КИЇВСЬКИЙ ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ім. акад. О. О. Богомольця

КАФЕДРА ГІГІЄНИ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

по динамічному спостереженню

за станом здоров'я і фізичним

розвитком дітей і підлітків

КИЇВ 1987

Рекомендації містять методичні підходи для вивчення та оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку дітей різних вікових категорій (___вид, колектив).

Методичні рекомендації призначені для студентів медичних закладів при вивченні теми: «Здоров`я»

I

Методичні рекомендації підготовлені доцентом кафедри гігієни дітей та підлітків Київського медичного інституту А.Г. Глущенко.

Рецензенти: зав. кафедри педагогіки та психології Київського медичного інституту, доцент Н.В. Черпинський, асистент кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров`я Київського медичного інституту В.А. Кованська

Відповідальний за видавництво ректор Київського медичного інституту чл.-кор. АМН СРСР, професор Е.И. Гончарук.

Видання схвалено гігієнічною секцією центральної методичної Ради Київського медичного інституту, протокол №5 від 23 червня 1986 р.

Вивчення стану здоров`я дітей та підлітків є основною темою курсу гігієни дітей та підлітків, оскільки стан здоров`я дітей відображає вплив на організм будь-яких факторів навколишнього середовища та умов виховання.

Мета заняття – вивчити характеристику та оцінки стану здоров`я індивіда та колективу дітей і підлітків.

Для дослідження даної цілі необхідно оволодіти навичками та технікою проведення: соматоскопії; соматометрії; фізіометрії; огляду по органам та системам в об`ємі індивідуальної карти дитини (форма 026/у); дослідження функціонального стану серцево-судинної системи; моторного розвитку; характеристики та оцінки результатів дослідження умов виховання дитини вдома та школі; виявлення біологічної зрілості; оцінки фізичного розвитку за методиками ( стандартно - сигмальних відхилень ; індивідуального профілю фізичного розвитку ; з використанням коефіцієнта і шкал регресії; комплексного методу з урахуванням біологічного рівня розвитку); розподілення дітей по групах здоров'я відповідно за методичними рекомендаціями за комплексною оцінкою стану здоров'я дітей і підлітків при масових лікарських оглядах ; оцінки зрушень у стані здоров'я колективу дітей (з використанням індивідуалізуючуго і генералізуючого методів) ; в порівнянні середніх величин , ряду розподілу зрушень в сигнальних відхиленнях , кореляційної зв'язку між окремими ознаками фізичного розвитку ; оцінки зрушень захворювань, патологічних уражень , « індексу здоров'я » , кількості часто і тривало хворих дітей та інших показників.

Для оволодіння навичками за характеристикою і оцінки здоров'я індивіда і колективу дітей необхідно вивчити : обов'язкову і додаткову літературу з теми , з`ясувати і засвоїти приватні задачі занять ; самостійно ознайомитися з індивідуальною карткою обліку динаміки здоров'я і фізичного розвитку дитини; освоїти методику роботи з необхідною апаратурою та інструментами; вивчити схему обстеження умов виховання дитини вдома і в дитячому навчально - виховному закладі .

Дослідження проводяться в базових дитячих навчально - виховних установах ( дитячий дошкільний заклад , загальноосвітня школа).

Здоров'я та фізичний розвиток дитини вивчається шляхом огляду дитини , ознайомлення з документацією в кабінеті лікаря , урахуванням умов виховання дитини в сім'ї та дитячому закладі.

Оцінка умов виховання дитини в школі ( в дитячому та дошкільному закладі) проводиться особистими спостереженнями , бесідами класним керівником (вихователем ) , керівництвом установи та дітьми ( учнями ) . Завдання здійснюється у відведений для практичних занять час . Оцінка умов виховання дитини в сім'ї проводиться вдома дитини шляхом обстеження , спостереження , бесіди з батьками.

Після виконання самостійної роботи та оцінки динаміки стану здоров'я дитини і колективу дітей , оформляється висновок з управління здоров'ям дитини і дітей , доповідається на підсумковому занятті , проведеному в присутності класного керівника ( вихователя ) , батьків обстежених дітей.

У процесі обговорення виявляються найбільш значущі зрушення у стані здоров'я і фізичному розвитку дитини , встановлюється зв'язок цих порушень з організацією умов виховання , розробляються рекомендації з оздоровлення дитини.

Зміст самостійної роботи студентів з вивчення і оцінки стану здоров'я дітей і підлітків

1 . Огляд дитини з використанням методів соматоскопії , соматометрії , фізіометріі і ряду інших(див. нижче).

