Тема 13. Страхування майна та відповідальності громадян

13.1. Страхування будівель, що належать громадянам.

13.2. Страхування тварин, що належать громадянам.

13.3. Страхування домашнього майна громадян.

13.4. Страхування професійної та іншої відповідальності громадян.

13.1. Усі види страхування майна громадян належать до загальних (ризикових) видів страхування, сутність яких проявляється в наданні необхідної економічної допомоги страхувальникам-громадянам у разі знищення або пошкодження їхнього майна внаслідок передбачених обставин (стихійного лиха, пожежі, аварії, викрадення, протиправних дій третіх осіб тощо).

Страховому захисту підлягають будівлі й споруди, які належать громадянам, на правах приватної власності. До них належать: житлові, садові, дачні будинки, господарські (сараї, погреби, гаражі) та зовнішні (тротуари, тераси, огорожі, ворота) будівлі, які зведені на постійному місці, у тому числі ті, під заставу яких страхувальник одержав кредит. Одночасно приймається на страхування додаткове обладнання до будівель, як то газопровід, лічильники тощо. При цьому страхувальник самостійно вирішує, які об’єкти підлягають страхуванню: усі будівлі; окрема споруда; окремі конструктивні елементи; незавершене будівництво.

Не підлягають страхуванню дуже старі будівлі, аварійні, а також ті, які перебувають в зоні, якій загрожують обвали, повені, селі, інші стихійні лиха. Не підлягає страхуванню на цих умовах також рухоме майно.

До страхових випадків належать: стихійні лиха (буря, ураган, блискавка, злива, град, осідання ґрунту, обвал, сель, повінь, землетрус тощо); пожежа, вибух, викид газу; аварія опалювальної системи, водопровідної чи каналізаційної мережі, проникнення води із сусідніх приміщень; неправомірні дії третіх осіб.

Виключення із страхових випадків передбачають, що не підлягаю відшкодуванню страховиком збитки, що спричинені домовим грибком, гниттям, зносом, ремонтними роботами, конструктивними недоліками застрахованої будівлі, які були наперед відомі страхувальникові, навмисними діями страхувальника, виникнення громадських заворушень, війни, конфіскації тощо.

Як правило, договір страхування укладається на 1 рік чи на кілька місяців.

Страхова сума визначається для кожної будівлі на основі домовленості між страховиком і страхувальником, але не більше дійсної вартості будівлі (первісна вартість з урахуванням зносу). Договір може укладатися і на меншу суму, тоді страхове відшкодування страховик виплачує пропорційно: в такому відсотку, який страхова сума становить від дійсної вартості будівлі.

Страхові платежі залежать від розміру страхової суми, терміну страхування, граничних тарифних ставок, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України: на будівлі в сільській місцевості – від 0,2 до 0,45% страхової суми; і міській місцевості – від 0,18 до 0,4% страхової суми. Страхові платежі можуть сплачуватися одноразово або частинами.

При настанні страхового випадку розмір збитку та страхового відшкодування визначається на підставі страхового акта. Залежно від ступеня знищення або пошкодження будівлі розрізняють тотальний або частковий збиток. Тотальний збиток (знищення будівлі) настає тоді, коли вартість відновлювальних робіт з урахуванням вартості залишків та витрат страхувальника на запобігання збитків чи їх зменшення перевищує дійсну вартість будівлі. Розмір тотального збитку визначається:

• при повному знищенні будівлі без залишків будівельних матеріалів, придатних для будівництва, - як сума вартості будівлі з урахуванням суми зносу та витрат на рятування;

• якщо є залишки будівельних матеріалів – як різниця між сумою вартості будівлі з урахуванням зносу та витрат на рятування і сумою вартості залишків матеріалів з урахуванням їх знецінення внаслідок страхового випадку.

Отже, сума збитку визначається за формулою:

Сзб=((В-І)+Р)-З,

де В- первісна вартість будівлі, І – сума зносу, Р – витрати з рятування будівлі, З – вартість залишків, придатних для будівництва.

При частковому збитку (пошкодженні будівель) основою для визначення втрат є вартість відновлення (ремонту) будівлі з урахуванням суми зносу та вартості залишків від пошкоджених (знищених) конструктивних елементів. Вартістю відновлення будівлі є витрати. Необхідні для того, щоб привести будівлю до стану, придатного для експлуатації, аналогічного тому, який був до страхового випадку.

