5. Неповна сім’я: характеристика і шляхи рішення

Питання про неповних сім'ях актуальне тому, що в них зосереджена значна частина того населення, у якого не склалися природні, закладені в самій природі сімейно-шлюбних відносин умови життя. Це діти, без батька (або матері), дорослі люди, що не мають власної сім'ї і які продовжують жити разом з батьками. Таке становище не тільки ускладнює більшості з них матеріальну сторону життя, а й позбавляє їх повноцінного духовного життя, яку могло б дати щасливе подружжя.

Сім'я - засноване на шлюбі або кровній спорідненості об'єднання людей, пов'язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю [11].

Неповна сім'я - сім'я, що складається з одинокої матері (одинокого батька) з дитиною (Дітьми), розлученої жінки (розведеного чоловіка) з дитиною (дітьми), вдови (Вдівця) з дитиною (дітьми) [11]. p> Неповна сім'я - мала група з частковими, неповними зв'язками, де немає традиційної системи відносин: мати - батько, батько - діти, діти - бабусі й дідусі [7].

Інакше кажучи, неповна сім'я - це сім'я, де немає одного з батьків.

Сукупність неповних сімей вкрай неоднорідна і різноманітна. Джерелами їх виникнення традиційно вважалися овдовеній (смерть одного з подружжя), розлучення, позашлюбна народжуваність.

Виділяються основні типи неповної сім'ї:

o позашлюбна; <.../p>

o осиротіла;

o розлучена;

o розпалася.

Розрізняють також батьківську і материнську сім'ї, останні становлять абсолютну більшість серед неповних сімей.

Зростання неповних сімей безпосередньо пов'язаний зі сферою шлюбно-сімейних відносин:

В· зміна моральних норм в області взаємовідносин статей;

В· поширення дошлюбних зв'язків,

В· зміна традиційних ролей (сімейних) чоловіка і жінки;

В· втрата сім'єю своєї виробничої функції;

В· непідготовленість молоді до шлюбу;

В· завищені вимоги по відношенню до шлюбного партнера;

В· алкоголізм і наркоманія.

Виховання дітей у неповній сім'ї має низку особливостей. Внаслідок відсутності одного з батьків, що залишився доводиться брати на себе вирішення всіх матеріальних і побутових проблем родини. При цьому йому необхідно також заповнювати виниклий дефіцит виховного впливу на дітей. Суміщення всіх цих завдань досить важко. Тому більшість неповних сімей відчувають матеріально-побутові труднощі і стикаються з педагогічними проблемами.

Психологічний клімат неповної сім'ї багато в чому визначається хворобливими переживаннями, що виникли внаслідок втрати одного з батьків. Більшість неповних сімей виникають з причини відходу батька. Матері рідко вдається стримувати і приховувати своє роздратування по відношенню до нього; її розчарування і невдоволення нерідко несвідомо проектується на їх спільної дитини. Можлива й інша ситуація, коли мати підкреслює роль безвинної жертви, в якій опинився дитина. При цьому вона прагне з надлишком заповнити недолік батьківського піклування і переходить всі розумні межі: оточує дитину атмосферою нудотно ласки і надмірної опіки. У всіх подібних випадках виховна атмосфера сім'ї спотворюється і негативно позначається на становленні особистості дитини.

Важливо і те, що за відсутності одного з батьків дитина позбавлена ​​можливості повноцінного формування стереотипу поведінки своєї статі. Так, за відсутності батька хлопчик не має можливості на найближчому прикладі спостерігати особливості чоловічої поведінки і мимоволі переймає жіночі риси. І для дівчинки мати в цій ситуації змушена поєднувати власну материнську роль і роль відсутнього батька; в результаті психосексуальний розвиток відрізняється суперечливістю. Встановлено, що більшість осіб гомосексуальної орієнтації виросли в неповних сім'ях.

Дослідниками робилися спроби визначити фактори, сприяють розриву замкнутого кола депресії і безвиході, характерних для сімей з низьким доходом і неповних сімей. Вони виявили, що у разі, коли працюючі матері в неповних сім'ях мали роботу, яка їм подобалася, їхні діти відрізнялися більш високим рівнем самоповаги і більш сильним почуттям родинної єдності і солідарності в порівнянні з тими, чиї матері не працювали або робота викликала у них сильну неприязнь. Працюючі матері-одиначки надають особливо сильний вплив на своїх дочок, які надають великого значення особистої та матеріальної незалежності, престижу сім'ї та відрізняються в школі більш високою успішністю, ніж дочки непрацюючих матерів з повних сімей [3, с.46-48].

Все це не означає, однак, що неповна сім'я обов'язково є неблагополучною в виховному аспекті. Зазначені проблеми можуть виникнути в неповній сім'ї з більшою ймовірністю, ніж в повній, але з цього зовсім не випливає, що вони обов'язково виникнуть. У ряді випадків психологічна атмосфера сім'ї досить сприятлива і не створює труднощів у формуванні здорової особистості. Буває і навпаки: у формально повній, але емоційно неблагополучної сім'ї дитина стикається з набагато серйознішими психологічними проблемами.

Таким чином, неповна сім'я, хоча і стикається з низкою об'єктивних труднощів, але, тим не менш, володіє достатнім потенціалом для повноцінного виховання дітей. Батькові, в силу обставин опинився главою неповної сім'ї, необхідно тверезо усвідомлювати психологічні особливості ситуації, що створилася і не допускати, щоб вони приводили до негативних наслідків. Досвід безлічі благополучних неповних сімей свідчить, що це можливо [13].