
- •В.З. Суб'єкти і об'єкти охорони праці
- •1. Міжнародні норми в галузі оборони праці
- •1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб'єкти
- •1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- •1.2. Соціальна відповідальність
- •Прозорість
- •Етична поведінка
- •Зацікавлені сторони організації
- •Правові норми
- •6Міжнародні норми
- •7Права людини
- •10 Принципів Глобальної о договору оон:
- •1.2.3. Стандарт за 8000 «Соціальна відповідальність»
- •Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- •Міжнародний стандарт ізо 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
- •Очікування суспільства
- •Визнання організацією своєї соціальної відповідальності
- •1.2.4.5. Зобов'язання організації у сфері охорони праці
- •1,3,4.6. Впровадження заходів соціальної відповідальності
- •1,2.4.6. Досягнення переваг
- •1.4.3. Тристороння декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- •1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3.1. Хронологія найважливіших кроків єс в галузі охорони праці
- •Соціальні положення основного європейського законодавства
- •Директиви з охорони праці
- •Програми дій єс з охорони праці
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників»
- •1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- •1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- •1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- •2. Правові основи оборони праці в Окраїні
- •2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •Основні Закони України, що визначають вимоги охорони праці
- •2.2. Закон України «Про охорону праці»
- •2.2.1. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
- •2.2.5. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- •2.2.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.2.7. Види відповідальності, які можуть застосовуватися з ініціативи посадових осіб Держгірпромнагляду
- •2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •2.3.1. Структура кодування нпаоп
- •2.3.2. Реєстр нпаоп
- •2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- •2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •2.4.2. Стандарти України з охорони праці
- •2.5. Нормативні акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.1. Склад і структура нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.2. Інструкції з охорони праці
- •2.6. Фінансування охорони праці
- •3. Верховне управління обороною праці
- •3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •3,2.1. Кабінет Міністрів України
- •Держгірпромнагляд
- •Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві держадміністрації
- •Органи місцевого самоврядування
- •Об'єднання підприємств
- •3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •3.4. Державний нагляд за охороною праці
- •3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •3.4.2. Держгірпромнагляд України
- •3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- •3.4.4. Перелік питань для здійснення планових заходів
- •3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- •Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони
- •3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- •3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- •4. Організація оборони праці на підприємстві
- •4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- •4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- •4.1.2. Функції служби охорони праці
- •4.1.3. Структура і чисельність служби охорони праці
- •4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- •4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4.2.2. Основні завдання Комісії
- •4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- •4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- •4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- •4.3.3. Розробка і впровадження суоп
- •4.6.2. Аналітична частина Плану: аналіз небезпеки підприємства (об'єкта)
- •4.6.3. Оперативна частина пгіас
- •4.7. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка
- •4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •4.5. Планування заходів з охорони праці
- •4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- •4.5.2. Контроль стану охорони праці
- •4.5.4. Облік і аналіз показників охорони праці
- •4.6. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •4.8. Стимулювання діяльності з охорони праці
- •5. Навчання з питань охорони праці
- •5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- •5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- •5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •5.5.1. Основні завдання та напрямки роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці
- •Організація рсботи кабінету
- •Оснащення кабінету
- •5.5.4. Регіональні та галузеві кабінети
- •6. Шравматизм та професійні захворювання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.1.1. Обов'язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- •6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •6.1.3. Встановлення зв'язку нещасного випадку з виробництвом
- •6.1.4. Основні документи з розслідування
- •6.1.4. Основні документи з розслідування
- •6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.4. Розслідування та облік аварій
- •6.5. Дослідження виробничого травматизму
- •6.5.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання
- •7.2. Принципи та види страхування
- •7.2.1. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •7.2. Принципи та види страхування
- •7.2.1. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •Суб'єкти та об'єкти страхування
- •7.2.4. Страховий ризик і страховий випадок
- •7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •7.3.1. Правління Фонду
- •Виконавча дирекція Фонду
- •Страхові експерти з охорони праці
- •7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- •7.4.3. Страхові виплати
- •7.5.1. Обов'язки Фонду
- •7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- •Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •Вирішення спорів
- •8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.2. Елементи системи управління охороною праці (он5а5 18001:2007)
- •8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- •8.2.3.1. Ідентифікація небезпек, оцінка ризиків і визначення управлінських заходів
- •Законодавчі та інші вимоги
- •Цілі та програми
- •8.2.4.1. Ресурси, функції, обов'язки, відповідальність і повноваження
- •8.2.4.2. Компетентність, навчання, поінформованість
- •Обмін інформацією, залучення працівників та консультації
- •Документація
- •8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- •8.3. Галузеві системи управління охороною праці
- •8.3.1. Мета та принципи функціонування
- •8.3.2. Організаційна структура
- •8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- •8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- •8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- •8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- •8.4.2. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій
- •8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суог1р
- •8.4.3.1. Прогнозування і планування робіт з охорони праці.
