6.3. Організація функціонування Фонду

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються терміном на шість років об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських (від кожної сторони по 15 осіб). Порядок виборів представників визначається самостійно кожним об'єднанням. За невиконання своїх обов'язків члени правління Фонду можуть бути позбавлені повноважень органом, який делегував їх у склад правління Фонду, але лише за рекомендації органів державного нагляду.

Правління Фонду виконує такі функції:

• обирає голову правління та двох його заступників з числа своїх членів (на 2 роки);

• спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів;

• щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність;

• створює постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій тощо;

• щорічно готує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо галузевих тарифів внесків на соціальне страхування від нещасних випадків:

• затверджує: статут Фонду, зміни до нього; регламент роботи правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків; річні бюджети Фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду; чисельність виконавчої дирекції Фонду, посадові оклади її працівників та адміністративні витрати Фонду; річні програми робіт та звіти про їх виконання;

• затверджує Положення про:

• службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних за­хворювань;

• порядок використання коштів лікувально-профілак­тичними, навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги та контроль за їх цільовим вико­ристанням;

• надання Фондом на безповоротній основі фінансової допомоги підприємствам для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці;

• виконує інші функції, передбачені статутом Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Засідання правління Фонду проводиться не рідше як два рази на рік і є правочинним у тому випадку, коли на ньому присутні 2/3 складу кожної сторони.

Виконавча дирекція підзвітна правлінню Фонду, здійснює свою діяльність від його імені, організовує та забезпечує вико­нання рішень правління Фонду.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду виступають управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Киє­ві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного зна­чення, які є юридичними особами.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, зобов'язаний:

- вести реєстр страхувальників;

- письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства - групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності:

- укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;

- вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах;

- співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймати рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Нагляд за діяльністю Фонду здійснює наглядова рада, яка складається з 15 осіб, обирається терміном на 6 років і в рівних пропорціях складається з представників сторін. Метою нагляду є забезпечення виконання Фондом статутних завдань і цільового використання його коштів.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

• особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

• учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажу­вання), виконання робіт на підприємствах;

• особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових установах та залучаються до трудової діяльності на виробництві, що належить цим установам, або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Усі застраховані є членами Фонду [11, с. 98].

Добровільно, за письмовою заявою від нещасного випадку у Фонді можуть застрахуватися:

• священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

• особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

• громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.

Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування. Фінансування Фонду здійснюється за рахунок джерел, схематично відображених на рис. 6.1.

Працівники не несуть будь-яких витрат на страхування від нещасного випадку. Кошти на страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, викорис­товуються виключно за їх призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від неща­сних випадків в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України.

Страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки зале­жно від класу професійного ризику, встановлюються законодав­ством.

Розміри страхових внесків визначаються:

- для бюджетних установ та організацій, які фінансуються або дотуються з бюджету, страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2% від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, включають витрати на оплату основної та додаткової зарплати, на інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;