2 . Заповнення індивідуальної карти дитини ( ф. 026 / у).

3 . Встановлення точного віку дитини.

4 . Облік захворюваності та патологічної ураженості дитини за рік за даними документації лікаря школи (дитячого дошкільного закладу ) .

5 . Комплексна оцінка фізичного розвитку дитини.

6 . Встановлення групи здоров'я .

7 . Оцінка умов виховання дитини в школі ( дитячому дошкільному закладі ) і будинку .

8 . Оформлення висновку з управління здоров'ям дитини.

При заповненні граф паспортної частини індивідуальної карти дитини слід виходити з дати народження. Встановити точний вік його на момент обстеження . Вік легко розрахувати , віднімаючи з дати обстеження дату народження дитини. Наприклад , дитина народилася в березні (III) 1976 р., а обстеження його проводиться у жовтні (X) 1983р. На момент обстеження дитині 7 років 7 міс. ( X 1983 - III 1976). Якщо порядковий номер місяця народження більше , ніж місяць обстеження , то на початку слід з року обстеження відняти рік народження , а потім з місяця народження відняти місяць обстеження і різницю записати з про - ратним знаком . Наприклад , дитина народилася в листопаді (XI ) 1978 р., а обстежується у квітні ( IV) 1983 р. із року обстеження вичі ¬ танемо рік народження: 1983 - 1978 = 5 років , з XI міс. віднімаємо IV і результат записуємо з протилежним знаком ; 11 - 4 = -7 ; з 5 років віднімаємо 7 міс. , тобто дитині в момент обстеження 4 роки 5 міс.

Спрощує розрахунки використання спеціальної таблиці , яка дозволяє майже без розрахунків встановити вік дитини ( табл. 1). Розрахунок наведених вище прикладів наводимо по таблиці:

1 ) обстеження X 1983 р., дата народження III I976 р. отже дитині 7 років , знаходимо на перетині III і X місяців +7 , тобто дитині 7 років і 7 міс.

2 ) обстеження IV 1983 р., а дата народження XI 1978 року народження, отже, дитині 5 років , на перетині місяців народження XI і обстеження - IV - «7» , тобто , з 5 років слід відняти 7 міс. , Отже дитині 4 роки 5 місяців.

Таблиця 1 .

ВСТАНОВЛЕННЯ ВІКУ ДИТИНИ НА МОМЕНТ ОБСТЕЖЕННЯ .

Місяць народження	Місяць обстеження
дитини	I	II	II	IV	V	VI	VIІ	VIII	IX	X	XI	XII
І	0	+1	+2	+3	+4	+5	+6	+7	+8	+9	+10	+11
II	-1	0	+1	+2	+3	+ 4	+5	+6	+7	+8	+9	+10
III	-2	-1	0	+ 1	+2	+3	+4	+ 5	+6	+7	+8	+9
IV	-3	-2	-1	0	+ 1	+2	+3	+4	+5	+6	+7	+8
V	-4	-3	-2	-1	0	+ 1	+ 2	+3	+4	+5	+6	+7
VI	-5 4	-4	-3	-2	-1	0	+1	+2	+3	+4	+5	+6
VII	-6	-5	-4	-3	-2	-1	0	+ 1	+2	+3	+4	+5
VIII	-7	-6	-5	-4	-3	-2	-1	0	+1	+2	+3	+4
IX	-8	-7	-6	-5	-4	-3	-2	-1	0	+ 1	+2	+3
X	-9	-8	-7	-6	-5	-4	-3	-2	-1	0	+1	+2
XI	-10 9	-9	-8	-7	-6	-5	-4	-3	-2	-1	0	+1
XII	-11	-10	-9	-8	-7	-6	-5	-4	-3	-2	-1	0

Визначивши на момент обстеження точне число років і місяців дитини, потрібно встановити, користуючись прийнятими правилами вікової угруповання для кожного вікового періоду , до якої групи належить дитина. На першому році життя прийнятий інтервал в один місяць з допустимим відхиленням 15 днів після цілого місяця . Наприклад , до групи «5 місяців » відносяться діти віком від 4 міс. 16 днів до 5 місяців 15 днів і т. д. Від одного року до трьох років - інтервал 3 місяці , тобто , відхилення плюс або мінус 1,5 місяця. Наприклад, 1 рік 6 місяців - це діти від 1 року 4 міс. 16 днів до 1 року 7 міс. 15 днів і т. д. Від 3 до 7 років вікова угруповання передбачає вже інтервал у 6 міс. , і як наслідок , відхилення в ту або іншу сторону - 3 міс. Так до групи 5 років потрібно відносити дітей від 4 років 9 міс. до 5 років , 2 міс., 29 днів і т. д. Після 7 років - інтервал складає 1 рік, тобто, відхилення в обидві сторони - 6 місяців. Наприклад , до групи 8 років слід відносити дітей від 7 років 6 міс. до 8 років 5 міс. 29 днів і т.д.

