
- •Міністерство освіти і науки Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Методи підрахунку запасів
- •Джерела пластової енергії
- •Визначення та терміни
- •Послідовність обчислень з визначення запасів нафти і газу та оцінки ефективності використання пластової енергії
- •Відповіді на контрольні запитання
Відповіді на контрольні запитання
Що таке запаси вуглеводнів і чим вони відрізняються від ресурсів?
Визначення надано вище у теоретичній частині. Різниця між ресурсом і запасом корисної копалини полягає у тому, що ресурс це та частина запасу корисної копалини, яка в процесі видобутку й подальшої переробки перетвориться у корисну сировину, саме яку в подальшому будуть використовувати на виробництві.
На основі яких даних обирають оптимальний метод підрахунку запасів або їх комбінацію?
Для підбору методу в першу чергу беруть в увагу геологічну будову місцевості, тобто основні структури які знаходяться на території розробки, літологічний склад порід, також важливим є метод розробки родовища з урахуванням джерел енергії.
Як змінюється роль джерел внутрішньої енергії при розробці газового покладу з нафтовою облямівкою?
Нафтова облямівка містить в собі багато розчиненого в нафті газу, тому при розробці з часом пластова енергія яка надається вільним газом зменшується, із зменшенням тиску розчинений газ почне вивільнятися, таким чином надаючи нову енергію.
ВИСНОВОК:
В результаті розрахунків було виявлено, що кількість розчиненого газу через два роки збільшилась відносно першого року експлуатації, це може указувати на те, в результаті розкриття пласта й руху води нафти й флюїдів і з зменшенням тиску дифузія в зоні контакту нафти й газу збільшилась й газ краще став проникати у нафту.
Кількість за контурної води становить 791.97241*103 м3 , це означає що тиск та рух у пласті не рівномірно розподілена, в деяких місцях вода ативніще витісняє нафту.
Початковий запас нафти становить 30.65018094 *106 м3 , що дозволяє віднести родовище до середнього типу за класифікацією наведеною у «Основи нафтогазопромислової геології учбовий посібник (конспект лекцій, прочитаних доцентом А.В. Полівцевим) Лекція 3. с. 19.»
Частки участі води й розчиненого газу менші за частку вільного газу, що пояснюється великим його об’ємом у пласті. Ці значення показують нам, що основним джерелом природної енергії пласта будить газова шапка. Вода й розчинені гази можуть бути використані пізніше, коли енергія газової шапки зникне. Їх чисто природної енергії скоріш за все буде мало, тому краще буде використати їх у комбінації з штучними джерелами. Також великий об'єм газу поясню великі значення початкових запасів нафти за відсутності в покладі газової шапки та значення за відсутності в покладі газової шапки і активної пластової води, які перевищують початкові запаси з їх урахування у рази.
Взагалі з усього запасу в родовищі 30.65018094 *106 м3 можливо видобути лише 12.10731873 106 т при густині нафти в 0.78 т/м3.
Таблиця 2.1. – Вихідні дані до КР-10 для групи "Геоінформатика"
XНАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОГІЯ |
Практична (розрахункова) робота 10-КР-2013. Група " Геоінформатика " |
Варіант |
рпл.п |
Тпл |
r0 |
b0 |
z0 |
ρн |
р1 |
Q1 |
|
МПа |
К |
м3/м3 |
|
|
т/м3 |
МПа |
т |
м3 |
|
Приклад |
20.00 |
363.00 |
150.00 |
1.48 |
0.90 |
0.85 |
18.00 |
500000.00 |
588000.00 |
12. Халімендік В.В. |
23.79 |
332.00 |
175.00 |
1.526 |
0.80 |
0.78 |
19.26 |
1290000.00 |
1653846.153846 |
-
V1
pt
Q2
V2
ώ
bt
rt
zt
м3
МПа
т
м3
м3
м3
м3/м3
100000000.00
18.00
400000.00
471000.00
75000000.00
50000.00
1.42
125.00
0.85
0.18
104000000.00
18.81
1070000.00
1371794.871795
93000000.00
28800.00
1.429
150.000
0.770
0.1765
рпл.п – початковий пластовий тиск; Тпл – пластова температура; r0 – початкова кількість розчиненого у воді газу; b0 – початковий об`ємний коефіцієнт нафти; z0 – початковий коефіцієнт стисливості газу; ρн – густина нафти.
