Тема 7. Пенсійне забезпечення

7.1. Стан пенсійного забезпечення в Україні

7.2. Пенсійний фонд України

7.3. Види пенсій, пільги та допомоги

7.1. Стан пенсійного забезпечення в Україні

Протягом 3 сесії Верховної Ради України 4 скликання було прийнято 8 законів, які стосувались змін у правовому забезпечені пенсійної системи. Найбільшим досягненням цієї сесії стало прийняття двох ключових для пенсійної реформи законів: ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (№1054 – IV від 09.07.2003) та ЗУ “Про недержавне пенсійне забезпечення” (№1057 від 09.07.2003). Практично завершена довготривала історія із законодавчим запровадженням трирівневої системи пенсійного забезпечення.

 Закон “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначає три рівні пенсійної системи України: солідарна система, накопичувальна система та система недержавного пенсійного страхування. Перший та другий рівні власне і становлять систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. 

Відповідно до статті 9 закону в солідарній системі забезпечуються пенсії за віком, по інвалідності та у зв’язку із втратою годувальника. В цій же системі надається соціальна послуга – допомога на поховання пенсіонера. В накопичувальній системі, за рахунок коштів Накопичувального фонду виплачуються довічна пенсія з установленим періодом (виплачується протягом не менше 10 років), довічна обумовлена пенсія (виплачується протягом життя пенсіонера), пенсія подружжя (виплачується чоловіку чи дружині застрахованої особи після її смерті) та одноразова виплата.

Право на участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування отримують практично всі категорії громадян України та іноземці, які мають можливість добровільної участі у пенсійному страхуванні на умовах договору, який укладається на строк не менше одного року. Сплату страхових внесків здійснюють підприємства, установи, юридичні та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

Розміри страхових внесків та частини внесків, які спрямовуються до Накопичувального фонду встановлюються Верховною Радою України за пропозицією Кабінету Міністрів, яка подається разом із проектом Державного бюджету на наступний рік. Страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем на який не поширюється податкове законодавство. Внески сплачуються страхувальником незалежно від його фінансового становища і банки приймають платіжні доручення тільки за умови надання платіжних документів про перерахування внесків.

Законом передбачається персоніфікований облік у системі державного пенсійного страхування, який здійснюється органами Пенсійного фонду. На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка із постійним ідентифікаційним номером платника податків. В обліковій картці відображається в першу чергу страховий стаж, розмір заробітної плати та розмір сплачений страхових внесків. В окремій частині картки містяться відомості про страхові внески на накопичувальному рахунку та розмір інвестиційного доходу за попередній період.

Пенсійний вік не зазнав змін і право на призначення пенсії мають чоловіки та жінки віком 60 та 55 років, які мають не менше 5 років страхового стажу. Пенсія за віком визначається відповідно до доходу та коефіцієнту страхового стажу. Мінімальний розмір пенсії за віком за умови страхового стажу для чоловіків 25 та для жінок - 20 років становитиме 20% середньої заробітної плати за попередній рік. Для працюючих пенсіонерів пропонується збільшення пенсії відповідно до шкали від 3 до 70%.

Законом передбачений порядок визначення розміру пенсії відповідно до розміру доходу. Враховується дохід протягом 60 місяців підряд у період до 2000 р. та за весь період страхового стажу з 2000 р.

Пенсійні виплати з Накопичувального фонду для отримання довічної пенсії чи одноразової виплати по досягненні пенсійного віку здійснюються страховими організаціями, які діють відповідно до Закону України “Про страхування і будь-яку з них застрахована особа обирає на власний розсуд. Розмір довічної пенсії визначається відповідно до вартості договору страхування із врахуванням інвестиційного доходу. Платоспроможність страхових організацій, які здійснюють страхування довічної пенсії забезпечується створенням Центрального страхового фонду. Після укладання страхової угоди територіальне відділення Пенсійного фонду перераховує кошти з накопичувального рахунку застрахованої особи до страхової організації. Відповідно Пенсійний фонд здійснює контроль за правильністю укладання страхової угоди. Передбачається, що пенсійні фонди застрахованої особи можуть передаватись у спадок. Накопичувальний фонд створюється пенсійним фондом як цільовий позабюджетний фонд, керівництво яким здійснює виконавча дирекція Пенсійного фонду. Застрахована особа, яка сплачує внески до Накопичувального фонду може спрямувати ці кошти до недержавного пенсійного фонду. Щоправда таке право почне діяти через 11 років після заснування Накопичувального фонду, тобто у 2015 році. Кошти Фонду формуються окрім внесків застрахованих осіб також з доходу від інвестиційної діяльності та надходжень від фінансових санкцій за порушення пенсійного законодавства.

Комплекс заходів із соціального забезпечення пенсіонерів здійснюють майже 150 тисяч працівників органів праці та соціального захисту населення і Пенсійного фонду України.

Поступово відповідно до стратегії реформування вітчизняної пенсійної системи все більше функцій передаватиметься саме органам Пенсійного фонду України.

З 1 січня 2004 року в Україні запроваджено реформовану солідарну пенсійну систему та добровільну накопичувальну систему через недержавне пенсійне забезпечення.

На відміну від інших країн, де проводилась пенсійна реформа, в Україні за нормами нового пенсійного законодавства було перераховано раніше призначені пенсії. При цьому гарантувалося збереження розміру раніше призначених пенсій і застосування всіх пільг при обчисленні стажу роботи, передбачених раніше діючим законодавством.

Запроваджено нову формулу обчислення пенсії, яка передбачає розширення періоду врахування заробітку при призначенні їх розмірів та зарахування до страхового стажу лише тих періодів, за які сплачено страхові внески до Пенсійного фонду.

З 12 січня 2005 року, згідно із внесеними змінами до статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, забезпечено виплату мінімальної пенсії за віком, за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок – 20 років страхового стажу, у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність (332 грн.).

Середній розмір пенсійних виплат на 01.01.2006 р. склав 406,82 грн. або збільшився в порівнянні з січнем 2005 року (316,23 грн.) в 1,29 рази, а в порівнянні з січнем 2004 року (182,24 грн.) в 2,23 рази.

Таблица 7.1.

У 2006 році видаткова частина бюджету Пенсійного фонду України затверджена на рівні 70,2 млрд. грн. Доходна частина збільшена у порівнянні з бюджетом 2005 року за рахунок:

- зростання власних надходжень Пенсійного фонду України (на 9 млрд. грн. або на 22% більше);

- збільшення асигнувань з Державного бюджету на розмежування (на 3,1 млрд. грн. або 46% ).

Детальна інформація щодо Пенсійного фонду наведена в додатку Г.