
- •В.З. Суб'єкти і об'єкти охорони праці
- •1. Міжнародні норми в галузі оборони праці
- •1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб'єкти
- •1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- •1.2. Соціальна відповідальність
- •Прозорість
- •Етична поведінка
- •Зацікавлені сторони організації
- •Правові норми
- •6Міжнародні норми
- •7Права людини
- •10 Принципів Глобальної о договору оон:
- •1.2.3. Стандарт за 8000 «Соціальна відповідальність»
- •Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- •Міжнародний стандарт ізо 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •Очікування суспільства
- •Визнання організацією своєї соціальної відповідальності
- •1.2.4.5. Зобов'язання організації у сфері охорони праці
- •1,3,4.6. Впровадження заходів соціальної відповідальності
- •1,2.4.6. Досягнення переваг
- •1.4.3. Тристороння декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- •1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3.1. Хронологія найважливіших кроків єс в галузі охорони праці
- •Соціальні положення основного європейського законодавства
- •Директиви з охорони праці
- •Програми дій єс з охорони праці
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників»
- •1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- •1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- •1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- •2. Правові основи оборони праці в Окраїні
- •2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •Основні Закони України, що визначають вимоги охорони праці
- •2.2. Закон України «Про охорону праці»
- •2.2.1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •2.2.5. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- •2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.2.7. Види відповідальності, які можуть застосовуватися з ініціативи посадових осіб Держгірпромнагляду
- •2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •2.3.1. Структура кодування нпаоп
- •2.3.2. Реєстр нпаоп
- •2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- •2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •2.4.2. Стандарти України з охорони праці
- •2.5. Нормативні акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.1. Склад і структура нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.2. Інструкції з охорони праці
- •2.6. Фінансування охорони праці
- •3. Верховне управління обороною праці
- •3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •3,2.1. Кабінет Міністрів України
- •Держгірпромнагляд
- •Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві держадміністрації
- •Органи місцевого самоврядування
- •Об'єднання підприємств
- •3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •3.4. Державний нагляд за охороною праці
- •3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •3.4.2. Держгірпромнагляд України
- •3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- •3.4.4. Перелік питань для здійснення планових заходів
- •3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- •Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони
- •3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- •3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- •4. Організація оборони праці на підприємстві
- •4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- •4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- •4.1.2. Функції служби охорони праці
- •4.1.3. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- •4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4.2.2. Основні завдання Комісії
- •4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- •4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- •4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- •4.3.3. Розробка і впровадження суоп
- •4.6.2. Аналітична частина Плану: аналіз небезпеки підприємства (об'єкта)
- •4.6.3. Оперативна частина пгіас
- •4.7. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •4.5. Планування заходів з охорони праці
- •4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- •4.5.2. Контроль стану охорони праці
- •4.5.4. Облік і аналіз показників охорони праці
- •4.6. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •4.8. Стимулювання діяльності з охорони праці
- •5. Навчання з питань охорони праці
- •5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- •5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- •5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •5.5.1. Основні завдання та напрямки роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці
- •Організація рсботи кабінету
- •Оснащення кабінету
- •5.5.4. Регіональні та галузеві кабінети
- •6. Шравматизм та професійні захворювання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.1.1. Обов'язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- •6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •6.1.3. Встановлення зв'язку нещасного випадку з виробництвом
- •6.1.4. Основні документи з розслідування
- •6.1.4. Основні документи з розслідування
- •6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.4. Розслідування та облік аварій
- •6.5. Дослідження виробничого травматизму
- •6.5.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання
- •7.2. Принципи та види страхування
- •7.2.1. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •7.2. Принципи та види страхування
- •7.2.1. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •Суб'єкти та об'єкти страхування
- •7.2.4. Страховий ризик і страховий випадок
- •7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •7.3.1. Правління Фонду
- •Виконавча дирекція Фонду
- •Страхові експерти з охорони праці
- •7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- •7.4.3. Страхові виплати
- •7.5.1. Обов'язки Фонду
- •7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- •Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •Вирішення спорів
- •8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.2. Елементи системи управління охороною праці (он5а5 18001:2007)
- •8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- •8.2.3.1. Ідентифікація небезпек, оцінка ризиків і визначення управлінських заходів
- •Законодавчі та інші вимоги
- •Цілі та програми
- •8.2.4.1. Ресурси, функції, обов'язки, відповідальність і повноваження
- •8.2.4.2. Компетентність, навчання, поінформованість
- •Обмін інформацією, залучення працівників та консультації
- •Документація
- •8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- •8.3. Галузеві системи управління охороною праці
- •8.3.1. Мета та принципи функціонування
- •8.3.2. Організаційна структура
- •8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- •8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- •8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- •8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- •8.4.2. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій
- •8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суог1р
- •8.4.3.1. Прогнозування і планування робіт з охорони праці.
