Тема 5. Аналіз оборотного капіталу (о.К.)

В практичному плануванні, організації, аналізу діяльності підприємства оборотність капіталу ОК можна поділити за наступними ознаками:

в залежності від функціональної ролі в процесі виробництва (фонди обігу, оборотні фонди). До оборотних фондів відносять виробничі запаси (соровина, матеріали), НЗВ, напівфабрикати та витрати майбутніх періодів. Фонди обігу – ГП і товари для перепродажу, відвантаження товарів.

В залежності від практики контролю, планування і управління (виділяють нормативний і ненормативний ОК).

В залежності від джерела формування ОК (власні, позичкові, швидкореалізовані, повільнореалізовані оборотні кошти).

В залежності від ступеня ризику вкладання капіталу (з min ризиком вкладання: всі гр. кошти, короткострокові фінансові вкладення; з малим ризиком вкладення: дебіторська заборгованість за мінусом сумнівних боргів, виробничі запаси і деякі залишки ГП; з середнім ризиком вкладення: МШП, частково НЗВ; з високим ризиком вкладення: вся величина сумнівної дебіторської заборгованості, ГП, яка тривалий час зберігається на складах).

В залежності від матеріально-речового складу (предмети праці).

На тривалість знаходження коштів в обігу впливають чинники як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.

До зовнішніх чинників відносять:

сфера діяльності підприємства – галузева належність підприємства

масштаби підприємства

економічна ситуація в державі

фінансово-господарська діяльність.

До внутрішніх чинників відносять:

цінова політика підприємства

структура активів

структура пасивів.

Для оцінки обертання ОК використовують такі показники:

коефіцієнт обертання (оборотності)

тривалість одного обороту

коефіцієнт закріплення оборотних коштів.

Коб = Vp / CO

Vp – виручка від реалізації

СО – середня величина оборотності капіталу

Коефіцієнт показує кількість оборотів, що здійснює ОК за повний період.

Тоб = СО * Т / Vp

T – звітний період, що аналізується (в днях)

Кз.об.к. = СО / Vp

Коефіцієнт показує величину оборотного капіталу на грошову одиницю реалізації продукції.

Прискорення обертання капіталу сприяє скороченню потреб в подальшому щодо ОК (абсолютного вивільнення ОК), може сприяти і приросту № продукції (відносне вивільнення).

Величина абсолютної економії (залучення) ОК на практиці розраховують 2 способами:

через вивільнення оборотного капіталу з обігу з використанням величини ОК за зведений та базисний періоди.

ΔСО = СОзв – Кvp * Coбаз

Кvp – коефіцієнт зростання продукції

(коефіцієнт виробничої реалізації)

через вивільнення оборотного капіталу з обігу з використанням тривалості 1 обороту ОК

ΔСО = (Тоб1 – Тоб0) * Voр.л.

Величина приросту № продукції за рахунок прискорення ОК можна визначити, застосовуючи метод ланцюгових підстановок.

ΔVp = (Коб1 – Коб0) * СО1

Оборотність ОК прямим чином впливає на зміну прибутку:

ΔР = Ро * Коб1 / Коб0

Аналіз руху грошових коштів (ГК)

Грошові кошти – це готівка, кошти на рахунках в банку та депозити до запитання.

Напрямок руху грошових коштів прийнято розрізняти в розрізі основних видів діяльності підприємства:

операційна діяльність (поточна)

фінансова діяльність

інвестиційна діяльність

Надходження ГК в рамках поточної діяльності пов’язане з одержанням виручки від реалізації продукції, виконанням робіт на наданням послуг, а також наданням авансів покупок та замовлень.

Рух ГК в розрізі інвестиційної діяльності пов’язаний з придбанням або реалізацією основних коштів та іншого майна, що має довгострокове використання і пов’язане з надходженням дивідендів та %.

Фінансова діяльність підприємства пов’язана з надходженням коштів внаслідок отримання довгострокових та короткострокових кредитів та внаслідок отримання державних асигнувань.

Аналіз руху ГК на практиці проводиться за допомогою 2 методів:

прямий - розкриває рух ГК на рахунках б.о., дає можливість зробити висновки відносно достатності коштів для оплати по рахунках поточних зобов’язань, а також здійснення інвестиційної діяльності. Але цей метод не розкриває взаємозв’язків фінансових результатів (прибутку) і значення величини ГК на рахунках підприємства.

Непрями:

Вивчаються основні зміни в стані активів підприємства та їх надходження (встановлюються зміни по всіх статтях балансу, проводиться аналіз).

Аналіз оборотності ГК

Для стабільного фінансового стану важливе значення має швидкість руху ГК. На підприємстві завжди повинен бути min залишок ГК, який би покривав поточні зобов’язання. Надмірна кількість ГК говорить про те, що реально підприємства зазнає збитків, які пов’язані з інфляцією.

