6. Шравматизм та професійні захворювання

6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві

6.1.1. Обов'язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків

Вимоги Закону України «Про охорону праці» щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій (стаття 22) такі:

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій па виробництві організовує роботодавець відповідно до НПАОП 0.00- 6.02-04 «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04 року №1112.

У цьому нормативно-правовому акті, зокрема, конкретизуються обов'язки роботодавця та його посадових осіб при виникненні нещасних випадків.

У разі настипня нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:

5. установі державної санітарно-спідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, - у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);

6. первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий;

7. органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку та іншим органам (у разі потреби).

6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування

Зазначений «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних ннпадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - підприємство), а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - особи, які забезпечують себе роботою самостійно).

Дія цього Порядку поширюється на: роботодавців; працівників;

-осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Зазначимо, що працівники у цьому Порядку визначаються дещо інакше ніж в Законі України «Про охорону праці». Працівниками визнаються особи, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства.

Розслідування проводиться у разі:

О раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно;

О одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою;

О гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь;

О одержання теплового удару, опіку, обмороження;

З у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;

О одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо);

• терміново організувати подання першої медичної допом«>; >• потерпілому, забезпечити у разі необхідності його

• доставку лікувально-профілактичного закладу;

• повідомити про тс, що сталося, роботодавця, керівника первині > організації профспілки, членом якої є потерпілий,

• або уповноважим найманими працівниками особу з питань охорони праці, ям потерпілий не с членом профспілки;

• зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціальні розслідування) нещасного випадку обстановку

• на робочому місці устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасгк випадку

• (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівники не призведе до більш тяжких наслідків)

• , а також вжити заходів недопущення подібних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випад* зобов'язаний негайно:

повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадок:

робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхувапвід нещасних випадків на виробництві

та професійних захворюва за місцезнаходженням підприємства; V підприємство, де працює потерпілий, -

якщо потерпілий працівником іншого підприємства;

органи державної пожежної охорони за місцезнаходженн і і підприємства - у разі нещасного випадку, що стався внасліпожежі;

установу державної санітарно-епідеміологічної служби, ні і обслуговує підприємство, - у разі виявленню гострого професійний захворювання (отруєння);

2. утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельнії і наслідком, нещасний випадок з тяжким наслідком, випадок смерті працівнін > на підприємстві, а також випадок зникнення працівника під час виконання нп трудових (посадових) обов'язків роботодавець зобов'язаний негайно передати використанням засобів зв'язку Повідомлення про нещасний випадок:

!. територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходження підприємства;

2. органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;

3. робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхуванн і від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань місцезнаходженням підприємства;

4. органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі йоі- відсутності - місцевій держадміністрації);

О контакту з представниками тваринного і рослинного світу.

Розслідування проводиться за умови, якщо ці обставини призвели .і втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше аи. ДО необхідності переведення ЙОГО на Іншу (легшу) роботу не менш ЯК !' І один робочий день,

О у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язки

О а також у разі смерті працівника на підприємстві.

Надалі всі ці обставини позначаються одним терміном - нещасні випадки

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруси належать захворювання та отруєння, спричинені впливом, небезпечнії чинників, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

Гострі професійні захворювання спричиняються впливом хімічнії речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичнії навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До ни належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання.

Гострі професійні отруєння спричиняються в основному ШКІДЛИВИМИ речовинами гостроспрямованої дії.