13.2. Страхування тварин, що належать громадянам забезпечує страховий захист на випадок загибелі, падежу чи вимушеного забою тварин. Це добровільне страхування, страхувальниками при якому виступають власники тварин - фізичні особи.

Об’єктом страхування є здорові тварини певного віку: ВРХ. коні – від 1 місяця; свині – від 6 місяців; невелика рогата худоба – від 1 року; хутрові звірі – від 45 днів; собаки – від 6 місяців до 10-12 років; бджоли, папуги, коти тощо. Власники тварин повинні дотримуватися встановлених рекомендацій з догляду за тваринами, їх годування, а також мати умови для їх утримання.

Страхові випадки можна поділити на чотири групи:

• загибель або падіж тварин від хвороб чи стихійного лиха, дії електричного струму, замерзання, задушення, отруєння травами, укус змії чи отруйної комахи, утоплення, попадання під транспортний засіб, попадання в ущелину, інші травми;

• вимушений забій тварини, травмованої через нещасний випадок, якщо це унеможливлює її подальше використання або вимушений забій за розпорядженням ветеринарних служб;

• лікування тварин від хвороби чи травми внаслідок нещасного випадку (страхування додаткових витрат на утримання тварин);

• викрадення, навмисні, протиправні дії третіх осіб.

Страховий захист тварин обмежується територією (житлові та допоміжні приміщення, присадибна ділянка), обумовленою як місце страхування. Якщо тварин6и не перебувають за вказаним місцем, то страховий захист припиняється.

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, причому її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вартості тварини (страхової оцінки). Для всіх тварин одного виду і однієї вікової групи страхова сума має бути однаковою.

Страховий тариф може складати 1-10% від страхової суми. Для ВРХ граничний розмір страхових тарифів – від 2до 5% від страхової суми, для коней – 3-7%. Для постійних страхувальників передбачені пільги: знижки сум страхових платежів, додатковий місячний термін для поновлення договору.

Страхове забезпечення при страхуванні тварин базується на системі першого ризику, тобто у разі знищення (вимушеного забою, викрадення або лікування) тварини страхове відшкодування виплачується у розмірі збитку, але не перевищує страхової суми.

13.3. Страхувальниками домашнього майна можуть бути фізичні особи – власники домашнього майна.

Страхуванням охоплюється різне майно, що належить на праві приватної власності страхувальникові і членам його родини, які разом із ним проживають і ведуть спільне господарство. Зокрема, це таке майно: меблі, радіо-, відео- і телеапаратура, електроприлади, килимові вироби, одяг, білизна, взуття, вироби з дорогоцінних металів, предмети домашнього господарства та вжитку, господарський та спортивний інвентар; книги, предмети образотворчого мистецтва тощо. На страхування приймаються не лише предмети домашньої обстановки, побуту та особистого споживання, а й будівельні матеріали, корми, паливо, сільськогосподарські культури, елементи оздоблення та обладнання житлових та господарських приміщень у будинках державного, громадського фонду, житлово-будівельних кооперативів, приватизованих квартир, а також цивільна відповідальність страхувальника за шкоду, яку він може завдати третій особі.

На страхування може прийматися все домашнє майно, яке є в господарстві, окремі групи предметів (наприклад, меблі, одяг, радіо -, теле - , відеоапаратура) або окремі предмети (лише персональний комп’ютер або телевізор). Особливо цінне майно (вироби з дорогоцінних металів, коштовне, напівкоштовне каміння, картини, колекції, унікальні та антикварні речі тощо) може прийматися на страхування за спеціальним договором.

Страховик відповідає за збитки, що виникли внаслідок зазначених далі причин:

• Стихійне лихо: повінь, буря, ураган, злива, град, обвал, зсув, вихід підгрунтових вод, осідання ґрунту, паводок, незвичні для даної місцевості тривалі дощі та великі снігопади, сель, блискавка, землетрус.

• Нещасний випадок: пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцій житлових або підсобних приміщень.

• Викрадення або неправомірні дії третіх осіб.