Методи дослідження

Соматоскопія . Оцінюються : шкіра , кістяк , мускулатура , жировідкладення , кровонаповнення, ноги, форма грудної клітки, постава, стопа, зуби, стадія статевого дозрівання ( табл. 2).

При оцінці стану здоров'я дітей ясельного та дошкільного віку додатково проводиться оцінка стану нервово -психічного розвитку дітей.

Шкіра . Визначається її еластичність за розпрямленню складок і зморшок на шкірі кисті, що утворюються після легкого защемлення (піднесена ) її . При миттєвому розправленні складок шкіра еластична, якщо шкіра розпрямляється із затримкою , залишаючи зморшки , то її вважають слабо еластичною.

Розвиток кістяка визначається за загальним виглядом кісток обличчя, грудини, ширини плечового і тазового поясів, масивності від ¬ слушних великих кісток, величиною рук і ніг. Оцінка дається в порівняльному плані. Малі кінцівки, особливо вузькі плечі і тазовий пояс, а також невеликий - діаметр трубчастих кісток є ознакою тонкого ( вузького ) кістяка ( 1 бал) і напроти, широкий плечовий і тазові пояса, великі кістки кисті і стопи, потужні кістки обличчя, грудини свідчать про кремезний або міцний кістяк(3 бали ) .

Оцінка мускулатури дається сумарно за двома ознаками: величиною (кількість) і тонусу . Для визначення величини м'язів у дитини оглядають м'язи ніг , рук , грудей , спини і з різницею контуру поруч лежачих м'язів судять за їх величиною . Для оцінки тонусу м'язів дитині пропонують передпліччя призвести до плеча і пальпують двоголову м'яз . При контуруванні ¬ поруч лежачих м'язів і їх напрузі вважають мускулатуру сильною ( 3 бали) , якщо контури м'язів не видні і тонус їх слабкий, м'яз в'яла - мускулатура слабка (1 бал) , проміжне між цими станами свідчить про середній мускулатурі (2 бали ) .

Жировідкладення . Оскільки маса тіла може бути збільшена за рахунок надлишку жиру , кісткової і м'язової тканин , для диференціювання джерела підвищеної маси тіла визначають величину шкірножирових складок. Визначення проводиться шляхом огляду, пальпацією та вимірами шкірно - жирових складок. Якщо підшкірно жирова клітковина не виражена ( видно ребра і кістки плечового пояса) , а складка шкіри тонка , жирова клітковина не прощупується , то жировідкладання слабке або мале (1 бал) . Якщо кістяк (ребра й кістки плечового пояса не проглядаються, а в шкірній складці пальпується жировий прошарок, то жировідкладання середня (2 бали) . Якщо дитина при огляді справляє враження огрядного, кістки грудної клітки і плечового пояса не видно, форми округлі, ззаду і спереду шкіра збирається в жирові складки, то жировідкладання - велике (3 бали ) . Вимірювання жирових складок у дошкільнят згідно методичними рекомендаціями («Контроль за розвитком і станом дітей раннього і дошкільного віку» М., 1982) проводиться спереду на животі праворуч і ліворуч на 2-3 см. від пупка і ззаду під кутом лопатки.

Таблиця 2

Показники соматоскопії

Шкіра	Кістяк	Мускулатура		Жировідкладення	Кровонаповнення	Ноги	Грудна клітина	Постава	Стопа	Зуби	Стадії статевого дозрівання
Еластична	Коренастий або міцний		Сильна	Велике	Добре	Рівні	Циліндрична Плоско-циліндрична Конічна	Прави-льна Сутула Лордична			0-4
Слабко Еластична	Середній		Середня	Середнє	Середнє	Х-подібне	Бочко-подібне	Кіфотична випрямлена	Сплощена	Зубна формула
	Тонкий		Слабка	Слабке або мале	Погане	Подібні	Груди шевця Курячі груди	Сколіотична (ліва або права)	Плоска

Для цього захоплюють шкіру разом з підшкірно-жировою клітковиною трьома пальцями лівої руки у вертикальну складку шириною 5 см. і вимірюють її толстотним або ковзаючим циркулем . Жировідкладення вважають малим або слабким ( 1 бал) при розмірі складки менше 0,6 см , складка в межах 0,6-1,2 см свідчить про середній Жировідкладення , більше 1,2 см - великому Жировідкладення (3 бали ) . У школярів рекомендується вимірювати товщину шкірно -жирового шару за методом В. П. Чічікіна ( 1973) з правого боку триголовий м'язи плеча під правою лопаткою і в області пупка. Мінімальна прошарок - 1 см. , середня - в межах 2 см , а підвищена 3 і більше см.

