• спонсорство й корпоративна добродійність;

• сприяння охороні довкілля;

• взаємодія з місцевим співтовариством і місцевою владою по розвитку території;

• готовність брати участь у запобіганні кризових сигуаціях території;

• відповідальність перед споживачами товарів та послуг.

• Загальні принципи соціальної відповідальності викладені в Глобальному договорі ООН (ГІИ ОІоЬаІ Сотрасі).

• Договір заснований на десяти принципах, запозичених із Загальної декларації прав людини, фундаментальних принципів МОП у частині права на працю, а також «принципів Ріо» (Декларація по навколишньому середовищу і розвитку, прийнята Конференцією ООН по навколишньому середовищу і розвитку, Ріо-де-Жанейро, 1992 р.).

• Глобальний договір пропонує компаніям - у рамках своєї сфери впливу - дотримуватися, підтримувати і впроваджувати наступні основні цінності, викладені в 10 принципах.

• 10 Принципів Глобальної о договору оон:

• Права людини

• Принципі: Ділові кола повинні підтримувати й поважати підхід, що передбачає захист міжнародних прав людини в їхніх сферах впливу.

• Принцип 2: Ділові кола не повинні бути причетними до порушень прав людини.

• Трудові відносини

• Принцип 3: Ділові кола повинні підтримувати свободу асоціацій та ефективне

• визнання права на колективний договір. Принцип 4: Ділові кола повинні підтримувати ліквідацію всіх форм

• примусової й обов'язкової праці. Принцип 5: Ділові кола повинні підтримувати ефективну ліквідацію дитячої праці.

• Принцип 6: Ділові кола повинні підтримувати ліквідацію дискримінації при найманні на роботу й у професійній діяльності.

• Довкіїля

• Принцип 7: Ділові кола повинні підтримувати обережний підхід до екологічних питань.

• Принцип 8: Ділові кола повинні запроваджувати ініціативи в підтримку

• посилення екологічної відповідальності. Принцип 9: Ділові кола повинні розробляти і поширювати екологічно безпечні технології.

• Боротьба з корупцією Принцип 10: Ділові кола повинні боротися з усіма проявами корупції, включаючи вимагання й хабарництво.

Зараз до Глобального договору ООН приєдналися 6 тисяч компаній і п|>і іінізадій, серед яких 130 - українських.

1.2.3. Стандарт за 8000 «Соціальна відповідальність»

Компанії мають можливість добровільно впроваджувати Міжнародний мнидарт 5АІ 5А 8000®: 2001 «Соціальна відповідальність» - Міжнародна неурядова організація "< оціальна відповідальність», заснована в 1987 р.)

Цей стандарт визначає вимоги із соціального захисту, що дозволяють компанії розробляти, підтримувати та впроваджувати політику й методи управління питаннями соціального захисту, які компанія може контролювати, а демонструвати це зацікавленим сторонам.

Стандарт «Соціальна відповідальність» застосовує такі визначення.

Компанія - організація або економічний об'єкт, що несе відповідальність за виконання вимог даного стандарту, включаючи весь персонал (наприклад, директор, керівники, адміністрація, персонап, що працює за наймом, за контрактом або іншим способом представляє компанію).

Компенсація - дія, спрямована на відшкодування збитку працівникові або колишньому працівникові, заподіяного попереднім порушенням прав працівника, передбачених стандартом ЗА 8000.

Примусова праця - робота, яка виконується людиною під погрозою покарання, а не по власній волі, або яку вимагають від неї для погашення боргу.

Компанія повинна взяти на себе обов'язок дотримуватися національного ійконодавства, а також виконувати інші вимоги, у відношенні яких вона бере на зобов'язання із соціальної відповідальності. Коли яке-небудь питання регулюється національним законодавством, іншими вимогами чи даним стандартом, компанія повинна застосовувати найбільш строге положення.

Компанія, яка підтримує вимоги стандаргу ЗА 8000 «Соціальна Відповідальність», також повинна поважати принципи наступних міжнародних документів:

• Конвенції МОП 29 та 105 (примусова праця);

• Конвенція МОП 87 (свобода об'єднань);

• Конвенція МОП 98 (право на колективний договір);

• Конвенції МОП 100 та 111 (рівна оплата чоловікам і жінкам за рівноцінну роботу);

• Конвенція МОП 135 (представники працівників);

• Конвенція МОП 138 і Рекомендація 146 (мінімальний вік);

• Конвенція МОГІ 155 і Рекомендація 164 (охорона праці);

• Конвенція МОП 159 (відновлення професійної працездатності і непрацездатність);

• Конвенція МОП 177 (надомна робота);

• Конвенція МОП 182 (найгірші форми дитячої праці);

• Конвенція МОП 187 (про основи безпеки та гігієни праці);

• Всесвітня декларація прав людини;

• Конвенція 0011 про права дитини;

• Конвенція ООИ про усунення всіх форм дискримінації жінок.

Цей стандарт 5А 8000 встановлює вимоги соціальної відповідальності компанії по таким напрямкам:

• Дитяча праця;

• Примусова праця;

• Охорона праці;

• Свобода об'єднань і право на колективний договір;

• Дискримінація;

• Дисциплінарні заходи;

• Робочий час;

• Заробітна платня;

• Системи управління.

