
- •В.З. Суб'єкти і об'єкти охорони праці
- •1. Міжнародні норми в галузі оборони праці
- •1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб'єкти
- •1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- •1.2. Соціальна відповідальність
- •Прозорість
- •Етична поведінка
- •Зацікавлені сторони організації
- •Правові норми
- •6Міжнародні норми
- •7Права людини
- •10 Принципів Глобальної о договору оон:
- •1.2.3. Стандарт за 8000 «Соціальна відповідальність»
- •Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- •Міжнародний стандарт ізо 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •Очікування суспільства
- •Визнання організацією своєї соціальної відповідальності
- •1.2.4.5. Зобов'язання організації у сфері охорони праці
- •1,3,4.6. Впровадження заходів соціальної відповідальності
- •1,2.4.6. Досягнення переваг
- •1.4.3. Тристороння декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- •1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3.1. Хронологія найважливіших кроків єс в галузі охорони праці
- •Соціальні положення основного європейського законодавства
- •Директиви з охорони праці
- •Програми дій єс з охорони праці
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників»
- •1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- •1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- •1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- •2. Правові основи оборони праці в Окраїні
- •2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •Основні Закони України, що визначають вимоги охорони праці
- •2.2. Закон України «Про охорону праці»
- •2.2.1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •2.2.5. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- •2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.2.7. Види відповідальності, які можуть застосовуватися з ініціативи посадових осіб Держгірпромнагляду
- •2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •2.3.1. Структура кодування нпаоп
- •2.3.2. Реєстр нпаоп
- •2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- •2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •2.4.2. Стандарти України з охорони праці
- •2.5. Нормативні акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.1. Склад і структура нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.2. Інструкції з охорони праці
- •2.6. Фінансування охорони праці
- •3. Верховне управління обороною праці
- •3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •3,2.1. Кабінет Міністрів України
- •Держгірпромнагляд
- •Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві держадміністрації
- •Органи місцевого самоврядування
- •Об'єднання підприємств
- •3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •3.4. Державний нагляд за охороною праці
- •3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •3.4.2. Держгірпромнагляд України
- •3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- •3.4.4. Перелік питань для здійснення планових заходів
- •3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- •Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони
- •3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- •3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- •4. Організація оборони праці на підприємстві
- •4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- •4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- •4.1.2. Функції служби охорони праці
- •4.1.3. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- •4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4.2.2. Основні завдання Комісії
- •4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- •4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- •4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- •4.3.3. Розробка і впровадження суоп
- •4.6.2. Аналітична частина Плану: аналіз небезпеки підприємства (об'єкта)
- •4.6.3. Оперативна частина пгіас
- •4.7. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •4.5. Планування заходів з охорони праці
- •4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- •4.5.2. Контроль стану охорони праці
- •4.5.4. Облік і аналіз показників охорони праці
- •4.6. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •4.8. Стимулювання діяльності з охорони праці
- •5. Навчання з питань охорони праці
- •5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- •5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- •5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •5.5.1. Основні завдання та напрямки роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці
- •Організація рсботи кабінету
- •Оснащення кабінету
- •5.5.4. Регіональні та галузеві кабінети
- •6. Шравматизм та професійні захворювання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.1.1. Обов'язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- •6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •6.1.3. Встановлення зв'язку нещасного випадку з виробництвом
- •6.1.4. Основні документи з розслідування
- •6.1.4. Основні документи з розслідування
- •6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.4. Розслідування та облік аварій
- •6.5. Дослідження виробничого травматизму
- •6.5.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання
- •7.2. Принципи та види страхування
- •7.2.1. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •7.2. Принципи та види страхування
- •7.2.1. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •Суб'єкти та об'єкти страхування
- •7.2.4. Страховий ризик і страховий випадок
- •7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •7.3.1. Правління Фонду
- •Виконавча дирекція Фонду
- •Страхові експерти з охорони праці
- •7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- •7.4.3. Страхові виплати
- •7.5.1. Обов'язки Фонду
- •7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- •Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •Вирішення спорів
- •8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.2. Елементи системи управління охороною праці (он5а5 18001:2007)
- •8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- •8.2.3.1. Ідентифікація небезпек, оцінка ризиків і визначення управлінських заходів
- •Законодавчі та інші вимоги
- •Цілі та програми
- •8.2.4.1. Ресурси, функції, обов'язки, відповідальність і повноваження
- •8.2.4.2. Компетентність, навчання, поінформованість
- •Обмін інформацією, залучення працівників та консультації
- •Документація
- •8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- •8.3. Галузеві системи управління охороною праці
- •8.3.1. Мета та принципи функціонування
- •8.3.2. Організаційна структура
- •8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- •8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- •8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- •8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- •8.4.2. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій
- •8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суог1р
- •8.4.3.1. Прогнозування і планування робіт з охорони праці.