Основними показниками оборотності ГК є:

min  гр., яка необхідна для проведення господарських операцій на підприємстві

Sminгр = (Воп – Вт.оп) / (ОГ – оборотність гр)

оборотність грошових коштів

ОГ = 360 / Цог – цикл оборотності ГК

ОГ = 360 / До – кількість днів між закупом сировини і надходженням виручки від продукції.

тривалість періоду обороту – показник, який характеризує оборотність коштів

То = Сзал.гк * Т / О

(середній залишок ГК помножити на період і поділити на оборот за період)

Аналіз обертання ТНЦ на підприємстві

ТНЦ створює проміжну ланку між виробництвом і реалізацією ГП. Виробничі запаси мають впливати на аналіз ТНЦ. На практиці аналізують ТНЦ за допомогою показників:

тривалість оборотності виробничих запасів:

Товк = ВЗ * Т / S , дн

(виробничі залишки * період / собівартість)

тривалість оборотності ГП

Тогп = ГП * Т / В

(В – виручка від реалізації)

Скорочення показника Тогп означає підвищення попиту на продукцію підприємства, а збільшення – надлишок товарів (ГП в зв’язку зі зниженням попиту).

Аналіз дебіторської заборгованості

Безнадійна дебіторська заборгованість (ДЗ) – поточна ДЗ, щодо якої нема впевненості щодо її повернення боржником.

Довгострокова ДЗ – це сума ДЗ, яка не виникла в ході нормального операційного циклу і буде погашатися після 20 місяців з дати балансу.

Сумнівний борг – це поточна ДЗ за продаж товарів/послуг, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником.

Чиста реальна вартість ДЗ – це сума поточної ДЗ з вираженням резерву сумнівних боргів.

ДЗ оцінюється і визначається активом, якщо існує імовірність отримання підприємством економічної вигоди. Велиина РСБ визначається як сума добутків поточної ДЗ за продаж товарів, послуг відповідних гр. та k відповідного гр.

Нарахована сума резерву сумнівного боргу за звітний період відображається у звіті про фінансовий результат у складі інших операційних витрат.

Задачі аналізу ДЗ полягають в тому, щоби виявити розміри та динаміку невиправданої заборгованості. На практиці використовують метод ранжування заборгованості по терміну сплати рахунків. Цей метод дозволяє раціонально управляти заборгованістю і всіма розрахунковими операціями. Всі рахунки “до одержання” класифікуються по групах:

термін сплати що настав

прострочення від 1 дня до 30

91-180 днів

181-360

більше року

ДЗдн = Вел. ДЗ / кількість реалізації : 360

З метою своєчасного одержання сплати за … продажу і запобігання неплатежів на практиці використовують надання знижки у доцільній частині при достроковій сплаті і використання різної форми довгострокового погашення ДЗ (продаж боргів – факторинг; овердрафт).

Для оцінки ДЗ використовують показник

об-ть ДЗ:

Кодз = Vp / ДЗ

(Vp – виручка)

Підвищення цього коефіцієнта означає скорочення продажу в кредит, а його зниження говорить про збільшення кількості наданого кредиту.

тривалість погашення ДЗ

Тдз = Т / Кодз , дн.

Чим триваліший період погашення ДЗ, тим вищий ризик її непогашення, тобто вона є сумнівною.

частка ДЗ в загальному обсязі ОК (питома вага ДЗ)

Пдз = ДЗ / СО

Чим вищий цей показник, тим менш мобільною є структура майна підприємства.

частка сумнівної заборгованості в складі загальної ДЗ

Подз = СДЗ / ДЗ

(СДЗ – усереднена ДЗ, ДЗ – загальна ДЗ)

Цей показник характеризує якість ДЗ. Тенденція до його зростання свідчить про зниження ліквідності підприємства.

Джерела фінансування поточних активів (ПА)

Потреба в ОК на практиці визначається за допомогою трьох методик:

аналітичний метод (дослідно-…)

метод прямого рахунку

коефіцієнтний

Аналітичний метод полягає в тому, що потреба в ОК розраховується за ряд років (3-5 років) і потім усереднюється. Розрахунок ведуть на підставі наступного співвідношення:

Пок = Знос + ПДВ + ДЗ – КЗ

(Пок – потреба в ОК)

Усереднена величина коректується потім з врахуванням тенденцій, які очікуються в майбутньому періоді.

Метод прямого рахунку використовує норми запасу і одноденний оборот по кожному елементу нормованих ОК: інформація по виробничих запасах, ГП; визначення величини НЗВ на підприємстві; розрахунок величини очікуваної ДЗ і всі дивіденди (якщо є ЦП на підприємстві). І тільки потім розраховується загальна потреба в ОК.

Коефіцієнтний метод використовує результати методу прямого рахунку, але коректує їх у відповідності з динамікою зростання обсягу виробництва, яка очікується.

Джерелами формування ОК на підприємстві є: власний капітал, позикові кошти, додатково залучені кошти.