Дитяча праця

Компанія не повинна використати або підтримувати використання дитячої праці

Компанія повинна встановлювати, документувати, підтримувати і поширювати серед персоналу та інших зацікавлених сторін політику і методи сприяння одержанню освіти дітьми відповідно до Рекомендації ІЬО 146 і молодими працівниками, що підпадають під місцеве законодавство про обов'язкову освіту або навчаються у школі, в тому числі заходи, які виключають зайнятість дитини або молодого працівника під час занять у школі і гарантують, що загальний час, який витрачає дитина шкільні заняття та роботу, на проїзд (на роботу, у школу, з роботи і школи), не повинне перевищувати 10 годин па день.

Примусова праця

Компанія не повинна використовувати або підтримувати використання примусової праці та не повинна вимагати від персоналу розміщення «внесків» або пред'явлення посвідчення особи після початку роботи на компанію.

Охорона праці

В галузі охорони праці встановлюються такі критерії соціальної ні Ні кшідальності.

2. Компанія, з урахуванням специфіки своєї галузі промисловості і певних чинників небезпеки, забезпечує безпечні умови праці та вживає відповідні «<и»ди для запобігання нещасних випадків і шкоди здоров'ю, що є наслідком робот або відбуваються в її процесі, шляхом скорочення, у можливих межах, чинників небезпеки, характерних для виробничого середовища.

3. Компанія призначає представника вищого керівництва, який відповідає охорону праці персоналу і виконання положень даного стандарту, що

р і псується охорони праці.

1 Компанія надає персоналу, включаючи нових працівників, регулярне І інм\ що документується, навчання з охорони праці та техніки безпеки.

4 Компанія організує систему управління, яка дозволяє виявляти і іинобігати потенційним загрозам здоров'ю і безпеці персоналу.

Компанія надає персоналу для використання чисті туалетні кімнати, щиту 11 до питної води, а також, при необхідності, умови для зберігання Продуктів харчування.

6 Компанія забезпечує чистоту і безпеку місць відпочинку персоналу, й шкож їхню відповідність основним потребам працівників.

Свобода об'єднань і право на колективний договір

Компанія поважає право персоналу утворювати професійні спілки за своїм Вибором і брати участь у колективних договорах. Представники такого Персоналу не будуть піддаватися дискримінації і будуть мати доступ до своїх Щшеі па робочих місцях під час роботи.

Дискримінація

Компанія не повинна застосовувати або підтримувати дискримінацію при на роботу, оплаті, наданні доступу до навчання, підвищенні в посаді, ІЙІлі,пенні або виході на пенсію на основі раси, національної приналежності, віросповідання, інвалідності, статі, сексуальної орієнтації, належності до якої- НіОуді. організації, політичних поглядів або віку.

Компанія не повинна перешкоджати здійсненню права персоналу додержуватися принципів або звичаїв чи виконувати свої потреби, пов'язані І расою, національною приналежністю, віросповіданням, інвалідністю, статтю. Компанія не повинна допускати поводження, включаючи жести, ІМраження і фізичні контакти, що є загрозливими, образливими, імчілуатуючими або такими, що схиляють до сексуальних відносин.

Дисциплінарні заходи

Компанія не повинна використовувати або підтримувати тілесні покарання, психологічне або фізичне насильство, словесні образи.

Робочий час

Компанія повинна дотримувати відповідних законів і промислових стандартів, що визначають час роботи. Стандартний робочий тиждень повинен визначатися законодавством, але не повинен па регулярній основі перевищувати 48 годин. Персонал повинен мати, принаймні, один вихідний день за кожен семиденний період. Вся понаднормова робота повинна оплачуватися в розмірі вище звичайного і у жодному разі не повинна перевищувати для працівника 12 годин в тиждень.

Заробітна платня

Компанія повинна гарантувати, що заробітна плата за стандартний тиждень, принаймні, відповідає мінімальним правовим або промисловим стандартам і достатня для забезпечення основних потреб персоналу.

Відрахування із заробітної плати не застосовуються як дисциплінарний захід. Компанія надає працівникам регулярне і докладне обґрунтування складу заробітної плати та виплат. Компанія також повинна гарантувати, що заробітна платня та інші виплати виплачуються в повній відповідності з усіма законами, і що гроші виплачуються готівкою або чеком за вибором працівників.

Системи управління

Вище керівництво повинне визначати політику компанії в сфері соціального захисту і умов праці таким чином, щоб вона:

1. включала зобов'язання по виконанню всіх вимог даного стандарту;

2. включала зобов'язання по виконанню національних та інших законів, інших вимог, на які погоджується компанія, а також зобов'язання не­дотриманню міжнародних і н сіру менті в і їхньої інтерпретації;

3. включала зобов'язання по безперервному поліпшенню;

сі) ефективно документувалася, виконувалася, підтримувалася, доводилася в доступній і зрозумілій формі до всього персоналу, включаючи директорів, керівників, адміністрацію, спостерігачів і працівників, що працюють за наммом. за контрактом або іншим способом представляють компанію;

е) була відкрита для громадськості.

Компанія повинна надавати можливість працівникам обирати свого власного представника для взаємодії з вищим керівництвом з питань, що відносяться до даног о стандарту.

Компанія повинна визначити й підтримувати відповідні процедури для оцінки і вибору постачальників/субпідрядників на основі їхньої відповідності вимог ам даного стандарту.

Компанія повинна регулярно інформувати всі зацікавлені сторони про виконання вимог стандарту «Соціальна відповідальність».

У випадках коли це передбачено договором, компанія повинна надавати достатню інформацію і доступ до неї всім зацікавленим сторонам, що бажають перевірити, як виконуються вимоги даного стандарту; аналогічна інформація Повинна також надаватися постачальниками і субпідрядниками через включення такої вимоги в контракти компанії.