- •5.4.3.4. Контроль, облік, аналіз функціонування суоіір Обласна та районні державні адміністрації:
- •9. Міжнародне співробітництво в галузі оборони праці
- •9.2. Всесвітня організація охорони здоров'я
- •9.6.2. Модельні закони снд
- •9.6.3. Консультативна Рада з питань праці, міграції та соціального захисту населення
1,3,4.6. Впровадження заходів соціальної відповідальності
У більшості випадків організації можуть включити соціальну відповідальність у практику діяльності без створення нових структур або спеціальних нових систем управління, хоча деякі види діяльності, імовірно, будуть здійснюватися з розглядом дещо ширшого кола проблем. Впровадження Унціальної відповідальності в першу чергу стосується інтеграції соціальної Відповідальності в існуючу систему управління і структуру.
Загалом повна перебудова організації з метою вмонтувати соціальну ЛІдиовідальність у її діяльність є необов'язковою або неефективною. В окремих Іннадках організація може вирішити, чи варто застосувати радикально новий Підхід, але в більшості випадків соціальна відповідальність може бути Інтегрована в організацію без істотних змін її структури.
1,2.4.6. Досягнення переваг
Організація, що застосовує соціально відповідальні трудові відносини, безумовно мас розраховувати на досягнення відповідних потенційних переваг. Соціально відповідальні трудові відносини організації в сфері охорони праці Можуть:
позитивно впливати на її можливості щодо найму па роботу,
покращити мотивацію та збереження кадрів;
покращити виконання зобов'язань по охороні праці;
позитивно впливати на репутацію організації.
скоротити витрати,
підвищити продуктивність праці.
підтримувати моральний стан персоналу;
1.4.3. Тристороння декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
Ця Декларація прийнята Адміністративною радою Міжнародного бюр праці на його 204-й сесії (Женева, 1977 р.) з виправленнями, прийнятими іі.і його 279-й сесії (Женева, 2000 р.)
Викладені в цій Декларації принципи адресуються урядам, організація: роботодавців і організаціям працівників приймаючих країн і країн базування т і самих багатонаціональних корпорацій.
Багатонаціональні корпорації повинні повністю враховувати загальні ці політики країн, у яких вони здійснюють свою діяльність. їхня діяльність повинна відповідати першочерговим цілям розвитку та соціальних завдань, також соціальній структурі країни, у якій вони діють.
Ця Декларація встановлює взаємні обов'язки урядів, корпорацій т і працівників у таких сферах.
ЗАЙНЯТІСТЬ (Сприяння зайнятості. Рівність можливостей й обіг} Гарантії зайнятості.)
ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА
УМОВИ ПРАЦІ І ЖИТТЯ (Зарплатня. Виплати, компенсації і умов праці. Мінімальний вік. Охорона праці).
ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ (Свобода асоціації і право на організацій Колективні переговори. Розгляд скарг. Розв'язання трудовії конфліктів).
Зокрема, в галузі охорони праці Тристороння Декларація встановлю' наступне.
Уряди повинні стежити за тим, щоб як багатонаціональні, так і національні корпорації забезпечували для своїх працівників належні норми охорони прац При цьому урядам, які ще не ратифікували Конвенції МОП про обладнанім машин захисними пристроями (119), про захист від радіації (115), про бензо і (136), про професійні ракові захворювання (139), настійно пропонується и максимально можливому ступені застосовувати принципи, що викладаються в цих Конвенціях та в Рекомендаціях, що їх доповнюють (1 18, 134, 144 та 1471 Варто також брати до уваги кодекси практичних правил і практичні керівництва, зазначені в останньому списку публікацій МОП з питань охорони гігієни праці.
Багатонаціональні корпорації повинні встановлювати максимально висом норми охорони праці, що відповідають національним вимогам і враховують накопичений ними в рамках підприємства досвід, включаючи всі відомості про особливі ризики. Крім того, вони повинні надавати представникам працівник^ підприємства, а також компетентним органам і організаціям роботодавців і працівників на їх вимогу у всіх країнах, у яких вони діють, інформацію по діючим на підприємствах в одних країнах нормам охорони праці, яких вони
І^Тримуються в інших країнах. Зокрема , вони повинні інформувати всіх тих, §Міо цс може стосуватися, про окремі ризики і про відповідні заходи захисту І^і них, коли вони пов'язані з новими виробничими процесами та продукцією. Ціфіо очікувати, що багатонаціональні корпорації, як і аналогічні національні |§рцорації, будуть відігравати провідну роль у вивченні чинників ризику для Р^Ж'кіі і гігієни праці та застосуванні відповідних удосконалень у всіх Ліді») іділах корпорації.
Ііімлтонаціональні корпорації повинні співробітничати з міжнародними Іпииаціями, що займаються розробкою та прийняттям міжнародних норм в у и охорони праці.
ІІідповідно до національної практики багатонаціональні корпорації йініін повною мірою співробітничати з компетентними органами, що миються питаннями охорони праці, представниками працівників і їхніх Вінчаній. Питання, що стосуються охорони праці, варто включати в цвири, що укладаються із представниками працівників та їхніх організацій.