У дітей, які навчаються або направляються в ДЮСШ, слід визначати жировідкладенні більш поглиблено, тому що спортивна працездатність багато в чому залежить від кількості активних тканин, збільшуються під час тренувань , причому кількісні зміни настають тим швидше й інтенсивніше , чим молодше - майбутній спортсмен.

Для визначення кількості жирової тканини вимірюють товщину шкірно - жирових складок в 10 точках за допомогою каліперметра на правій стороні тіла :

1-а - особа - щока перед трагусом ;

2- а - під підборіддям по середній лінії ;

3-тя – над грудними м'язами по передньонеаксіллярній лінії ;

4 - а - плече над триголовим м'язом ;

5- а- спина під нижнім кутом лопатки ;

6- а - живіт на рівні пупка по параректальній лінії ;

7- а - на рівні 10 ребра по передньонеаксіллярній лінії ;

8-а - таз ( над гребенем клубової кістки) ;

9-та - стегно ( над верхнім краєм надколінної кістки) ;

10- а - гомілка ( в підколінній ямці ) .

Оцінка проводиться за таблицями (Я. Паржіскова , 1963) за даними суми 10 точок у мм і у відсотках. Для визначення за допомогою каліперметра потрібно дотримуватися ряду умов. У браншах каліпера має бути постійний тиск в 10 г/м2. Складку шкіри площею в 20-40 мм і висотою в 1 см. беруть вказівним і великим пальцями . Можна, застосувавши каліпер , користуватися спрощеною методикою оцінки по зонах ; при товщині шкірножирової складки в межах до 15 центалей (градуювання приладу ) - низьке або мале жировідкладення , від 15-35 - знижений , від 35-65 - середнє , якщо більше 65 - надмірне .

Кровонаповнення (колір слизових ) перевіряється за забарвленням легко доступних слизових губ, вік , порожнини рота. Якщо слизові бліді , то кровонаповнення погане , яскраві , добре пофарбовані слизові оболонки свідчать про гарне кровонаповнення . Зазвичай пофарбовані слизові ( не вирізняються ні яскравістю , ні блідістю ) характеризують середня кровонаповнення .

Ноги розрізняють рівні або нормальні , «О» і « Х» - подібні . Для визначення форми ніг дитина повинна стояти так , щоб коліна не здавлювалися і не згиналися ) , при установці по стійці «струнко» ( п'яти і коліна разом , носочки - нарізно ) у дітей можуть злегка підгинатися коліна і виявити в цьому випадку істину форму ніг не представляється можливим.

При « О» подібніх ногах коліна не стикаються , гомілки і стегна розходяться , в цілому нагадуючи букву «О» .

«Х» подібні ноги - ноги сходяться в колінах , а в гомілках і стегнах розходяться , що нагадує букву «Х». Рівні ноги - злегка стикаються в колінних суглобах і на рівні верхньої третини литкових м'язів.

Для визначення форми грудної клітки дитини оглядають збоку і спереду . Розрізняють грудну клітку циліндричну ; вид спереду - рівномірно - округла , нижні ребра мають середній нахил , надчеревній кут дещо менше прямого , вид збоку - нижні і верхні частини грудної клітки виступають майже однаково , загальне враження про форму - прямолінійне . Плоску : вид спереду - надчеревній кут невеликий, більш гострий , ніж при циліндричної формі важкою клітини , нижні ребра нахилені , загальне враження про форму - сплощена , видовжена, вид збоку - приблизно відповідає циліндричної формі, тому дифференціюют по виду спереду. Може зустрічатися і змішана форма . Конічну відрізняють при вигляді збоку більш широкими і виступаючими кутами (тобто нижня частина грудної клітини ширше , ніж верхня ) і тупим надчеревній кутом , нижні ребра нахилені незначно.

