
- •Глава 1. Види Інтернет - представництв
- •Глава 2. Можливості Інтернет по забезпеченню функціонування представництв фірм
- •Глава 3. Інструментарій для створення Web - представництв
- •Глава 4. Технологія створення і ведення Інтернет -представництва
- •Глава 5. Дослідження ефективності використання Web -представництва
- •Глава 1.Види Інтернет – представництв
- •Web присутності в Інтернет.
- •Web для просування товарів і послуг.
- •Web із зворотним зв'язком(для вивчення думок, соціологічних досліджень, оцінки ефективності...).
- •1.5. Web електронної комерції.
- •1.6. Web сервісного і гарантійного обслуговування.
- •1.7. Web внутріфірмового навчання співробітників.
- •1.8. Web віртуального співтовариства фірми.
- •1.9. Web для спільного проектування.
- •Глава 2. Можливості Інтернет по забезпеченню функціонування представництв фірм.
- •2.1. Адресація ресурсів Internet.
- •2.2. Електронна пошта і її використання для пошуку, відправлення і отримання інформації.
- •2.3. Служба ftp.
- •2.4. Використання видалених ресурсів(Telnet).
- •2.5. Телеконференції(News).
- •2.6. Безпосереднє спілкування(irc).
- •2.7. Всесвітня павутина(www).
- •2.8. Служби пошуку інформації, найважливіші російськомовні і світові джерела інформації.
- •2.9. Засоби архівації і відновлення інформації.
- •2.10. Мультимедіа в Інтернет-технології(відеоконференції, міжміські переговори, realaudio...).
- •Глава 3. Інструментарій для створення Web – представництв
- •3.1. Гіпертекст, послідовність створення гіпертекстових систем.
- •3.2. Архітектура сервісу www.
- •3.3. Wysiwyg - системи проектування Web- сайтів.
- •3.4. Склад, структура і функціональні можливості FrontPage.
- •3.5. Провідник FrontPage(FrontPage Explorer).
- •3.6. Редактор FrontPage(FrontPage Editor).
- •3.7. Динамічні Web- документи.
- •3.8. Засоби гіпертекстової розмітки.
- •Глава 4. Технологія створення і ведення Інтернет -представництва.
- •Глава 5. Дослідження ефективності використання Web -представництва.
- •Література
- •Глоссарій
Глава 3. Інструментарій для створення Web – представництв
Залежно від характеру використання електронні інформаційні системи можуть відноситися до засобів масової інформації(ЗМІ), засобів спілкування, довідників, підручників або спеціальних інформаційних систем.
За призначенням електронні інформаційні системи можуть бути різних видів: інформаційні випуски, репортажі про поточні загальнополітичні, економічні, спеціальні події; комп'ютерні журнали; телетекст; телеконференції; телесемінари; комп'ютерна реклама; презентації; анімаційні ролики, відеофільми; електронна пошта і системи безпосереднього спілкування; бази даних(інформаційно¬довідкові системи); інформаційно-пошукові системи; підручники; екзаменатори; демонстратори, тренажери; ігри, та ін.
Кожен з цих видів має свої особливості, наприклад, інформаційна система, що утримує інформаційні випуски і репортажі про поточні події(News, "новини") є засобом масової інформації, в якому працюють штатні співробітники, які збирають інформацію, розміщують її в інформаційній системі, стежать за її достовірністю і актуальністю, та ін.
- в реальному масштабі часу; комп'ютерні журнали так само відносяться до засобів масової інформації, але для них характерно уповільнений плин часу, оскільки період оновлення інформації в них значно збільшений(в деяких випадках інформаційні випуски оновлюються через кожні 15 хвилин, тоді, як комп'ютерні журнали оновлюються раз на місяць). У комп'ютерних журналах розміщується стабільніша інформація, термін старіння якої значно перевищує термін старіння репортажів.
Інформаційні системи з телетекстом відрізняються тим, що в них текст виводиться на екран у вигляді рядка", що "біжить, або скролінгу. Рух інформації з оптимальною швидкістю привертає увагу. Період оновлення інформації в системах з телетекстом займає проміжне значення між репортажами і інформацією, що поміщається в комп'ютерні журнали. Проте, це теж засоби масової інформації, персонал яких працює в напруженому ритмі.
Телеконференції займають проміжне місце між засобами масової інформації і засобами спілкування, хоча і тяжіють до останніх. Це пов'язано з тим, що призначення телеконференцій - обмін думками по обговорюваній темі. Тема для обговорення може виникати стихійно, або може бути запропонована усвідомлено, на основі однієї з новин(News) або якої-небудь виниклої проблеми.
затверджується у вигляді стандарту, і стає обов'язковим для усіх. Сам термін "телеконференції" може означати вид інформаційної системи(эхопочту), або сервіс Internet(аналог електронних дощок оголошень - BBS), в якому телеконференції(як і BBS) є місцем, на якому можуть розміщуватися інформаційні випуски, комп'ютерні журнали і эхопочта. Телесемінари є засобом спілкування. Відрізняються від телеконференцій тим, що проводяться в призначений час відразу з усіма учасниками(наприклад, на основі Chat).
Усі електронні інформаційні системи спочатку були призначені для роботи з текстом. При появі сервісу WWW став спостерігатися відхід від тексту, як основного виду інформації на користь широкого використання засобів мультимедіа. Текст в сервісі WWW так само зазнав зміни: замість лінійного тексту став використовуватися гіпертекст.