Тема 9. Динамічні процеси в малій групі

1. Поняття групової динаміки.

2. Становлення малої групи

3. Групова згуртованість

4. Лідерство і керівництво.

5. Стиль лідерства

6. Процес прийняття групового рішення

7. Ефективність групової діяльності

1. Поняття групової динаміки.

Дослідження малих груп має як свою передумову характеристику деякої «статики» групи: визначення її меж, складу, композиції. Але природно, що головним завданням соціально психологічного аналізу є вивчення тих процесів, які відбуваються в житті групи. Розгляд їх важливий з двох точок зору: по-перше, необхідно з'ясувати, як загальні закономірності спілкування і взаємодії реалізуються саме в малій групі, тому що тут створюється конкретна тканина комунікативних, інтерактивних і перцептивних процесів; по-друге, потрібно показати, який механізм, за допомогою якого мала група «доводить» до особи всю систему суспільних впливів, зокрема, зміст тих цінностей, норм, установок, яке формується у великих групах.

Разом з тим важливо виявити і зворотний рух, а саме: яким чином активність особи в групі реалізує засвоєні впливи і здійснює певну віддачу. Значить, важливо дати як би перетин, зріз того, що відбувається в малих групах. Але це тільки один аспект проблеми. Інше, не менш важливе завдання полягає в тому, щоб показати, як розвивається група, які етапи вона проходить в своєму розвитку, як модифікуються на кожному з етапів різні групові процеси. Тому репертуар тих явищ, які можуть бути віднесені до динамічним процесам малої групи, набагато ширше, ніж він визначався, наприклад, в школі групової динаміки.

Тут доречно сказати про те, що сам термін «групова динаміка» може вживатися (і дійсно уживається) в трьох різних значеннях.

Перш за все даним терміном позначається певний напрям дослідження малих груп в соціальній психології, тобто школа Льовіна. Природно, що при цьому є на увазі не тільки набір проблем, що вивчаються в цій школі, але і властивий їй концептуальний лад, тобто певна форма вирішення цих проблем.

Друге значення терміну пов'язане з позначенням певних методик, якими можна користуватися при вивченні малих груп і які переважно були розроблені в школі Льовіна. Проте ці методики надалі часто використовуються і в інших теоретичних схемах, тому друге значення терміну не обов'язково прив'язане до школи Льовіна, а скоріше до специфічних видів лабораторного експерименту, в ході якого виявляються різні характеристики груп. «Групова динаміка» в даному випадку — особливий вид лабораторного експерименту, спеціально призначений для вивчення групових процесів.

Але може бути і третє вживання поняття, коли на відміну від статики групи терміном «групова динаміка» позначається сукупність тих динамічних процесів, які одночасно відбуваються в групі в якусь одиницю часу і які знаменують собою рух групи від стадії до стадії, тобто її розвиток.

Найважливішими з таких процесів є наступні:

Перш за все процес утворення малих груп, причому сюди можуть бути віднесені не тільки безпосередні способи формування групи, але і такі психологічні механізми, які роблять групу групою, наприклад феномен групового тиску на індивіда (який в традиційній соціальній психології до «групової динаміки» не відноситься).

Далі, це процеси групової згуртованості, що традиційно розглядаються в «груповій динаміці», лідерства і ухвалення групових рішень з тією поправкою, що вся сукупність процесів управління групою і керівництва нею не вичерпується лише феноменом лідерства і ухваленням групового рішення, а включає ще багато механізмів.

Інший аспект динамічних процесів представлений явищами групового життя, що виникають при розвитку спільної діяльності (феномени, супутні йому, вимагають окремого розгляду). Як своєрідний підсумок розвитку групи може бути розглянуте становлення такої специфічної її стадії, як колектив. Процеси утворення колективу — в соціально-психологічному розрізі — можуть бути тому віднесені також до динамічних процесів, що відбуваються в групі.