
- •Затверджено методичною комісією фармацевтичного факультету іфнму
- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Основні правила техніки безпеки в лабораторії аналітичної хімії
- •1.1. Загальні правила
- •1.2. Робота з кислотами і лугами
- •1.3. Робота зі шкідливими та токсичними речовинами
- •1.4. Робота з горючими речовинами і речовинами, які легко спалахують
- •1.5.Надання першої допомоги при нещасних випадках
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-іii-ї аналітичних груп катіонів
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Умови проведення реакції
- •1.6.Реакція з калію гексагідроксостибіатом k[Sb(oh)6]
- •Умови проведення реакції
- •1.9. Реакція з натрію гексанітрокобальтатом (ііі) (фармакопейна)
- •1.14. Дія реактиву Неслера
- •1.15. Кип’ятіння солей амонію з натрію карбонатом
- •2.2. Дія загальних реагентів
- •2.2.2. Дія амонію гідроксиду
- •2.2.3. Дія калію йодиду
- •2.2.4. Дія натрію карбонату і амонію карбонату
- •2.2.5. Дія натрію гідрофосфату
- •2.2.6. Дія калію хромату та калію дихромату
- •2.3.2. Дія сульфатної кислоти (фармакопейна)
- •2.3.3. Дія калію хромату або калію дихромату (фармакопейна)
- •2.4.1. Дія амонію гідроксиду (фармакопейна)
- •2.4.2. Дія стануму (II) хлориду
- •2.4.3. Реакція на мідній пластинці (фармакопейна)
- •Наступних реакцій (фармакопейна з хлоридною кислотою)
- •2.5.2. Реакція "срібного дзеркала” (фармакопейна)
- •3.2.5. Дія калію хромату
- •3.2.6. Дія калію гексаціаноферату (іi)
- •3.3.1. Дія калію дихромату
- •3.3.2. Дія натрію родизонату
- •3.3.3. Забарвлення полум’я
- •3.3.4. Дія гіпсової води (насиченого розчину СаSo4)
- •3.3.9. Забарвлення полум’я (фармакопейна)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •1.3.1. Дія натрію гідроксиду
- •1.3.2. Дія алізарину s
- •1.3.3. Дія кобальту нітрату (утворення "тенарової синьки")
- •1.3.4.Реакція з 8-гідроксихіноліном
- •1.3.7. Утворення перокисхроматної кислоти
- •1.3.8. Дія сірководню (н2s) (фармакопейна)
- •1.3.9. Дія калію гексаціаноферату (II) (фармакопейна)
- •1.3.10.Взаємодія з кобальту нітратом (утворення "Ринманової зелені")
- •1.3.11. Дія дитизону
- •1.3.12. Дія сірководню
- •1.3.13. Дія купферону
- •1.3.14. Дії солей Бісмуту
- •1.3.15. Дія солей Меркурію (і-II)
- •1.3.16. Дія диметилгліоксиму
- •Д) Реакції йонів АsO33-, АsO43-
- •1.3.17. Дія сірководню
- •1.3.18. Дія aргентуму нiтрату
- •1.3.19. Дія магнезіальної суміші (фармакопейна)
- •1.3.20. Дія молібденової рідини (суміш амонію молібдату і нітратної кислоти)
- •1.3.21. Дія металічного цинку (реакція Гутцайта)
- •1.3.22. Дія розчину йоду
- •1.3.23. Реакція Марша
- •2.2. Дія загальних реагентів
- •2.2.1. Дія амонію гідроксиду
- •2.2.2. Дія карбонатів натрію, калію та амонію
- •2.3.2. Дія α, α’-дипіридину
- •2.3.3. Дія диметилгліоксиму
- •2.4.1. Дія калію гексаціаноферату (іі) (фармакопейна)
- •2.4.2. Дія амонію роданіду (фармакопейна)
- •2.4.3. Дія калію йодиду
- •2.4.4. Дія cаліцилової кислоти
- •2.5.1. Дія натрію моногідрофосфату (фармакопейна)
- •2.5.2. Дія натрію гіпойодиду
- •2.5.3. Дія магнезону і (п-нітробензолазорезорцин)
- •2.7.1. Гідроліз солей Бісмуту
- •2.7.2.Дія стануму (II) хлориду
- •2.7.3. Дія калію йодиду
- •2.7.4. Дія тіосечовини
- •2.8.1. Гідроліз солей Стибію
- •Виконання досліду:
- •2.8.2. Дія активних металів
- •2.8.3. Дія метилового фіолетового
- •2.8.4. Реакція Марша
- •3.2. Дія загальних реагентів
- •3.2.1. Дія лугів (NaOh і koh)
- •3.2.2. Дія карбонатів натрію, калію та амонію
- •3.2.3. Дія калію гексаціаноферату (II) і калію гексаціаноферату (III)
- •3.2.4. Дія амонію сульфіду
- •3.2.5. Дія сірководню
- •3.3.1. Дія амонію роданіду
- •3.3.2. Дія α-нітрозо-β-нафтолу (реактиву Ільїнського) (фармакопейна)