р1 – середній пластовий тиск за перший рік експлуатації; Q1 – об`єм видобутої безводної нафти за перший рік експлуатації; V1 – об`єм видобутого газу за перший рік експлуатації.
pt – середній пластовий тиск за другий рік експлуатації; Q2 – об`єм видобутої безводної нафти за другий рік експлуатації; V2 – об`єм видобутого газу за другий рік експлуатації; ώ – об`єм води; bt –об`ємний коефіцієнт нафти на кінець другого року експлуатації; rt – вміст розчиненого у воді газу на кінець другого року експлуатації; zt – коефіцієнт стисливості газу на кінець другого року експлуатації
– відношення об`єму газової шапки до об`єму нафтового покладу
Таблиця 2.2. – КР-10. Форма представлення результатів для групи " Геоінформатика "
XНАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОГІЯ |
Практична (розрахункова) робота 10-КР-2013. Група " Геоінформатика " |
Потрібно розрахувати |
Варіант |
B0 |
Bt |
Ut |
Q |
V |
G0 |
P |
dQ2/dt |
газ |
газ |
|
м3 |
м3 |
м3/м3 |
МПа |
м3 |
|
Приклад |
0.0062 |
0.006500 |
1.576700 |
1060000.0 |
175000000.0 |
165.0 |
2.0 |
1307.0 |
12. Халімендік В.В. |
0.00409 |
0.00486 |
1.55055 |
3025641.02564 |
197000000.0 |
65.11017 |
4.980 |
3810.54131 |
Gt |
dw/dt |
kпр |
Pc1 |
intP_ 2роки |
W |
N |
м3/м3 |
м3 |
м3/(добу*МПа) |
МПа |
МПа *міс |
103м3 |
м3 |
159.0 |
139.0 |
1140.0 |
1.0 |
36.0 |
1231.0 |
5180000.0 |
67.79439 |
80.0 |
883.50336 |
2.2650 |
29.880 |
791.97241 |
30650180.9397 |
B0 – початковий об`ємний коефіцієнт газу; Bt – початковий об`ємний коефіцієнт газу на кінець другого року експлуатації; Ut – двофазовий об`ємний коефіцієнт (нафти і газу) на кінець другого року експлуатації; Q – кількість нафти, видобутої за період t (два роки); V – кількість газу, видобутого за період t (два роки); G0 – середній газовий фактор; P – загальний перепад тиску за два роки експлуатації; dQ2/dt –середньодобовий видобуток нафти за другий рік експлуатації (360 днів); Gt – середній газовий фактор за другий рік експлуатації; dw/dt – середньодобовий видобуток води за другий рік експлуатації; розрахунок кількості контурної води, яка вторглася в нафтовий поклад (формули 10-12): kпр – інтегральний коефіцієнт пропорційності за об`ємами нафти, газу і води, Pc1 – середній перепад тиску за два роки експлуатації, intP_ 2роки – інтегральний середньомісячний перепад тиску за два роки експлуатації, W – кількість контурної води, яка поступила в нафтовий поклад; N – початковий запас нафти в пласті.
Таблиця 2.2. – Продовження: КР-10. Форма представлення заключних результатів для групи " Геоінформатика "
X
XНАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОГІЯ |
||||||||||
Практична (розрахункова) робота 10-КР-2013. Група " Геоінформатика " |
||||||||||
Потрібно розрахувати |
||||||||||
Варіант |
V0 |
r0*N |
SQ |
Jв |
Jгш |
Jрг |
Kвід |
Qзаг |
Nбез-гш |
Nрг |
м3 |
м3 |
103м3 |
|
|
|
|
т |
м3 |
м3 |
|
Приклад |
219000000.000 |
777000000.000 |
1774.000 |
0.666 |
0.038 |
0.297 |
0.589 |
2590000.000 |
5830000.000 |
17400000.000 |
12. Халімендік В.В. |
2018651293.522960 |
5363781664.449710 |
3114.355869 |
0.245050 |
0.500675 |
0.241597 |
0.506431 |
12107318.733584 |
95776762.0487492
|
126865013.492205 |
V0 – початковий об`єм вільного газу, приведений до нормальних умов; r0*N – кількість розчиненого газу, приведена до нормальних умов;
Q – загальна кількість видобутих нафти і газу, приведена до пластових умов; відносна ефективність окремих видів енергії (формули 17 – 19): Jв – частка води у витісненні нафти, Jгш – частка газової шапки у витісненні нафти, Jрг – частка розчиненого газу у витісненні нафти; Kвід – загальний ймовірний коефіцієнт нафтовіддачі при водонапірному (Кв=0,7) і газонапірному (Кг=0,5) режимах, та режимі розчиненого газу (Кргв=0,35); Qзаг – можливий сумарний видобуток нафти з покладу; Nбез-гш – початковий запас нафти в пласті за відсутності газової шапки; Nрг – початковий запас нафти в пласті за умов відсутності газової шапки та активної пластової води (розробка за рахунок енергії розчиненого газу).