1.1.4 Організація чистих монтажних робіт
Готовність приміщення до виробництва в них чистих монтажних робіт фіксується актом, який підписують представники будівельної та монтажної організації та замовника.
До чистих монтажних робіт відносяться:
монтаж внутрішньо корпусних пристроїв (ВКП) та верхнього блоку;
складання і монтаж механізмів системи управління та захисту реактора (СУЗ);
монтаж головних циркуляційних насосів (ГЦН) та трубопроводів першого контуру, стикування їх з патрубками парогенераторів;
підключення до першого контуру компенсатора об’єму та ємностей системи аварійного охолодження активної зони (САОЗ);
монтаж допоміжних систем, які безпосередньо пов’язані з першим контуром.
До чистих робіт також відноситься ревізія та очищення вище згаданого обладнання та трубопроводів.
Найбільший об’єм чистих монтажних робіт (ЧМР) виконується в центральній залі реакторного відділення АЕС.
На стадії підготовчих робіт в залі монтують приточно-витяжну вентиляцію за постійною або тимчасовою схемою. По периметру зали монтують вакуум-привід та підключають вакуумні насоси.
Вхід до зони чистого монтажу дозволяється тільки у спеціальному одязі. До комплекту спецодягу входять: комбінезони або халати, шапки, рукавиці, тапки. Матеріал одягу – білий медопалм або інша без ворсова тканина.
Для проходу у приміщення ЧМР встановлюється пропускний режим.
Існує спеціально виділена зона, до якої входить внутрішній простір реактора. Всередині корпусу реактора створюють додаткову вентиляцію за рахунок подачі сухого чистого повітря.
Під час виконання робіт, які пов’язані з механічною обробкою безпосередньо всередині реактора, необхідно:
виділити зону виконання робіт за допомогою встановлення захисних ширм;
закрити усі отвори, зазори та щілини;
організувати місцеве відсмоктування запиленого повітря, збирання та видалення стружки та металевого пилу;
перевірити після закінчення робіт чистоту усіх поверхонь обладнання, яке входить до виділеної зони.
Інструмент, пристосування та деталі обладнання, які заносяться до реактора та виносяться з нього, суворо підраховуються та записуються в спеціальному журналі.
1.1.5 Організація і специфіка ремонтних робіт на аес
Організація і проведення ремонтних робіт на АЕС має свою специфіку, яка пов’язана з наявністю іонізуючого випромінювання та вимагає розробки та виготовлення спеціальних пристроїв та засобів дезактивації.
Специфічні умови, які мають вплив на ведення ремонту, наступні:
значний об’єм капіталовкладень у будівництво АЕС, який зумовлює низький відсоток витрат на паливо;
ефективна робота ядерного реактора вимагає періодичного перевантаження палива, при цьому доцільно суміщати зупинку реактора на перевантаження з проведенням ремонтних робіт (проведення ремонтних робіт у зимовий період недоцільно);
організація ремонтних робіт повинна враховувати високі вимоги щодо радіаційної безпеки;
рівень випромінювання в деяких частинах обладнання викликає значне збільшення витрат на ремонтні роботи;
періоди підготовки та закінчення робіт по ремонту дуже тривалі.
Організація та проведення ремонтних робіт вимагає наявності обмінного фонду – наявність нових або заздалегідь відремонтованих одиниць обладнання або їх складових частин, які встановлюються замість аналогічних, які потребують ремонту; можливості здійснення заводського ремонту та створення централізованого запасу. Обмінний фонд складається для агрегатної заміни транспортабельних одиниць та вузлів з наступним відновленням їх в умовах спеціалізованого виробництва.
Централізований запас призначений для скорочення простою АЕС при непланових ремонтах, які пов’язані з аварійним відмовленням обладнання. Поставка матеріальних ресурсів здійснюється за рік до початку ремонтних робіт.
Керівництво організацією ремонтних робіт на АЕС покладено на ремонтну службу у складі апарату галузі на чолі із заступником головного інженера з ремонту, яка складає графіки ремонтів основного технологічного обладнання та контролює їх виконання, аналізує ремонтні кампанії, готує річні та перспективні комплексні плани ремонтного обслуговування.
Ремонтне обслуговування проводиться двома способами: власним господарським ремонтним персоналом або персоналом підрядних організацій. Для ремонту обладнання в основному залучаються організації, які здійснювали монтаж.
Під час вирішення питань щодо організації ремонту за основу приймають наступні критерії:
повна вартість ремонту з урахуванням підвищення вартості робіт, які пов’язані з дією випромінювання;
сумарна доза опромінювання персоналу.
В кінцевому рахунку задача організації ремонту на АЕС зводиться до зменшення недовиробки електроенергії під виконання ремонтних робіт із меншим опроміненням персоналу.
Ремонт обладнання на АЕС полягає на спеціальні ремонтні служби (рисунок 1.1).
Рисунок 1.1 – Структурна схема організації ремонтного обслуговування на АЕС
Персонал АЕС несе відповідальність за технічний стан обладнання, споруд та будівель, виконання нормативних строків, періодичності та об’єму ремонтних робіт. Окрім того, до обов’язків персоналу АЕС входить: контроль технічного стану обладнання, будівель та споруд; визначення об’ємів та планування капітальних, середніх та поточних ремонтів, модернізації (реконструкції) обладнання; забезпечення фінансуванням, проектно-кошторисною та іншою документацією; складання заявок та реалізація виділених фондів по матеріальних ресурсах; проведення спільно з підрядними організаціями технічної підготовки ремонту, організації та виробництва ремонтних робіт, приймання з ремонту та оцінки якості.
Атомні електростанції власним персоналом забезпечують:
поточний ремонт та технічне обслуговування всього обладнання;
проведення перевантаження ядерного палива, виконання усіх операцій зі свіжим та відпрацьованим паливом;
ремонт систем управління та захисту реактора, засобів технологічного контролю, автоматики та обчислювальної техніки, засобів зв’язку;
експлуатаційний контроль основного металу та зварних з’єднань обладнання і трубопроводів;
проведення доремонтної дезактивації обладнання та приміщень;
допуск ремонтного персоналу до ремонту обладнання в зоні суворого режиму, контроль за дотриманням правил радіаційної та технічної безпеки та навчанням персоналу;
оперативне керівництво та контроль за ходом ремонтних робіт, які виконуються підрядними організаціями.