2.1. Класифікація програмного забезпечення

2.1.1. Типи програмного забезпечення

     Програмне забезпечення, програмні засоби, жарг. софтвер, софт- складова частина обчислювальної техніки, сукупність програм з даними і документації на них, що забезпечує її функціонування.

     Це "сутність", яка не має видимого або відчутного втілення, "душа" комп'ютера: програми, інформація, записана в пам'яті та на носіях інформації. Програмне забезпечення - доповнення апаратного забезпечення. Робота обчислювальної техніки можлива тільки при наявності й того, й іншого.

     Виникнення програмних помилок у процесі роботи комп'ютера не означає його псування - часто апаратна частина комп'ютера у цьому випадку залишається живою. Для ліквідації програмної помилки необхідно проаналізувати роботу системи або прикладної програми, лог файли - візуально або застосовуючи спеціальні програми (утиліти). Можливо потрібно перезавантажити або навіть перевстановити програму і в самому крайньому випадку операційну систему на комп'ютері. Програмна помилка часто призводить до втрати даних, які в ряді випадків можна відновити шляхом застосування спеціальних утиліт.

     Призначенням комп'ютера є виконання програм. Програма містить команди, що визначають порядок дії комп'ютера. Сукупність програм для комп'ютера складає програмне забезпечення (ПЗ). За функціональною ознакою розрізняють системне і прикладне програмне забезпечення.

     У першому наближенні всі програми, що працюють на комп'ютері, можна умовно розділити на три категорії:

1. прикладні програми, які безпосередньо забезпечують виконання необхідних користувачам робіт;

2. системні програми, що виконують різні допоміжні функції, наприклад:

   • управління ресурсами комп'ютера;

   • створення копій використовуваної інформації;

   • перевірка працездатності пристроїв комп'ютера;

   • видача довідкової інформації про комп'ютер тощо;

3. інструментальні програмні системи, що полегшують процес створення нових програм для комп'ютера.

     При побудові класифікації ПЗ потрібно враховувати той факт, що стрімкий розвиток обчислювальної техніки і розширення сфери застосування комп'ютерів різко прискорили процес еволюції програмного забезпечення.

     Якщо раніше можна було по пальцях перерахувати основні категорії ПЗ - операційні системи, транслятори, пакети прикладних програм, то зараз ситуація докорінно змінилася.

     Розвиток ПЗ пішов як вглиб (з'явилися нові підходи до побудови операційних систем, мов програмування тощо), так і вшир (прикладні програми перестали бути прикладними і придбали самостійну цінність).

     Співвідношення між потрібними програмними продуктами та наявними на ринку змінюється дуже швидко. Навіть класичні програмні продукти, такі, як операційні системи, безперервно розвиваються і наділяються інтелектуальними функціями, багато з яких раніше мали відношення тільки до інтелектуальних можливостей людини.

     Крім того, з'явилися нетрадиційні програми, класифікувати які за усталеними критеріями дуже важко, а то й просто неможливо, як, наприклад, програма-електронний співрозмовник.

     На сьогоднішній день можна сказати, що більш-менш точно склалися такі групи програмного забезпечення:

• операційні системи та оболонки;

• системи програмування (транслятори, бібліотеки підпрограм, відлагоджувачі тощо);

• інструментальні системи;

• інтегровані пакети програм;

• динамічні електронні таблиці;

• системи машинної графіки;

• системи управління базами даних (СУБД);

• прикладне програмне забезпечення.

     Зрозуміло, цю класифікацію не можна вважати вичерпною, але вона більш-менш наочно відображає напрями удосконалення та розвитку програмного забезпечення.