- •5.4.3.4. Контроль, облік, аналіз функціонування суоіір Обласна та районні державні адміністрації:
- •9. Міжнародне співробітництво в галузі оборони праці
- •9.2. Всесвітня організація охорони здоров'я
- •9.6.2. Модельні закони снд
- •9.6.3. Консультативна Рада з питань праці, міграції та соціального захисту населення
6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
Нещасні випадки невиробничого характеру - не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.
Нещасні випадки підлягають розслідуванню відповідно до «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня "і! № 270.
Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:
прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, в и > або іншому транспортному засобі, що не належить підпрік установі або організації (далі - організації) і не використовун." ■ а інтересах цієї організації;
переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім Ви і ' і автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітен канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засо**,-
виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист вл;и і., правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків)
виконання донорських функцій;
участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітації • пропагандистській діяльності тощо);
участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;
проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходіп - пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах
використання газу у побугі;
вчинення протиправних дій проти особи, її майна;
користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховії ... матеріалами;
виконання робіт у домашньому господарстві, використання побуьн • техніки;
стихійного лиха;
перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутом і обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурі освітнього та спортивно-розважального призначення, в інт організаціях.
Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлю* • засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтвердь ■ ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувальїи профілактичного закладу.
Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком лікувальп. профілактичні заклади протягом доби надсилають до районної адміністрації органів внутрішніх справ та органів прокуратури.
Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілим стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у міси ради) протягом доби приймає рішення про утворення комісії з розслідуванії» нещасного випадку.
Розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком, групових щасних випадків у разі смерті хоча б одного з потерпілих, нещасних Ііадків, пов'язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а кож нещасних випадків, які сталися внаслідок контакту із збросю, пірипасами та вибуховими матеріалами, проводиться органами внутрішніх ірав або прокуратури.
Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими обами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює терпілий, у складі голови комісії - посадова особа, яку визначає керівник ргапізації, і членів комісії - керівника відповідного структурного підрозділу, редетавника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або Ііовноваженого трудового колективу, якщо потерпілий не є членом рофспілки.
Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається керівником ргапізації на підставі звернення потерпілого, листка непрацездатності або звідки лікувально-профілактичного закладу.
У разі відмови організації провести розслідування нещасного випадку штерпілий або особа, яка представляє його інтереси, може звернутися до ийонної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті йди), яка вирішує питання щодо проведення цього розслідування.
Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений Керівником органу (організації), який призначив розслідування.
За результатами розслідування нещасного випадку складається Акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ (невиробничий Травматизм).
Акт за формою НТ надсилається, зокрема, потерпілому або особі, яка Представляє його інтереси.
На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо Запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального Захисту потерпілих.
Таким чином, в залежності від видів нещасних випадків та професійних захворювань, їх пов'язаності з виробництвом та іншими обставинами нормативно-правові акти з охорони праці передбачають різні варіанти розслідування нещасних випадків. Структурні схеми цих розслідувань, які враховують наведені вище положення, представлені на рис. 6.4.