Спостерігаються окремі патологічні форми : « груди шевця » і « курячі груди» . Розрізняють їх , головним чином , за формою грудини , наприклад , «курячі груди» - це , коли кістки грудини виступають вперед , утворюючи кут (як груди курки) , а при « грудей шевця » , навпаки, по центральній лінії кісток грудини утворюється западина . Обидві форми , зазвичай , є наслідком перенесеного рахіту.

Постава . Визначення проводять шляхом огляду і відповідними вимірами. Для визначення постави дитини оглядають спереду , ззаду і в профіль.

Постава - це невимушене , звичне , зручне положення тіла в просторі - стоячи, під час ходьби. Виходячи з визначення постави , огляд дитини найкраще проводити так , щоб він не знав про те , що в даний момент лікар досліджує поставу , тому що дитина змінить положення тіла і буде визначена не властива йому . Тому , щоб побачити справжню поставу , необхідно , в момент обстеження , відвернути увагу дитини розпитуваннями . Дитину ставлять , оголеним вище пояса , на відстані 1-1,5 метра від дослідженого , так , щоб у полі зору був весь дитина і світло падало на нього , а досліджуючий повинен знаходитися спиною до світла. Температура повітря в приміщенні , де проводиться огляд повинна бути не нижче 18-20 ° С. Огляд слід починати через 1-1,5 хвилин після того , як дитина роздягнулась з тим , щоб він придбав звичну для нього позу. Виявлення змін постави в сагітальній площині (позаду на - перед ) проводиться при положенні дитини в профіль , коли добре видно фізіологічні вигини хребта , шийний, куприковий, поперековий, співвідношення яких, власне, і формують поставу.

Правильна постава невимушено стоячої дитини , характеризується без активного м'язового напруження , утриманням голови і тулуба в прямому положенні , голова при цьому декілька підведена , плечі розведені , тобто злегка відведені назад, груди видається при підтягнутий живіт , ноги прямі. Фізіологічні вигини : в шийному відділі 3.0-3,5 см , в поперековому - 3,5-4,0 см.

Недостатньо виражений , або надмірний , одні з фізіологічних вигинів хребта призводить до неправильної поставі .

Неправильна постава функціонального характеру , без змін з боку хребта , призводить не тільки до помітного зовні зміни статури дитини , але і до ряду поступово розвиваються вад хребта та функції органів , розташованої у грудній і черевній порожнинах . Неправильна постава розвивається також поступово при неправильному триманні тіла (голови , тулуба) , яке з часом стає зручним і звичним . До числа вад постави в сагітальній площині – передньонезаднім напрямі, належить: сутула , лордотична , кіфотична , випрямлена постави.

Сутула постава. Зовнішній вигляд дитини , плечі опущені , звисають і зведені до переду, голова опущена, грудна клітка сплющена . Хребет характеризується посиленням кіфозу в верхньо - грудному у відділі , зрушенням глибини шийного вигину до переду , збільшення глибини , при згладжуванні поперекового лордозу .

Лортодична постава. Корпус як би відкинутий назад ( буває у жінок при вагітності), голова піднята, живіт випяченний і відвисає, хребет характеризується посиленням поперекового лордозу і згладжуванням глибини шийного вигину .

Кіфотична постава. Плечі опущені, звисають і зведені до переду, голова нахилена вперед , грудна клітка сплощена , живіт випнутий, руки і ноги напівзігнуті в ліктьових і колінних суглобах з боку хребта - збільшена глибина як шийного так і поперекового вигину .

Кругла спина - тотальний ( загальний) кіфоз хребта від 5 поперекового хребця, включаючи шийний відділ. При цьому, визначається згладжування поперекового і шийного лордозів .

Кругло увігнута спина характеризується поглибленням кіфозу ( фізіологічного ) грудного відділу хребта з одночасним збільшенням поперекового і шийного лордозів .