- •3.4.1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва)
- •3.4.2. Дія амонію гідроксиду
- •3.5.1. Дія калію гексаціаноферату (II)
- •3.5.2. Дія амонію гідроксиду (фармакопейна)
- •3.5.3. Дія калію йодиду
- •3.6.1. Дія металічної міді
- •3.6.2. Дія стануму (II) хлориду
- •3.6.3. Дія калію йодиду (фармакопейна)
- •3.7.1. Дія сірководню
- •3.7.2. Дія калію тетрайодобісмутату
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-ііі-ї аналітичних груп аніонів
- •1.1.Дія групового реагенту (0,5м розчин барію хлориду)
- •1.3.2. Дія розчинів солей Стронцію
- •Б) Реакції йонів so32-
- •1.4.1. Дія мінеральних кислот
- •1.9.2. Дія молібденової рідини
- •2. Аналіз суміші сірковмісних аніонів (s2-, s2o32-, so32-, so42-). Систематичний хід аналізу
- •2.1. Виявлення та відокремлення s2-
- •А) Реакції хлорид-йонів
- •3.2.1. Дія розчину аргентуму нітрату (фармакопейна)
- •3.2.2. Дія оксидників
- •4.1.2. Дія розчину дифеніламіну (фармакопейна)
- •4.1.3. Дія металічної міді
- •5.Аналіз суміші галогенід-аніонів (Cl-, Br-, I--). Систематичний хід аналізу
- •5.1. Виявлення йонів Cl-
- •5.2. Виявлення йонів Br- і I-
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
- •Список рекомендованої літератури
- •Константи дисоціації деяких слабких електролітів при 25°с
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних у воді сполук при 25°с
1.1.Дія групового реагенту (0,5м розчин барію хлориду)
Йони SO42-, SO32-, S2O32-, CO32-, C2O42-, CrO42- (Сr2O72-), PO43-, AsO33-, AsO43-, SiO32-, B4O72-, F- утворюють з 0,5М розчином BaСl2 аморфні осади відповідних солей Барію. Всі осади важко розчиняються у воді, але розчиняються в розведеній хлоридній кислоті, за винятком BaSO4.
Виконання реакцій:
До 0,5 см3 розчину солей, що містять аніони I-ї аналітичної групи, в окремих пробірках додають по 3-4 краплі 0,5М розчину барію хлориду. Зазначте кольори осадів, що утворилися.
1.2. Дія загальних реагентів
1.2.1. Дія аргентуму нітрату
Реагент взаємодіє з аніонами I-ї аналітичної групи з утворенням осадів, які розчиняються в нітратній кислоті.
Виконання реакцій:
У ряд пробірок поміщають по 0,5 см3 солей відповідних аніонів I-ї аналітичної групи і додають по 3-4 краплі реактиву. Зазначте кольори осадів, що утворилися.
а) Реакції йонів SO42-
1.3.1. Дія розчинів солей Барію (фармакопейна)
Сульфат-йони з солями Барію утворюють осад барію сульфату білого кольору, який не розчиняється ні в кислотах, ні в лугах. Реакцію проводять в середовищі розбавленої хлоридної кислоти.
Ba2+ + SO42- → BaSO4.
Виконання досліду:
До 0,5-1 см3 розчину, що містить сульфат-йони, додають 10-12 крапель хлоридної кислоти і 5-6 крапель розчину барію хлориду. Інші аніони не перешкоджають виявленню сульфат-йонів.
1.3.2. Дія розчинів солей Стронцію
Сульфат-йони з солями Стронцію утворюють осад стронцію сульфату білого кольору, який не розчиняється ні в кислотах, ні в лугах.
Sr2+ + SO42- → SrSO4.
Виконання досліду:
До 0,5-1 см3 розчину, що містить сульфат-йони, додають 5-6 крапель розчину стронцію хлориду.
Б) Реакції йонів so32-
1.4.1. Дія мінеральних кислот
При дії мінеральних кислот на сульфіт-йони утворюється сульфітна кислота, яка розкладається на сульфуру (IV) оксид і воду:
SO32- + 2H+ → H2SO3 → SO2↑ + H2O.
Cульфуру (IV) оксид виявляють за запахом або знебарвленням розчинів йоду або калію перманганату.
SO2 + I2 + 2H2O → 2HI + H2SO4
5SO2 + KMnO4 + 2H2O → 2MnSO4 + K2SO4 + H2SO4
Виконання досліду:
До 0,5 см3 розчину, що містить сульфіт-йони, додають 4-5 крапель 2М розчину хлоридної кислоти. Для виявлення сульфуру (IV) оксиду використовують йодокрохмальний папір.
1.4.2. Дія оксидників
Йод та бром оксидують сульфіти до сульфатів, при цьому відбувається знебарвлення розчинів йоду або брому.
