, шкідливці, небезпечні(екстремальні).

Оптимальні – це такі умови на підприємствах, де небезпечності майже нема.

Допустимі – це такі умови, які за ступенем шкідливості та небезпечності дозволяють допускати до роботи без спеціальної підготовки.

Шкідливі – за таким ступенем шкідливості допускаються працівники тільки за спеціальною підготовкою та пройшов первинний, польовий та цільовий інструктажі.

Небезпечні – за таким ступенем шкідливості та небезпечності допускаються працівники тільки за спеціальною підготовкою та пройшов первинний, польовий та цільовий інструктажі.

Засоби попередження про небезпеки можна розділити на 2 групи: суб'єктивні (пасивні); об'єктивні (активні).

Об'єктивні засоби попередження про небезпеку не тільки попереджають працюючих про наступаючої небезпеки, а й самі усувають її. Вони діють автоматично незалежно від кваліфікації і стану працюючих, не допускаючи впливу на них небезпечних виробничих факторів. До об'єктивних засобів відносяться: захисні блокування, огородження, заземлення устаткування, індивідуальні засоби захисту та ін

Запобіжні пристрої служать для запобігання аварій машин і устаткування і можливих при цьому нещасних випадків. Як запобіжні пристрої використовують: плавкі запобіжники, які служать для захисту споживачів електричного струму від підвищення сили струму в ланцюзі до значень, більше допустимих, швидкодіючі автоматичні вимикачі на електровозах, призначені для захисту силових ланцюгів електродвигунів при коротких замиканнях, перевантаженні або підвищення напруги на затискачах тягових електродвигунів більше допустимих значень. До цих пристроїв відносяться також: запобіжні клапани на парових котлах, повітрозбірників і інших посудинах, що працюють під тиском, автоматично спрацьовують і випускають частина пари, повітря, газу або рідини в тому випадку, коли тиск в ємності перевищить встановлене; різного типу реле, налаштовані на певний режим роботи і спрацьовують при порушенні цього режиму, та ін

Суб'єктивні кошти тільки попереджають про наступаючу небезпеку. До них відносяться:

Контрольно - вимірювальні прилади (манометри, вольтметри, термометри та ін) вони допомагають контролювати тих. процес;

Попереджувальні знаки і написи. Служать для нагадування працюючим про небезпеку ураження електричним струмом (наприклад, «Не влізай уб'є»);

Сигнальні пристрої застосовують для попередження про небезпеку або аварії. Сигналізація буває звукова, світлова і колірна. Для світлової сигналізації використовують миготливі вогні різного кольору. Відповідно до ГОСТ 12.2.007.0 - 75 «ССБТ. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки »і ГОСТ 12.2.009 - 80» ССБТ. Верстати металообробні. Загальні вимоги безпеки »в електричних виробах крім (електровозів). Застосовують наступні сигнальні кольори: червоний - для заборонних та аварійних сигналів; жовтий - для попередження для попередження про досягнення граничного значення одним з основних параметрів технологічного процесу; зелений - для сигналізації про нормальному режимі роботи, білий-для позначення включеного стану обладнання; синій - для вказівних знаків і знаків технічної інформації. Сигнальні лампи повинні мати знаки або написи, що пояснюють значення сигналів.

Сигнальна забарвлення обладнання та його частин, а також знаків безпеки регламентовані ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Кольори сигнальні та знаки безпеки ". Червоний сигнальний колір застосовують для нанесення забороняють міток; жовтий колір для попереджувальних знаків; зелений колір для розпорядчих знаків; синім, виділяють вказівні знаки.