Випрямлена постава : різко випрямлена спина , груди випуклі , згладжені всі фізіологічні вигини хребта. Крім огляду визначити поставу можна і виміром. Вимірюють глибину фізіологічних вигинів хребта в шийному та поперековому відділах і довжини хребта за методом З.М. Ковалькова . При вимірі хребта оголеної дитини ставлять в профіль у природній позі , невимушено. Вимірювати можна переносним металевим антропометрії , або замінити його дерев'яною планкою довжиною 2м при ширині - 5 см. , товщині - 1 см. На планці необхідно нанести розподілу через 1 см і забезпечити її добре ковзаючою муфтою, в яку вставлена ​​горизонтальна лінійка ззаду з сантиметровими та міліметровими розподілами (відповідно антропометрії ) , один кінець лінійки скошений. Лінійку так слід вкласти в муфту, щоб загострений ¬ ний кран був направлений донизу. Якщо обладнання планки муфтою викликає утруднення , можна користуватися тільки лінійкою , прикладаючи її до планки під прямим кутом. При вимірі глибини шийного вигину і глибини поперекового лордозу , дитини встановлюють від дослідженого в профіль. При вимірі глибини шийного вигину антропометр встановлюють паралельно до нього по серединній лінії тіла так , щоб він стикався з виступаючими остистими відростками грудних хребців. Слід пам'ятати , що вимірювання необхідно проводити швидко , легко стосуватися шкіри дитини непомітно. Поперечну лінійку в муфті посувають до остистого відростка 7- го шийного хребця скошеним її кінцем . Глибина шийного вигину - це відстань від переднього краю антропометрії до остистого відростка 2- го шийного хребця.

Глибина поперекового лордозу - це відрізок від найбільш віддаленої точки , в поперековому відділі хребта до переднього краю антропометрії . Визначення проводять відразу ж після установлення глибини шийної точки , зрушуючи муфту вниз до поперековому відділу хребта і висунувши поперечну лінійку.

Для визначення постави необхідно виміряти і довжину хребта , яка прийнята в оціночних таблицях З.П. Ковалькова , як критерії довжини тіла дитини відповідно до її віку . Довжина хребта вимірюється також антропометрією від точки ІНІОН (зовнішній потиличний бугор ) найнижча точка потиличної кістки , яка пальпується при правильному положенні голови ( нижній край очниці і козелок вуха знаходяться на одній лінії ) до кінцевої точки куприка . При вимірі довжини хребта дитини встановлюють по стійці «струнко», а антропометр по серединній лінії тіла так, щоб він не торкався шкіри.

Після отримання трьох параметрів: глибини шийної точки, глибини поперекового лордозу і довжини хребта, їх співвідносять з даними оціночної таблиці 3 .

Крім змін в сагітальній площині можуть зустрічатися вади постави і у фронтальній площині - сколіози різних ступенів.

Визначити зміни у фронтальній площині можна оглядаючи дитину спереду і ззаду. Загальні правила огляду ті ж .

При огляді слід звернути увагу на :

- Форму і рівень стояння плечей ( при сколіозі одне плече опускається і стає ніби плоским ) ;

ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ВИДІВ ПОСТАВИ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ (оціночна таблиця, З.П. Ковалькова, 1964).

Таблиця 3

Довжина хребта	Правильна постава				Лордична постава				Сутуловатая осанка
	Шийна точка		Поперекова точка		Шийна точка		Поперекова точка		Шийна точка		Поперекова точка
	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д
43,8-46,2	3,36	3,21	3,59	3,49	1,84	2,02	5,04	5,27	4,66	4,46	2,14	1,71
46,8-48,7	3,25	3,25	3,55	3,51	2,13	2,12	4,97	5,05	4,79	4,84	2,13	1,97
48,8-51,2	3,46	3,48	3,70	3,73	2,27	2,31	5,27	5,27	4,63	4,83	2,13	2,19
51,3-53,7	3,45	3,57	3,82	3,85	2,39	2,25	5,59	5,50	4,79	4,98	2,05	2,20
53,5-56,2	3,59	3,60	4,03	3,87	2,31	2,34	5,62	5,38	5,07	5,18	2,44	2,33
56,3-58,7	3,69	3,76	4,17	3,86	2,34	4,49	5,73	5,48	5,28	5,45	2,61	2,26
58,8-61,2	3,81	3,97	4,46	3,75	253	2,34	5,99	6,17	5,53	6,00	2,67	2,32

Продовження таблиці 3

Довжина хребта	Правильна постава				Лордична постава
	Шийна точка		Поперекова точка		Шийна точка		Поперекова точка
	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д
43,8-46,2	1,84	2,02	2,14	1,71	4,66	4,44	5,04	5,27
46,8-48,7	2,13	2,12	2,13	1,97	4,79	4,84	4,97	5,05
48,8-51,2	2,27	2,31	2,15	2,19	4,63	4,83	5,27	5,27
51,3-53,7	2,39	2,25	2,05	2,20	4,79	4,95	5,59	5,50
53,5-56,2	2,31	2,34	2,44	2,33	5,05	5,18	5,62	5,33
56,3-58,7	2,34	2,49	2,61	2,26	5,26	5,45	5,73	5,46
58,8-61,2	2,53	2,34	2,57	2,33	5,53	6,00	5,99	6,17

- взаєморозташування кутів лопаток; при пороках постави одна лопатка (протилежна сторона, на якій наявні) відносно іншої опускається і кути лопаток знаходяться на різних;

- величину трикутників талії – при опущених руках відстань між тулубом і руками при сколіозі трикутник талії більше виражений зі сторони, де наявні;

- розташування складок талії, при викривленні в поперековій області хребта складка зі сторони викривлення виражена більше і виявляється, як так звана «високий бік»;

- мускулатура спини. При сколіозах сколиозах повздовжні м’язи на стороні пороку постави розвинені більше, більш пружні, утворюється м’язовий валик;

- на положення остистих відростків відносно середньої лінії.

