1. державний акт;

2. рішення відповідного державного органу;

3. Дозвіл;

4. припис.

87. Визначте, які нормативи не належать до нормативів у галузі охорони атмосферного повітря:

1. нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;

2. нормативи оцінки стану атмосферного повітря;

3. нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних чинників стаціонарних джерел;

4. технологічні нормативи допустимого викиду забру­днюючих речовин.

88. Державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря не підлягають:

1. об'єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей та на стан атмосферного повітря;

2. види та обсяги забруднюючих речовин, що викида­ються в атмосферне повітря;

3) опади;

4) види і ступені впливу фізичних та біологічних чин-ників на стан атмосферного повітря.

89. Назвіть, які зони встановлюються при визначенні місць розміщення нових об'єктів, реконструкції діючих підприємств та інших об'єктів, що впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря:

1. природоохоронні зони;

2. зони відчуження;

3. санітарно-захисні зони;

4. зони підвищеної екологічної небезпеки.

90. Вкажіть, до якого нормативу відносять гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається в місці його виходу з устаткуванням:

1) норматив якості атмосферного повітря;

2. нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

3. технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин;

4. нормативи екологічної безпеки без атмосферного повітря.

91. Вкажіть, в яких випадках розробляються нормативи для пересувних джерел забруднення атмосферного повітря:

1. у разі створення кожного нового типу джерела;

2. існує єдиний норматив для всіх джерел;

3) для всіх пересувних джерел встановлюється свій норматив;

4) не створюється зовсім.

92. Оберіть, які види контролю здійснюються згідноіз Законом України "Про охорону атмосферного повітря":

1. державний, відомчий, громадський;

2. державний, виробничий, відомчий, громадський;

3. державний, виробничий, громадський;

4. державний, громадський.

93. Зазначте, до яких охоронних заходів належитьприпинення викидів забруднюючих речовин:

1. організаційно-економічних;

2. контрольних;

3. заборонних;

4. стимулюючих.

94. Назвіть, хто зобов'язаний інформувати про вжиття необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря:

1. державні органи влади;

2. відповідні суб'єкти, які здійснюють контроль;

3) суб'єкти, які винні у виникненні надзвичайних ситуацій;

4) суб'єкти, які здійснюють моніторинг.

95. При розробці нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних чинників стаціонарних джерел останні встановлюються:

1) для кожного стаціонарного джерела забруднення;

2) для декількох стаціонарних джерел забруднення одночасно;

3. не встановлюються взагалі;

4. для стаціонарних джерел у випадках, визначених у законодавстві.

96. Нормативи ГДВ забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел підлягають перегляду не рідше ніж:

1. два рази на 10 років;

2. один раз на 10 років;

3. два рази на 5 років;

4. один раз на 5 років.

97. Нормативи екологічної безпеки якості атмосферного повітря включають:

1. кількість забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

2. рівень фізичного і біологічного впливу всіх стаціо­нарних джерел у певному районі;

3. нормативи якості атмосферного повітря;

4. вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах.

98. Рівні впливу фізичних та біологічних чинників на стан атмосферного повітря, вимоги щодо їх скорочення встановлюються на основі затверджених:

1. нормативів;

2. стандартів;

3. лімітів;

4. дозволів.

99. Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами видаються:

1) територіальним органом спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів;

2. Кабінетом Міністрів України;

3. Верховною Радою України;

4. місцевими радами.

100. Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих атмосферне повітря речовин переглядається:

1. Мінприродою не менш одного разу на п'ять років;

2. Кабінетом Міністрів України не менш одного разу на п'ять років;

3. Кабінетом Міністрів України не менш одного разу на десять років;

4. Верховною Радою України не менш одного разу на десять років.

101. Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою:

1) обліку природних ресурсів;

2) встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

3. моніторингу природних ресурсів;

4. розрахунку вартості природних ресурсів.

102. Екологічні нормативи встановлюють:

1. вартість природних ресурсів;

2. кількість природних ресурсів;

3) гранично допустимі викиди та скиди в навколишнєприродне середовище забруднюючих хімічних речовин;

4) обсяг природних ресурсів.

103. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок:

1. тільки Державного бюджету України;

2. насамперед Міжнародного валютного фонду;

3. Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ, організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів;

4. обов'язкових внесків громадян, підприємств, установ, організацій.