
- •Сутність та статус Вищої ради юстиції
- •15 Січня 1998 року було прийнято Закон України «Про Вищу раду юстиції », який набув чинності після його опублікування в газеті « Голос України » 17 лютого 1998 року.
- •1.2.Особливості формування і структура Вищої ради юстиції
- •2.1. Повноваження Вищої ради юстиції
- •Склад Вищої ради юстиції України
- •3.1. Компетентність Вищої ради юстиції України
Івано-франківський юридичний коледж |
Курсова робота
з судових та правоофоронних органів
на тему :
« Правові засади діяльності Вищої ради юстиції України »
м. Івано-Франківськ 2013 |
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП………………………………………………………………………..................3
РОЗДІЛ 1. Законодавчо-теоретичні основи статусу та діяльності Вищої ради юстиції…………………………………………………………………………………..5
1.1.Сутність та статус Вищої ради юстиції…………………... ……………………5
1.2. Особливості формування і структура Вищої ради юстиції…………………………………………………………………………………..6
РОЗДІЛ 2. Повноваження Вищої ради юстиції ……………………………………11
2.1. Повноваження Вищої ради юстиції при формуванні суддівського корпусу ………………………………………………………………………………..11
2.2. Повноваження Вищої ради юстиції при формуванні суддівського корпусу……………………………………………………………………...................15
РОЗДІЛ 3. Забеспечення Вищою радою юстиції законності і дисципліни у сфері управління суддівського корпусу…………………………………..........................21
3.1. Компетентність Вищої ради юстиції ……………………….................21
3.2.Форми діяльності Вищої ради юстиції …………....…………………...24
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...26
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………..............28
ВСТУП
Актуальність теми визначається необхідністю комплексного наукового вивчення й теоретичного обгрунтування проблем організації й діяльності нового для України державного інституту – Вищо ради юстиції.
Вища рада юстиції – принципово новий для нашої країни державний орган , який не мав аналогів у національному минулому. Правовий статус цього органу , хоча Закон України "Про Вищу раду юстиції " прийнято ще в 1998 році , перебуває в стадії структурування та оновлення.
Гарантування громадянам права на розгляд їх справ компетентним , незалежним і неупередженим судом потребує створення органу , який взяв би на себе відповідальність за формування високопрофесійного суддівського корпусу. Виникнення Вищої ради юстиції в Україні стало кроком вперед на шляху реалізації демократичного порядку формування останнього. Упровадження такого незалежного органу в державно-правову систему України вимагає ретельної розробки його завдань, місця серед оганів законавчої, виконавчої й судової гілок.
Об’єктом курсового дослудження є правові засади діяльності Вищої ради юстиції України .
Предметом курсової роботи є законодавчо-теоретичні основи статусу та повноваження Вищої ради юстиції України.
Метою курсової роботи є:
аналіз статусу Вищої ради юстиції : виокремлення й вивчення її структурних елементів;
визначення та обгрунтування місця Верховної ради юстиції України в системі держасної влади;
обсяг повноважень Вищої ради юстиції України при формуванні суддівського корпусу;
обгрунтування висновків щодо поняття Вищої ради юстиції України , її функцій , завдань, принципів, форм й методів діяльності щодо відповідальності суддів та прокурорів.
Мета курсової роботи зумовлює виконання таких завдань:
визначити структуру та правовий статус Вищої ради юстиції , розглянути її структурні компоненти;
дослідити місце Вищої ради юстиції у процесі формування суддівського корпусу ;
визначити норми здійснення дисциплінарного провадження Вищої ради юстиції;
окреслити коло повноважень щодо відповідальності суддів і прокурорів .
Для розв’язування поставлених завдань використовується комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження і пізнання , що застосовуються в сучасній правовій науці : теоретичний аналіз наукових літературних джерел , синтез , узагальнення , порівняння , абстрагування, конкретизація , моделювання, спостереження.
Актуальність теми, що розглядається, посилюється і стає більш очевидною , якщо врахувати той факт, що ця тема не належить до числа всебічно опрацьованих у вітчизняній конституційно-правовій науці, адже тільки в 1998 році було прийнято закон України " Про Вищу раду юстиції ".
Теоретичною основою курсової роботи є праці вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема : В.Б.Авер’янова, С.С. Алексєєва, Н.А. Богданової , В.Д.Бринцева , Л.Є.Виноградової, Б.Н. Габричидзе, В.В. Головченко, І.П. Голосніченко, В.О.Євдокимова, П.Ф. Карпечкіна, М.І. Козюбри, В.В. Копейчикова, С.В. Ківалова, В.В. Лемака , О.В. Марцеляка, М. І. Мельника, І.В. Назарова, Л.А. Окунькова , В.Ф. Погорілка, С.В. Прилуцького , Ф.М. Решетникова, Є.В. Супрунюка, А. О. Селіванова, М.П.Селіванова, О.Ф. Скакун, С.Г. Серьогіної, Ю.А. Тихомирова, Ю.М. Тодики, М.І. Хавронюка, В.Є. Чиркіна, В.І. Шишкіна, Ю.С. Шемшученка та інших.
РОЗДІЛ 1. Законодавчо-теоретичні основи статусу та діяльності Вищої ради юстиції
Сутність та статус Вищої ради юстиції
Основним позитивним поворотом у здійсненні судово-правової реформи в нашій державі стало прийняття 28 червня 1996 року Конституції України . Новий Основний Закон закріпив правові засади створення в Україні нової судової системи відповідно до вимог часу та змін , які відбулися в суспільстві.
Нова Конституція України визначила систему суддів держави , основні засади судочинства , вимоги до професійного судді і головне – законодавчо закріпила гарантії незалежності і недоторканості суддів. Конституцією України в статті 131 було передбачено й створення Вищої ради юстиції , до відання якої належить:
внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення їх з посад;
прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Конституція також визначила склад Вищої ради юстиції , яка складається з двадцяти членів, та принципи її формування. Згідно Основного Закону Верховна Рада України , Президент України , з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України , з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени , а всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів Вищої ради юстиції . До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України , Міністр юстиції України , Генеральний прокурор України.
15 Січня 1998 року було прийнято Закон України «Про Вищу раду юстиції », який набув чинності після його опублікування в газеті « Голос України » 17 лютого 1998 року.
Перше засідання Вищої ради юстиції відбулося 31 березня 1998 року. На цьому засіданні було керівний склад ради.
Одразу ж перед Радою постало важливе питання щодо створення секретаріату , який повинен був здійснювати організаційне , інформаційно-довідкове та інше забеспечення діяльності Ради, провести набір кадрів на посади працівників секретаріату , було також створено Комісію щодо розробки Регламенту Вищої ради юстиції . В цей ж час було вирішено ряд питань стосовно фінансування Ради , віднесення посад державних службовців до певних категорій.
Кабінет Міністер України 27 червня 1998 року прийняв Постанову № 960 , якою встановив умови оплати праці працівників Вищої ради юстиції , матеріально-побутового , медичного забеспечення і ін. Після цього почалося комплектування секретаріату Вищої ради юстиції.
Перші роки становлення Вищої ради юстиції довели доцільність створення такого державного органу. Вже в липні 1998 року Вища рада юстиції змогла розглянути питання , віднесені Конституцією України до її повноважень. Вища рада юстиції зайняла особливе місце в системі державних інститутів , які вирішують питання формування в державі високопрофесійного суддівського корпусу.
Створення Вищої ради юстиції і її діяльність наблизили Україну до європейських стандартів і вимог призначення на посади суддів та їх дисциплінарної відповідальності.