При порушенні осанки лінія остистих відростків відхиляється в сторону викривлення. Для виявлення зміщень цієї лінії обстежував пальцем проводить по лінії відростків і слідкує за змінами кольору шкіри (білий або червоний дермографізм). Якщо дермографізм не виражений, то можна використати будь-який фарбуючий склад.

Спереду виявляють положення ключиць, ребер, форму грудної клітки, зокрема на наявність асиметрії. Можуть зустрічатись реброві набухання, або ребровий горб. Слід розрізняти функціональні зміни від викривлення хребта. Якщо деформації немає, то виявлені зміни – опускання плеча, кута лопатки, різна форма трикутників талії і т.д. при зміні положення тіла зникають. Для перевірки дитині необхідно запропонувати піднятися на носки з піднятими і зведеними (переплетеними разом пальцями) руками. Якщо в цьому випадку кути лопаток не сходяться на одній лінії, то це означає, що вже розвинулося викривлення хребта – сколіоз. Сколіози можуть бути простими (правосторонні, лівосторонні) та складними - S-подібні.

В залежності від локалізації, сколіози поділяються на шийно-грудні, грудні, грудо-поперекові та шийно-грудо-поперекові. Сколіози розрізняють трьох ступенів. Перший ступінь – це порушення постави та функціональні нефіксовані форми викривлення хребта, майже зникаючі при активному випрямленні спини. При сколіозі І ступеня кут викривлення основної дуги хребта до 10°. II ступінь — при активному випрямленні спини лише частково випрямляються викривлення хребта. Кут викривлення дуги хребта до 30°. III та IV ступені — міцно фіксовані викривлення хребта, не зникаючі навіть при насильницькому витягненні спини. При сколіозі III ступеня спостерігається стійка деформації грудної клітини, а при сколіозі IV ступеня може з’явитися горб. При сколіозі III ступеня кут викривлення дуги хребта від 30^о до 50°, а IV ступінь більше 50°.

При сколіозі ІІ-го і особливо ІІІ-го ступеня, крім деформації хребта у фронтальній площині може бути поворот хребта навколо своєї осі – так звана «торсія», при якій випинають ребра, які прилягають до розвернутих хребців, і утворюють горб, який особливо видно при нахилі тулуба дитини вперед.

Так само як і аномалії постанови в сагітальній площині, ступінь вираження сколіозу можна виміряти за допомогою антропометра; або замінюючи його дерев’яною палкою з лінійкою. Для цього антропометр встановлюють перпендикулярно підлозі по середній лінії тіла, торкаючись остистого відростка найбільш випинаю чого хребця грудного відділу, поперекову лінійку прикладають до антропометра під прямим кутом, а загострений її кінець направляють в вершину сколіотичної дуги. Глибина сколіозу – це відстань від антропометра до вершини дуги сколіозу. Про ступінь сколіозу судять по відношенню глибини сколіозу до довжини хребта. За даними З.П. Ковалькової в нормі він становить 14%.

Стопа. Огляд проводиться під час ходьби дитини босоніж по підлозі в різних напрямках і під час ставання на колінах (дитина стає колінами на стільчик лицем до спинки стільчика при вільно звисаючих стопах. Звертають особливу увагу при цьому на внутрішні краї стоп і ступінь сплощення повздовжнього склепіння. При плоскостопості відмічають видовження стоп, розширення їх в середній частині, збільшення ширини перешийка, на внутрішній стороні перешийка утворюється компенсаторний мішковий валик, який легко виявляється при пальпації. Сплощення повздовжнього склепіння, деяке випинання лінії зовнішнього краю стопи, пронація п’яти – відхід її до зовнішньої від середньої лінії. Крім того, при огляді слід звертати увагу на стан повздовжнього склепіння, деформацію пальців (молотоподібні пальці).

Проскостопість сприяє зношенню взуття – підошви та каблука із зовнішньої сторони.

