Вступ

Актуальність теми

1 )Практична актуальність.

Однією із важливих функцій сім’ї вважають народження і виховання дітей. Батьки часто включають до виховного процесу дітей різноманітні практики покарання. Ці практики побутують в сім’ях протягом багатьох століть, передаючись з покоління в покоління. В розвинених суспільствах Західної Європи і США жорстокі покарання дітей батьками вважаються ненормальною поведінкою і засуджуються системою ювенальної юстиції та в деяких випадках караються кримінальною відповідальністю. В Україні на державному рівні затверджена Конвенція ООН про права дитини та прийнята низка “дитячих” законів (“Про охорону дитинства”, “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”), а також виділено в окремий розділ Кримінального кодексу постанова щодо особливостей кримінальної відповідальності батьків за жорстоке фізичне насильство над дітьми.

Обрана тема є актуальною з огляду на те, що практики виховання та покарання в контексті соціалізації дітей формують їхню особистість, їхні цінності, норми тощо. Виховання - це певні дії щодо дітей з боку батьків, пред’явлення вимог, які повинні виконуватися дітьми, але одночасно і сприйматись дітьми. Кожен з батьків в сучасних українських сім’ях, намагається виховувати дітей так, як вважає за потрібне. Якщо батьки усвідомлюють, що робили щось не так, коли поведінка чи погляди, вчинки сина чи доньки виявляються не такими, як очікувалось, тоді вони намагаються перевиховати дітей, і направити на «правильний шлях». Також варто зазначити, що існує певна специфіка уявлень дітей про виховну діяльність з боку батьків. Кожна дитина певною мірою аналізує батьківське ставлення, поведінку і дії стосовно себе та за допомогою різних засобів прагне показати свою точку зору у певній проблемній ситуації. Замість того, щоб пояснити і зрозуміти свою дитину, батьки застосовують методи вербального покарання мови. Це можна підтвердити даними соціологічного дослідження (82% батьків хоча б раз підвищували голос на дитину, 62,9% хоча б раз осуджували та критикували дитину, 55% хоча б один раз застосовували заборону на зустріч). Або й схиляються при цьому до більш «ефективних способів», тобто фізичних покарань (62,3% хоча б один раз шльопали дитину долонею, 26,3% хоча б раз били дитину ременем, 18.3% хоча б раз сильно били дитину рукою) [35, c. 17]. Наслідки такої поведінки батьків щодо своїх дітей позначаються на психологічному стані і фізичній поведінці дитини. Як відомо сім’я є прикладом для наслідування, і в майбутньому діти створюючи свою, навіть на півсвідомому рівні будуть використовувати елементи батьківських стилів виховання та покарання, а це може стати перепоною в їхньому майбутньому сімейному житті їх і також їхніх дітей.

Варто зазначити, що проблема покарання дітей аналізується на державному рівні, оскільки наводяться статистичні дані про кількість постраждалих дітей, з’ясовуються фактори, які цьому посприяли, встановлюється міра відповідальності для батьків.

2) Теоретична актуальність

Такі теми соціології сім’ї як функції родини, взаємовідносини між членами сім’ї, виховання дедалі частіше привертають увагу вчених. Проте взаємозв’язок моделей виховання та практик покарання дітей батьками в їхніх же уявленнях, причини, що змушують батьків застосовувати певні практики покарання, їхні різновиди та наслідки для подальшої соціалізації дітей ще не стали предметом поглибленого соціологічного дослідження. Як у вітчизняних, так і у зарубіжних вчених є багато праць з проблематики сім’ї та виховання, де часто присутній аспект покарання, але детально про практики покарання, залежно від скерованості і змісту виховання соціологи практично не згадують.

Виховання варто розглядати в контексті соціалізації, якою займались такі вчені як Т. Парсонс, Г. Тард, Е. Дюркгайм, А. Майер, І. Кон, О. Леонтьєв, В. Москаленко. Серед праць українських і зарубіжних авторів, присвячених стилям, методам і характеристикам виховання дітей, можна зазначити таких дослідників: Т. Алексинко, Т. Кухтевич, Т. Кравченко, Т. Гаврилов, А. Макаренко, А. Ковальов, С Токарєва. Учені акцентують на тому, що саме виховний вплив батьків є одним із важливих механізмів соціалізації дитини та її поведінки, описують різні моделі виховання.

Сьогодні суспільство і наукова спільнота все частіше акцентують увагу на важливій, незамінній ролі батька і матері у процесі виховання та покарання дітей (Т. Афанасьева, Ф.Афузова, Т. Кібірєва, В. Платонова, О. Хомиша, Н. Гришиної, С. Шуман). Так, С. Шуман в своїй праці наводить приклади конфліктів і проблем, які виникають у батьків з дорослими дітьми, а саме причини цих конфліктів та шляхи їхнього вирішення у формі поради, говорить про мистецтво виховання.

Практики покарання дітей батьками частково розглядали такі дослідники як О. Безлюдний, В. Гончаров, Т. Маслова, М. Смагіна, вживаючи термін «насильство», а не покарання. В. Гончаров подає інформацію про види, форми, наслідки насильства над дитиною, розглядає основні законодавчі акти та документи, що регулюють кримінальну та адміністративну відповідальність за скоєння насильства, а також попередження насильства в сім’ї та надання допомоги їхнім жертвам.

