8.2.4.2. Компетентність, навчання, поінформованість

Організація повинна гарантувати, що всі працівники, які можуть впливати на охорону праці, с компетентними на підставі відповідної освіти, навчання або досвіду, ця компетентність відповідно документусться.

Організація визначає потреби в навчанні, пов'язані з ризиками та системою управління охороною праці. Вона забезпечує навчання або інших заходів, щоб задовольнити ці потреби, оцінює результативність навчання або інших заходів, а також зберігає відповідні документи.

Повинні бути встановлені, впроваджені та виконуватися процедури, які дають можливість працівникам усвідомити:

1. реальні або потенційні наслідки для безпеки їхньої виробничої діяльності, їхніх взаємовідносин, а також вигоди для безпеки від поліпшеної індивідуальної результативності;

2. свої функції і відповідальність, а також важливість досягнення результатів, що відповідають політиці в галузі охорони праці, процедурам, вимогам системи управління охороною праці, включаючи вимоги до готовності та реагування в умовах аварійних ситуацій (див. далі, п. 5.2.4.7);

3. потенційні наслідки відхилень від встановлених процедур.

Навчання повинне враховувати різні рівні:

• відповідальності, здатностей, навичок та освіти працівників;

• індивідуального ризику.

3. Обмін інформацією, залучення працівників та консультації

Обмін інформацією

Щодо небезпек в галузі охорони праці та власної системи управління охороною праці, організація повинна встановити, впровадити та викопувати процедури для:

1. внутрішнього зв'язку між різними рівнями та функціями організації,

2. зв'язку з підрядниками та іншими відвідувачами робочих місць,

3. одержанню та документуванню відповідних повідомлень від зовнішніх зацікавлених сторін і реагуванню на них.

Залучення працівників та консультації

Організація встановлює, впроваджує та виконує процедури, що забезпечують участь співробітників у діяльності з охорони праці шляхом:

• відповідного залучення до ідентифікації небезпек, оцінки ризиків і визначення управлінських заходів;

• відповідного залучення до розслідування інцидентів;

• залучення до розробки та аналізу політики та цілей в галузі охорони праці;

• консультацій з приводу будь-яких змін, які впливають на безпеку;

• участі представників працівників в розгляді питань охорони праці. Працівники повинні бути поінформованими про заходи з їхньою участю,

у тому числі про особи їхніх представників (уповноважених) з питань охорони праці.

Організація також забезпечує консультації з підрядниками із приводу змін, які впливают ь на їхню безпеку праці.

Організація повинна гарантувати, що при необхідності, проводяться консультації з відповідними зовнішніми зацікавленими сторонами з питань охорони праці.

4. Документація

Документація по системі управління охороною праці повинна включати:

1. політику та цілі в галузі охорони праці;

2. опис сфери застосування СУОП;

3. описи основних елементів СУОП та взаємозв'язків між ними, а також посилання на необхідні документи;

сі) документи, включаючи записи, які вимагаються стандартом ОН5А5;

е) документи, включаючи записи, які визнаються організацією необхідними для результативного планування, виконання та регулювання процесів, які пов'язані з ризиками в галузі безпеки праці. Важливим є те, щоб обсяги документації були пропорційними рівню складності, врахованим небезпекам і ризикам, та зводилися до необхідного для забезпечення результативності і ефективності мінімуму.

4. Управління документами

Повинне забезпечуватися управління документами, необхідними для СУОІІ та для виконання стандарту ОНЗА5. Управління записами, які являють собою особливий тип документів, повинне виконуватися відповідно до вимог, наведеними в п. 8.2.5.4.

Організація встановлює, впроваджує та виконує процедури для:

1. затвердження документів для підтвердження їхньої адекватності перед їхнім випуском;

2. аналізу та необхідного поновлення документів, а також їх повторного затвердження;

3. забезпечення ідентифікації змін і поточного статусу документів, які переглядаються;

сі) забезпечення наявності діючих примірників документів на місцях

їхнього використання і їхньої доступності; е) збереження чіткості документів та простоти ідентифікації; 0 забезпечення ідентифікації документів зовнішнього походження, які визнаються організацією необхідними для планування та функціонування СУОІІ; §) запобігання ненавмисного використання застарілих документів, якщо вони зберігаються з якою-небудь метою.

4. Управління операціями

Організація повинна ідентифікувати операції та види діяльності, які пов'язані з тими ідентифікованими небезпеками, для яких необхідно впроваджувати заходи для управління ризиками в галузі охорони праці. Це повинне включати управління змінами (див. п. 8.2.3.1).

Для цих операцій та видів діяльності організація впроваджує та підтримує:

1. управління операціями, яке може бути застосованим в діяльності організації; організація інтегрує це управління операціями в СУОІІ;

2. управлінські заходи, пов'язані із придбаними продуктами, устаткуванням і послугами;

3. управлінські заходи, пов'язані з підрядниками та іншими відвідувачами робочих місць;

сі) документовані процедури в ситуаціях, де їхня відсутність може

привести до відхилень від політики та цілей в галузі безпеки праці; е) оговорені операційні критерії, відсутність яких може привести до відхилень від політики та цілей в галузі безпеки праці.

8.2.4.7. Готовність до аварійних ситуацій і реагування на них

Організація встановлює, впроваджує та виконує процедури:

• ідентифікації можливості аварійних ситуацій;

• реагування на такі аварійні ситуації.

Організація повинна реагувати на реальні аварійні ситуації та попереджати або пом'якшувати пов'язані з ними несприятливі наслідки для безпеки праці.

При плануванні реагування на аварійні ситуації організація повинна враховувати потреби відповідних зацікавлених сторін, наприклад аварійних служб і сусідів.

Організація також повинна періодично перевіряти свої процедури реагування на аварійні ситуації, якщо це є практично можливим, залучаючи при необхідності відповідні зацікавлені сторони.

Організація повинна періодично аналізувати та при необхідності коригувати свою аварійну готовність і процедури реагування, зокрема, після періодичної перевірки та після аварійних ситуацій, що вже сталися (див. далі, п. 8.2.5.3).