- •5.4.3.4. Контроль, облік, аналіз функціонування суоіір Обласна та районні державні адміністрації:
- •9. Міжнародне співробітництво в галузі оборони праці
- •9.2. Всесвітня організація охорони здоров'я
- •9.6.2. Модельні закони снд
- •9.6.3. Консультативна Рада з питань праці, міграції та соціального захисту населення
6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
Спеціальному розслідуванню підлягають:
нещасні випадки із смертельними наслідками;
групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх
здоров'я;
випадки смерті працівників на підприємстві;
випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;
нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду).
Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ.
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.
До складу спеціальної комісії включаються (рис. 6.2):
посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);
представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцезнаходженням підприємства;
п
редставник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцевій держадміністрації;
У разі коли Кабінетом Міністрів України прийнято спеціальне рішення щодо утворення комісії з розслідування групового нещасного випадку (аварії, що призвела до нещасних випадків), головою спеціальної комісії призначається посадова особа Держгірпромнагляду, яка входить до складу комісії, утворено: Кабінетом Міністрів України.
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності сірок спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.
Спеціальна комісія зобов'язана:
обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чі: усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, яі представляють їх інтереси, з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного внпадк\ внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляюп інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.
У разі потреби у проведенні лабораторних досліджень, випробувані технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасної і випадку і розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам роботодавець зобов'язаний за рішенням спеціальної комісії утворити експертт комісію із залученням до її роботи за рахунок коштів підприємства експсріін спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних 1-і інших організацій, органів виконавчої влади та державного нагляду я охороною праці.
Під час спеціального розслідування роботодавець зобов'язаний:
зробити у разі необхідності фотознімки місця, де стався нещасніїн випадок, пошкоджених об'єктів, машин, механізмів, устаткування інструменту, а також надати спеціальній комісії технічт документацію та інші необхідні матеріали;
створити належні умови для роботи спеціальної комісії, забезпечити її для цілей розслідування транспортними засобами, засобами зв'язку, службовими приміщеннями;
організувати у разі розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) медичне обстеження працівників відповідної дільниці підприємства;
забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо;
організувати друкування, тиражування і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування.
Роботодавець, компенсує витрати, пов'язані з діяльністю спеціальної комісії та залучених до її роботи спеціалістів, в тому числі витрати на відрядження працівників, які є членами спеціальної комісії або залучені до її роботи.
За результатами спеціального розслідування складаються акт спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5, акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, або форми НПВ, якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, Карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування.
• Примірники актів форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування.
Керівник органу Держгірпромнагляду, який призначив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 та форми 11-1 (або форми НПВ) протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.
Па вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова спеціальної комісії зобов'язаний ознайомити їх з документами, що містяться в матеріалах спеціального розслідування.
Роботодавець у п'ятиденний строк після затвердження акта форми П-5 зобов'язаний:
^ видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією
заходів та запобігання виникненню подібних випадків; ^ надіслати за рахунок підприємства копії матеріалів розслідування органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні, Держгірпромнагляду, Національному науково-дослідному інституту охорони праці, виконавчій дирекції Фонду, а у разі розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) - установі державної санітарно-епідеміологічної служби.
Примірник затвердженого Акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого Акта форми 11-1 (або форми НПВ), примірником Карти форми Г1-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння) надсилається зокрема, потерпілому, членам його сім'ї або особі, яка представляє його інтереси.