Вимірювання стопи може проводитися методом плантографінвідбитків сліду стопи – а також різними стопометрами, спрощеним стопометром М.О. Фрідлянда.

Для отримання відбитка сліду стопи використовують будь-який безводний розчин – синька, або, як вважає В.В. Гриневська, для змазання підошв можна використовувати 10% розчин півтора хлоридного заліза, а папір змочується 10% розчином таніну в спирт, залізо випадає при реакції в осад і утворює темний силует. При використанні синьки лежачій, сидячій, або стоячій на колінах дитині, як було вказано вище, змазують ватою або пензлем всю поверхню підошви, а далі пропонують обома ногами щільно стати на чистий листок паперу, розкладений на підлозі так, щоб рівномірно розподілити всю вагу тіла. Сліди підошв в вигляді силуетів чітко відбивається на папері. По відбитку слід встановити ширину перешийка між п’ятковою кісткою і передньою частиною стопи.

Плантограму оцінюють по методу В.А. Яролова-Яралянца. Для цього на відбиток стони наносять дві лінії; АВ, яка з’єднує середину п’яти із серединою основи великого пальця та АС, яка з’єднує середину п’яти із другим між пальцевим проміжком. Якщо внутрішній вигин контуру відбитка стопи заходить за лінію АС, або розміщується на рівні даної лінії – стопа нормальна, якщо він знаходиться між лініями АВ і АС — сплощення стопи (плоскостопість I ступеня), якщо не доходить до лінії АВ — плоскостопість II—III ступеня.

Спрощений стопометр Фрідлянда — це металічний стержень довжиною 35 см з міліметровою поділкою. Один кінець стержня встановлений на нерухомій пластині, а друга пластина пересовується по стержню. Вимірюють висоту і довжину стопи і вираховують відсоткове відношення цих величин. Нормальна стопа характеризується співвідношенням 27-29%, плоска 26-25%, а нижче 25% —різко виражена плоскостопість.

Зуби. Огляд стану зубів проводиться для виявлення захворювань зубів (каріозні, запломбовані) і як показник біологічного віку дитини, відповідність його календарному віку прорізуванню молочних зубів, або зміна їх на постійні, в залежності від віку дитини. Відомості отримують у стоматолога. Огляд проводиться за допомогою зубного зонда, результат огляду записують в графу «Порожнина рота і зуби» індивідуальної картки дитини. Молочні зуби позначають римськими цифрами, постійні – арабськими. За наявності карієсу або пломб навпроти цифри, що означає номер зуба, знизу або зверху, в залежності від локалізації ураження, відмічається літера «С» або «Р». Якщо зуб відсутній – навпроти відсутнього зуба ставлять «О», якщо є корінь зуба — «К». Ліва сторона формули означає праву половину щелепи, права – відповідно ліву; верхня частина формули (над горизонтальною лінією) – верхню щелепу, нижня частина (над горизонтальною лінією) – нижню. Терміни прорізання молочних зубів і зміни молочних зубів наведені в таблицях 4 і 5.

Таблиця 4

ТЕРМІНИ ПРОРІЗАННЯ МОЛОЧНИХ ЗУБІВ

Щелепа	Зуби	Вік
Верхня	I центральний різець II боковий різець ІІІ ікло ІV перший премоляр V другий премоляр	7-8 місяців 8-9 місяців 1 г. 6 м. - 1 г. 8 м. г. 2 м. - 1 г. 4 м. роки
Нижня	I центральний різець II боковий різець ІІІ ікло ІV перший премоляр V другий премоляр	6-7 місяців 10-12 місяців 1 г. 6 м. - 1 г. 8 м. 1 г. 2 м. - 1 г. 4 м. 2 роки

Таблиця 5

ТЕРМІНИ ЗМІНИ МОЛОЧНИХ ЗУБІВ (в роках)

Стать	Зуби	Стадії прорізання
		початок	кінець
Хлопчики	I центральний різець II боковий різець ІІІ ікло ІV перший премоляр V другий премоляр VI перший моляр VII другий моляр	5,8-6,0 6,0-6,2 9,5 8,5 8,5 5,5 10,5	7,5 8,0 12,5 11,0 12,5 7,5 13,0
Дівчатка	I центральний різець II боковий різець ІІІ ікло ІV перший премоляр V другий премоляр VI первший моляр VII другий моляр	5,5-5,7 5,0 9,5 8,5 8,5 5,5 10,5	7,5 8,5 12,5 10,0 12,5 7,5 12,5