Для попередження можливих помилок в роботі прийнята певна умовна забарвлення шин електроустановок, трубопроводів, балонів із стисненими та зрідженими газами. Так шини електроустановок забарвлюють: фазу А-жовтий колір, фазу По-зелений, фазу С-червоний колір. Технологічні трубопроводи рекомендується фарбувати в наступні кольори: для води - зелений, олії - в коричневий, повітря-в блакитний, пара-в червоний. Балони з киснем фарбують у блакитний колір з написом чорного кольору, балони з аміаком - в жовтий колір з написом також чорного кольору та ін

За призначенням сигналізацію ділять на оперативну, попереджувальну, розпізнавальну. Оперативна призначена для здійснення контролю за протіканням технологічних процесів. Попереджувальна застосовується для попередження про виникнення небезпеки. Розпізнавальну використовують для виділення небезпечних зон у виробничих приміщеннях і обладнанні.

Об'єктивні засоби попередження про небезпеку не тільки попереджають працюючих про наступаючої небезпеки, а й самі усувають її. Вони діють автоматично незалежно від кваліфікації і стану працюючих, не допускаючи впливу на них небезпечних виробничих факторів. До об'єктивних засобів відносяться: захисні блокування, огородження, заземлення устаткування, індивідуальні засоби захисту та ін

Запобіжні пристрої служать для запобігання аварій машин і устаткування і можливих при цьому нещасних випадків. Як запобіжні пристрої використовують: плавкі запобіжники, які служать для захисту споживачів електричного струму від підвищення сили струму в ланцюзі до значень, більше допустимих, швидкодіючі автоматичні вимикачі на електровозах, призначені для захисту силових ланцюгів електродвигунів при коротких замиканнях, перевантаженні або підвищення напруги на затискачах тягових електродвигунів більше допустимих значень. До цих пристроїв відносяться також: запобіжні клапани на парових котлах, повітрозбірників і інших посудинах, що працюють під тиском, автоматично спрацьовують і випускають частина пари, повітря, газу або рідини в тому випадку, коли тиск в ємності перевищить встановлене; різного типу реле, налаштовані на певний режим роботи і спрацьовують при порушенні цього режиму, та ін

4. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

Фізичні – впливають на фізичний стан людини;

Хімічні - впливають на органи дихання та на кожний покров людини;

Біологічні – впливають на внутрішні органи людини;

Психофізіологічні - впливають на психологічний стан людини.

Питання

1.Питання з охорони праці.

2.Охарактеризуйте управління охороною праці та обов'язки роботодавця.

3.Розкрийте класи умов праці.

4.Назвіть виробничі чинники.

Лекція 4

Тема:Виробничий травматизм. Соціальне та економічне значення охорони праці.

План.

1.Виробнича травма. Причини травматизму.

2.Методи вивчення виробничого травматизму.

3.Перелік нещасних випадків, які беруться та не беруться на облік. Класифікація причин нещасних випадків.

4.Соціальне значення охорони праці.

5.Відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їхнього здоров’я.

1.Виробнича травма – це така травма, яка була отримана працівником на підприємстві та викликана нездійсненням вимог безпеки праці або несподівано виникненної аварійно-стресової ситуації.

Причини травматизму характерні для землевпорядного виробництва:

Організаційні – проходження техніки безпеки та цільового інструктажу перед початком топографо-геодезичних робіт.

Технічні – виконання техніки безпеки та інструкції з охорони праці при виконанні інженерно-геодезичних вишукувань.

Санітарно-гігієнічні – організаційні заходи щодо безпечних умов праці,організація та проведення навчання працюючих з питань правильного застосування речовин, що можуть забруднювати повітря робочої зони, організацію постійного контролю за дотриманням санітарних норм і правил при зберіганні й застосовувати речовин, матеріалів тощо. Застосування індивідуальних заходів для кожного працівника під час виконання певної роботи на виробництві. Це такі заходи, як харчування, утримання в належному стані спецодягу, білизни, захисних засобів, власного тіла, обов’язкове миття рук та всього тіла, полоскання ротової порожнини спеціальними розчинами чи водою, промивання очей тощо.

Психофізіологічні – організаційні заходи щодо безпечних умов праці,організація та проведення навчання працюючих з питань правильного застосування речовин, що можуть впливати на психофізіологічний стан людини, організацію постійного контролю за дотриманням санітарних норм і правил при зберіганні й застосовувати речовин, матеріалів тощо.