Названі вище автори зробили вагомий внесок в дослідження сім’ї та в інтерпретацію процесу виховання дітей батьками. Вони дали змістовне визначення «вихованню» та стилів виховання, розглянули конфлікти і проблеми, які виникають у батьків з дорослими дітьми, з’ясовували причини цих конфліктів і шляхи їхнього вирішення. Але в опрацьованій літературі немає точного визначення поняття «покарання», воно часто переплітається або з терміном «виховання», або з терміном «насильство». Також не виявлено взаємодії стилів виховання та практик покарання, які застосовуються батьками стосовно дітей, ставлення дітей щодо цих батьківських практик, а також наслідки певних практик покарання. Ці обставини й зумовили вибір теми дипломної роботи.

Дипломна робота дасть змогу розкрити сутність взаємозв’язку стилів виховання та практик покарання, об’єктивні та суб’єктивні причини, з’ясування тієї чи іншої форми покарання, акти та наслідки покарання тощо.

Мета дипломної роботи

З’ясувати характер взаємозв’язку стилів виховання та практик покарання в уявленнях батьків та дітей у сучасній українській сім’ї.

Завдання дипломної роботи

• опрацювати наукову літературу, джерела стосовно виховання і покарання та виявити особливості аналізу обраної проблеми у соціогуманітарних науках: психологія, соціальна робота, педагогіка, право, культурологія;

• на основі аналізу наукової літератури встановити і описати специфіку соціології у дослідженні обраної теми;

• розробити авторське визначення понять «стилі виховання», «практики покарання».

• розглянути стилі сімейного виховання;

• з’ясувати специфіку практик покарання у сім’ї;

• на основі емпіричних досліджень уявлень батьків та дітей, визначити особливості взаємозв’язку стилів виховання і практик покарання в сучасних українських сім’ях (на прикладі Львівської області);

• розробити теоретичну схему взаємозв’язку стилів виховання та практик покарання в сім’ї.

Об’єкт дослідження (за критерієм носія проблеми): діти та батьки в сучасній українській сім’ї.

Об’єкт дослідження (за критерієм загальної проблеми): виховання та покарання дітей в українських сім’ях.

Предмет дослідження: уявлення батьків та дітей про взаємозв’язок стилів виховання та практик покарання в сучасній українській сім’ї.

Теоретико-методологічні засади дослідження: Сім’я у гуманітарно – соціальних науках вивчається як мала група, члени якої тісно взаємодіють між собою. Дії окремих людей і малих груп досліджуються в рамках інтерпретативної парадигми, а саме за допомогою символічного інтеракціонізму і феноменології. Наше дослідження буде опиратись на ці дві теорії. Батьки і діти, взаємодіючи у процесі виховання, конструюють об’єкти і змінюють зовнішнє середовище. Діти комунікуючи з батьками соціалізуються і набираються певного життєвого досвіду. Взаємодія, або діалог, відбувається за допомогою символів (жесту, мови). У виховному процесі важливу роль відіграють символи, які відображаються у стилях виховання та практиках покарання.

Феноменологія досліджує соціальну реальність, тобто існуючий до нас інтерсуб’єктивний світ. На базі індивідуальних, суб’єктивних мотивів будується ланцюг типових людських взаємодій. Люди можуть долучатися до цього світу лише шляхом накопичення власного досвіду, взаємодії з оточенням. Важливу роль у цьому відіграє виховання у сім’ї та навчання у школі. Виховний процес відбувається за різними принципами в сім’ях і є повсякденним явищем. В контексті авторського дослідження нас цікавитиме з’ясування особливостей інтерпретації виховного процесу та практик покарання як батьками, так і дітьми

Для отримання даних буде використовуватися тріангуляція, а саме якісні та кількісні методи збору інформації (масове соціологічне опитування, глибинне інтерв’ю та соціометрія). Для аналізу якісних даних буде використовуватися метод поетапного кодування суть якого це поступове звуженні поля аналізу від гранично відкритого пошуку відкритих одиниць тексту до вузько направленого, найбільш відповідного задуму дослідника. Кількісні дані будуть аналізуватись за допомогою соціологічної програми SPSS.

Наукова новизна: Вже зрозуміло, що тематику виховання та практик покарання вивчало та досліджувало багато дослідників. Як відомо практично у всіх наукових працях можна побачити той факт, що практики покарання поділяються на вербальні і фізичні. Натомість ми вдосконалимо ці типи, розділивши вербальні практики покарання на «м’яку» та «жорстку» мову, а фізичні - на «легку» і «важку» форми. Окрім того, новизна цієї дипломної роботи буде виявлятись у тому, що вперше буде здійснена спроба дослідити взаємозв’язок стилів виховання та практик покарання, через апробацію авторської концептуальної схеми дослідження.

Практичне значення одержаних результатів: Результати авторського дослідження є важливими для вдосконалення роботи Державних служб у справах сім’ї, дітей та молоді, педагогічних організацій, органів самоврядування. Дипломна робота міститиме рекомендації про ефективні стилі виховання та практики покарання, які не варто застосовувати батькам, а також причини і наслідки покарання дітей, яких потрібно уникати як батькам, так і дітям.

Структура роботи: Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел та літератури, додатків.

Розділ І. Теоретико – методологічні основи вивчення моделей виховання та практик покарання в сучасній українській сім’ї