Серед такої кількості об’єктів страхування та страхових випадків передбачаються певні обмеження щодо прийняття домашнього майна на страхування та обсягу страхової відповідальності. Так, страхування не поширюється на різні документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, фотознімки, кімнатні рослини, запасні частини, деталі, приладдя до транспортних засобів та інше майно, страхування якого проводиться за іншими правилами. Крім того, не вважаються застрахованими предмети, які використовуються з комерційною чи професійною метою, чи не належать страхувальникові або членам його сім’ї на правах особистої власності (наприклад, речі, що взяті напрокат, у тимчасове користування або на зберігання від інших осіб). Крім того, не приймаються на страхування домашнє майно, що перебуває в аварійних або дуже старих будівлях чи в зоні, якій загрожують повені, зсуви, обвали та інші стихійні лиха, з моменту оголошення у встановлено порядку про таку загрозу. У такій зоні домашнє майно приймається на страхування лише в разі, коли страхувальник поповнює договір страхування на новий термін до закінчення терміну дії попереднього договору.

До обсягу страхової відповідальності не включаються збитки, які виникли внаслідок ведення військових дій, введення військового стану, зносу, технічного браку, технічних поломок, перевищення строку експлуатації домашнього майна, навмисні дії страхувальника або члена його родини.

Дія договору страхування у просторі обмежена місцем страхування. Отже , охоплене страховим захистом домашнє майно підлягає страхуванню лише за зазначеною в договорі страхування адресою, тобто за місцем проживання страхувальника або розташування садового (дачного) будинку. Якщо майно переміщується за іншою адресою, то дія договору страхування припиняється.

Страхова сума кожного застрахованого предмета домашнього майна має відповідати страховій оцінці. Страховою оцінкою може бути погоджена сторонами страхування, дійсна або первісна вартість майна з урахуванням витрат, пов’язаних з його рятуванням або приведенням у порядок під час страхового випадку. За бажанням страхувальника домашнє майно може бути застраховано на повну дійсну (первісну) вартість або на певну частку від цієї вартості. Тільки колекції, картини, унікальні та антикварні речі приймаються на страхування в розмірі їх повної вартості згідно з експертною оцінкою відповідних компетентних органів.

Строк страхування становить здебільшого 1 рік, але можуть бути укладені інші строки страхування згідно з конкретними запитами страхувальника. Розмір тарифної ставки встановлюється у відсотках від страхової суми за рік і залежить від обсягу відповідальності страховика, виду домашнього майна, типу будівлі, в якій міститься майно, умов додержання безпеки житла та інших факторів.

Збиток визначається:

• у разі знищення майна – у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна з урахуванням залишків (якщо такі є);

• у разі викрадення - це дійсна або первісна вартість майна;

• у разі пошкодження майна – втрачена вартість, що визначається як різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знищення, тобто втрати якості та цінності майна через страховий випадок.

Страхування домашнього майна здійснюється за принципом першого ризику. Це означає, що страхове відшкодування виплачується за знищене (вкрадене або пошкоджене) майно в розмірі суми збитку, але не вищої за страхову суму.

13.4. Об’єктом страхування відповідальності громадян виступає відповідальність страхувальника згідно із законодавством чи договірними зобов’язаннями перед третіми особами за нанесення шкоди їх здоров’ю чи майну.

Страхування професійної відповідальності дозволяє захистити майнові інтереси осіб різних професій, які під час своєї професійної діяльності можуть нанести шкоду третім особам в результаті помилки чи недбалості. Типовими представниками професій, діяльність яких потребує страхового захисту є юристи, лікарі. Страховик зобов’язується згідно з договором страхування сплатити страхувальникові компенсацію за будь-яким позовом третьої сторони за шкоду, заподіяну страхувальником. Договір страхування ґрунтується на судовій відповідальності страхувальника. Тому страховик на свій розсуд може заперечувати позов у суді, не зважаючи на розголос. Виключається відповідальність, яка виникає через дискредитацію та наклеп, нечесність, шахрайство, кримінальні дії страхувальника. Поліс покриває всі позови, які були подані в період його дії, не залежно від дати, коли професіонал припустився помилки. Однак, страховик може вказувати в договорі ретроактивну дату, яка передбачає, що позови, шкоди за якими було завдано до цієї дати, не приймаються.

39