2.2 Пріоритетні напрями соціальної політики держави у наданні допомоги неповній сім'ї

Як говорилося раніше, проблема збільшення чисельності неповних сімей в нашій країні назріває вже давно, але в останнє десятиліття вона стоїть особливо гостро. Нашою владою не до кінця усвідомлюється масштабність і глибина кризи сім'ї і не ведеться повноцінна дискусія про пошук виходу з ситуації ситуації. На Заході з цією проблемою зіткнулися набагато раніше. У США існують організації, які займаються проблемою розлучень, вдівства і розставанням батьків. Їх головна мета - допомогти пристосуватися до нових умов життя: програми допомоги включають психологічну, юридичну та соціальну підтримку. У нашій країні така система допомоги тільки починає створюватися і, отже, ще не поширена так, як в Америці.

Наше держава на всіх етапах свого існування виявляло турботу про самотніх матерях, які мають неповнолітніх дітей. Звичайно, форми і масштаби такої допомоги не залишалися незмінними.

У Кодексі про шлюб та сім'ю зазначено, що держава піклується про сім'ю шляхом надання допомоги і пільг одиноким матерям (поряд з іншими заходами охорони прав та інтересів сім'ї).

Найбільш загальною формою допомоги, якою користуються практично всі неповні сім'ї з неповнолітніми дітьми, є державне щомісячну допомогу одиноким матерям (що не перебувають у шлюбі) на утримання і виховання дітей у розмірі мінімальної заробітної плати.

Державні допомоги, встановлені для одиноких матерів, призначаються і оплачуються також вдовам, які мають дітей, але не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника.

Величезне значення в забезпеченні життєдіяльності неповних сімей має державна економічна і соціальна політика, від якої залежать зайнятість населення в сферах суспільної праці, добробут і доходи сімей.

Державна сімейна політика - це цілеспрямована діяльність держави, орієнтована на забезпечення соціальної безпеки сім'ї, її благополуччя, зміцнення і розвиток, створення необхідних умов для її функціонування. Мета сімейної політики за Указом Президента РФ В«Про основні напрями державної сімейної політики В»від 14 травня 1996 р. № 712 полягає в забезпеченні державою необхідних умов для реалізації сім'єю її функцій і підвищення якості життя сім'ї.

У нашій країні сімейні відносини регулюються Сімейним кодексом РФ від 29.12.1995 р., ФЗ № 223, який визначає наступні питання, що стосуються неповних сімей: встановлення походження дитини, порядок усиновлення дітей, а також встановлення аліментних зобов'язань членів сім'ї.

Згідно Указом члени неповних сімей користуються певними пільгами. У дошкільні освітні установи в першу чергу приймаються діти працюючих самотніх батьків, учнів матерів. Дітям одиноких матерів видаються безкоштовні або по спеціальною ціною путівки в літні оздоровчі табори для школярів. Однією з форм державної допомоги неповним сім'ям є безкоштовні видачі нужденним дитячого харчування [6].

Важливе значення в наданні комплексної допомоги неповній сім'ї для вирішення різного роду проблем мають установи соціального обслуговування. Розвинена система установ соціального обслуговування дозволяє вирішити частину проблем неповних сімей шляхом надання психолого-педагогічних, медико-соціальних, соціально-правових, матеріально-побутових та інших послуг.

Діяльність соціальних служб регламентується Федеральним законом В«Про основи соціального обслуговування населення в Російській Федерації В»від 15 листопада 1995

З усіх видів установ соціального обслуговування основним механізмом регулювання сімейно-шлюбних відносин є Центри допомоги сім'ї і дітям. Основними завданнями є профілактика сімейно-шлюбних відносин, запобігання розлучень, допомога у вихованні дітей та ін Найчастіше по допомогу звертаються жінки, мають найрізноманітніші проблеми у відносинах з чоловіком або з дітьми, а також матері-одиначки. Діяльність таких соціальних служб є важливим інструментом профілактики внутрішньосімейних конфліктів, освіти неповних сімей, сприяє стабілізації внутрішньосімейних відносин, існуванню успішної сім'ї, а також дозволяє вирішити різноманітні проблеми неповних сімей.

Екстрену соціальну підтримку членам неповної сім'ї надають соціальні притулки, в яких надається можливість тимчасового перебування для осіб, які потрапили в важку життєву ситуацію, в першу чергу для жінок і дітей. Соціальні установи такого типу проводять не тільки медичну, а й соціально-психологічну реабілітацію подібних клієнтів, а також надають допомогу в подальшому жизнеустройстве [17].

В останні роки в нашій країні стали створюватися Центри планування сім'ї як самостійні установи або на базі діючих лікувально-профілактичних установ. Важливе значення в розширенні мережі служб планування сім'ї, безумовно, мало прийняття федеральної цільової програми В«Планування сім'їВ». Основними напрямками даної програми є: організація служб планування сім'ї; забезпечення інформованості в галузі планування сім'ї та сексуальної культури населення допомогою створення теле-і радіопрограм з проблем сім'ї, видання спеціальної літератури для різних груп населення; Закупівля і розробка засобів контрацепції. Проведення цих заходів, безумовно, сприяє профілактиці виникнення неповних сімей та зростання чисельності позашлюбного народжуваності.

У рамках президентської програми В«Діти РосіїВ» здійснюється програма В«Безпечне материнствоВ», основними напрямами якої є: заходи державної підтримки безпечного материнства - передбачається збільшення пільг і розмірів компенсацій для окремих категорій вагітних жінок (допомог, тривалості відпустки по вагітності та пологах); вдосконалення якості акушерсько-гінекологічної допомоги, забезпечення інформованості населення з питань безпечного материнства і здоров'я жінок. Свій внесок у вирішення проблем неповних сімей вносять також територіальні центри соціальної допомоги сім'ї та дітям, що мають цілий комплекс соціальних послуг. Так, у відділенні соціально-економічної допомоги нужденним сім'ям надаються послуги соціально-економічного характеру: сприяння в отриманні пільг, допомог та інших виплат, матеріальної та натуральної допомоги, аліментів; проведення благодійних аукціонів для малозабезпечених сімей, сприяння у вирішенні питань зайнятості. У відділенні медико-соціальної допомоги проводиться індивідуальна робота з підлітками та молоддю з підготовки до створення сім'ї і народження дитини, консультування з питань планування сім'ї. Відділення психолого-педагогічної допомоги надає допомогу батькам у вихованні дітей та подоланні педагогічних помилок, сімейних конфліктів. Дане відділення має особливо важливе значення як у профілактиці освіти неповних сімей, так і у вирішенні проблем вже існуючої неповної сім'ї, оскільки часто мати-одиначка не знає, як вчинити в тій чи іншій ситуації при спілкуванні з дитиною, або ж розлучається подружжя часто конфліктують з приводу виховання дитини. Безумовно, всі перераховані вище соціальні установи, що надають різного роду соціальні послуги, мають чимале значення у вирішенні різнобічних проблем неповних сімей. Однак пріоритетним напрямком у діяльності таких установ, а також державної сімейної політики в цілому, має бути профілактика.

Профілактика повинна проводитися у формі запланованих дій, націлених головним чином на досягнення бажаного результату, і в той же час на запобігання можливих проблем. Так, з метою профілактики внутрішньосімейних конфліктів, а значить, виникнення неповних сімей, народження позашлюбних дітей, зростання числа матерів-одиначок необхідно розширити систему підготовки молодого покоління до шлюбу та сімейного життя, розвивати систему соціально-психологічних служб допомоги сім'ї, систему служб підготовки до сімейного життя [6].