3.2. Організаційно-технічні заходи.

3.2.1. Організація робочого місця і роботи.

Оскільки основним інструментом під час написання дипломної роботи є персональний комп’ютер студента, то конструкція робочого місця користувача ПК або ноут- чи нетбука має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:

• ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг;

• стегна — в горизонтальній площині;

• передпліччя — вертикально;

• лікті — під кутом 70-90° до вертикальної площини;

• зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини;

• нахил голови — 15-20° відносно вертикальної площини.

Відповідно, якщо користування ПК є основним видом діяльності, то ПК і його периферійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку. Якщо використання ПК є періодичним, то він, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Рекомендованим також є при постійному користування комп’ютером періодичне звертання до сервісних центрів за допомогою із чищення внутрішніх поверхонь комп’ютерної техніки, оскільки занадто висока концентрація пилу та інших речовин в середині комп’ютерів може викликати коротке замикання та пожежу або й вибух.

Не рекомендується протирати поверхні рідкокристалічних моніторів будь-якими синтетичними розчинниками, оскільки це руйнує одномірність поверхонь та понижує чіткість зображення. Краще його протирати або легким содовим розчином, або вище згаданими спеціальними серветками.

В межах правильної організації режиму роботи та відпочинку потрібно робити щогодинні 15 хвилинні перерви, безперервний об’єм роботи за комп’ютером не повинен перевищувати 4 години протягом однієї доби. Також важливо проходити медичні огляди для користувачів персональних комп’ютерів та ноут- нетбуків, наприклад, на предмет гостроти зору, й, за необхідності, використовувати фахово підібрані окуляри.

Важливим моментом організації роботи із виконання дипломної кваліфікаційної роботи студентом є проведення науковими керівниками двох інструктажів з питань охорони праці: вступного (про загальні питання охорони праці) та первинного (спеціалізовані – відповідно до робочого місця). Також такі інструктажі мають проводитися представниками кафедри безпеки життєдіяльності та фіксуватись у відповідних журналах обліку. Інструктажі дадуть змогу студентам дізнатись про рівень заходів та засобів, що є необхідними для безпечної та ефективної роботи.

3.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці.

Параметри мікроклімату у приміщеннях повинні забезпечувати комфортне самопочуття організму. Тому у приміщеннях, де відбувається процес написання диплому, повинна бути надійна система кліматичного контролю. Зокрема температура повітря у приміщенні повинна коливатись від 20 до 25 градусів із позначкою плюс, найоптимальніша вологість повітря – 40- 60%. Щодо освітлення, то, очевидно, найкращим є денне, природне світло. Попадання світла на робоче місце необхідно облаштувати із лівого боку, а також необхідно уникати попадання в очі прямого контрового світла стосовно екрану комп’ютера, що негативно впливає на зір. Найкращим є використання світильників із регуляцією інтенсивності та напряму освітлення. Також важливо контролювати шум під час роботи над дипломною-кваліфікаційною роботою, оскільки шум як стрес-чинник є загальнобіологічним подразником, який негативно впливає на всі органи і системи організму. У разі тривалого систематичного впливу шуму може виникнути патологія з переважним ураженням слуху, центральної нервової і серцево-судинної систем. Рівень шуму, що супроводжує роботу користувачів персональних комп’ютерів, що, фактично, і є основою при написанні роботи, повинен коливатись у межах 50–65 дБА. Саме такий показник є оптимальним для зосередженої та ефективної роботи. Необхідно регулярно провітрювати приміщення, що забезпечить доступ свіжого повітря, яке здатне збагачувати киснем дихальну систему людини.

Варто також мати на увазі, що якщо порох на полицях, книжках, робочих поверхнях столів, на підлозі, на системному блоці та моніторі комп’ютера довго не прибирався, то він може містити високу концентрацію шкідливих речових, які можуть викликати алергічну реакцію або й отруєння у випадку попадання в систему травлення. Рекомендація – щотижня – вологе прибирання приміщення.

Клавіатуру персонального комп’ютера необхідно регулярно чистити, оскільки від контакту з руками на бокових поверхнях клавіш накопичуються велика кількість шкідливих речовин та розмножуються бактерії, зокрема, відомі випадки зараження побутовим сифілісом в комп’ютерних клубах та кафе м. Львова власне через безпосередній контакт з клавіатурою. Рекомендація – регулярно чистити будь-які поверхні комп’ютерної техніки спеціальними антисептичними серветками, які продаються в комп’ютерних магазинах. Також корисним є періодичне продування клавіатури потужними та концентрованим струменем повітря із балончика, що також продається в комп’ютерних магазинах.

3.2.3. Заходи щодо безпеки під час виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи.

Необхідно правильно розміщувати персональний комп’ютер, а також згідно вище наведених норм ергономічно облаштовувати особисте робоче місце. Дотримання цих правил дозволить ефективно та результативно побудувати робочий процес, який буде безпечним для життя та здоров’я. Розміщення ноут- чи нетбука та периферійних пристроїв повинно бути електробезпечним для експлуатації. Всі зовнішні електромережі повинні бути надійно захищеними від прямого контакту із людиною, для цього в сучасних умовах існують різноманітні захисні конструкції, покришки, які блокують такі небезпечні контакти. Слід також дбати, щоб електромережі, до яких під’єднуються ПК та інші електронні пристрої, були заземлені у відповідності до існуючих конструктивних та будівельних стандартів. Усі з’єднувальні кабелі, які є за межею внутрішньостінових розводок, мають бути у вільному, не скрученому чи заплутаному стані, не натягненими як струна та нічим не придавленими.

Необхідно слідкувати, щоб не залишити увімкненими електроприлади після закінчення роботи, проводити регулярні перевірки стану електромереж, а також обмежувати кількість підключення потужної техніки до єдиного джерела електрики.