Na2SO3 + I2 + H2O + 2HCl → 2HI + H2SO4 + 2NaCl
Виконання досліду:
До 3-4 крапель розчину натрію сульфіту додають 1-2 краплі розчину хлоридної кислоти і 2-3 краплі розчину йоду. Зазначте аналітичний ефект реакції.
в) Реакції йонів S2O32-
1.5.1. Дія мінеральних кислот (фармакопейна)
При дії мінеральних кислот на тіосульфат-йони утворюється тіосульфатна кислота, яка розкладається на сульфуру (IV) оксид, сірку і воду:
S2O32- + 2H+ → H2S2O3 → SO2↑ + H2O + S↓
Виконання досліду:
До 0,5 см3 розчину, що містить натрію тіосульфат, додають 4-5 крапель 2М розчину хлоридної кислоти.
1.5.2. Дія розчину аргентуму нітрату (фармакопейна)
Тіосульфат-йони утворюють з йонами Аргентуму білий осад аргентуму тіосульфату:
Na2S2O3 + 2AgNO3 → Ag2S2O3↓ + 2NaNO3
Виконання досліду:
До 0,5 см3 розчину, що містить натрію тіосульфат, додають 4-5 крапель розчину аргентуму нітрату.
г) Реакції йонів СO32-
1.6.1. Дія мінеральних кислот (фармакопейна)
При дії мінеральних кислот на карбонат-йони утворюється карбонатна кислота, яка розкладається на вуглекислий газ і воду:
СO32- + 2H+ → H2СO3 → СO2↑ + H2O
Виконання досліду:
До 10-15 крапель розчину натрію карбонату додають 10 крапель 2М розчину хлоридної кислоти. Пробірку закривають корком з газовивідною трубкою і пропускають газ, що виділяється, крізь вапняну або баритову воду. Зазначте аналітичний ефект реакції.
1.6.2. Дія розчину магнію сульфату (фармакопейна)
Карбонат-йони утворюють з йонами Магнію білий осад магнію карбонату:
СO32- + Mg2+ → MgСO3↓
Виконання досліду:
До 0,5 см3 розчину, що містить натрію карбонат додають 4-5 крапель розчину магнію сульфату.
д) Реакції йонів С2O42-
1.7.1. Дія розчину кальцію хлориду
Оксалат-йони з розчином кальцію хлориду утворюють білий дрібнокристалічний осад кальцію оксалату.
С2O42- + Са2+ → СаС2O4↓
Осад розчиняється в мінеральних кислотах і не розчиняється в ацетатній кислоті.
Виконання досліду:
До 0,5-1 см3 розчину, що містить оксалат-йони, додають і 5-6 крапель розчину кальцію хлориду.
1.7.2. Дія розчину калію перманганату
Оксалат-йони в кислому середовищі знебарвлюють розчин калію перманганату з виділенням вуглекислого газу.
5(NH4)2C2O4 + 2KMnO4 + 8H2SO4 → 2MnSO4 + K2SO4 +
5(NH4)2SO4 + 10CO2 + 8H2O
Виконання досліду:
До 0,5 см3 розчину амонію оксалату додають 5-6 крапель 2М розчину сульфатної кислоти, нагрівають і додають краплями розведений розчин калію перманганату.
е) Реакції йонів CrO42- (Cr2O72-)
1.8.1. Дія солей Барію
Хромат- та дихромат-йони з розчином барію хлориду утворюють жовтий осад барію хромату:
СrO42- + Bа2+ → BаСrO4↓
Сr2O72- + 2Bа2+ + H2O → 2BаСrO4↓ + 2H+
Виконання досліду:
До 0,5-1 см3 розчину, що містить хромат- чи дихромат-йони, додають 5-6 крапель розчину барію хлориду.
1.8.2. Дія розчину калію йодиду
Дихромат-йони в кислому середовищі оксидують йодид-йони до вільного йоду, який забарвлює хлороформний шар у червоно-фіолетовий колір:
Сr2O72- + 14H+ + 6I- → 2Cr3+ + 3I2 + 7H2O.
Виконання досліду:
До 0,5 см3 розчину калію хромату або дихромату, підкисленого 1М розчином сульфатної кислоти, додають 15 крапель хлороформу і 5-7 крапель розчину калію йодиду. Зазначте аналітичний ефект реакції.
є) Реакції йонів PO43-
1.9.1. Дія магнезіальної суміші
Реагент (суміш MgCl2, NH4OH, NH4Cl) утворює з йонами PO43- білий дрібнокристалічний осад подвійної солі - магній-амоній-фосфату.
HPO42- + Mg2+ + NH3 → MgNH4PO4↓
Реакцію проводять у слаболужному середовищі, в присутності амонію хлориду. Осад розчинний в розчинах мінеральних кислот.
Виконання досліду:
До 0,5-2 см3 розчину, що містять йони PO43-, додають 1-2 краплі амонію гідроксиду, мікрошпатель амонію хлориду і 3-4 краплі розчину магнію хлориду.
Всі йони, що утворюють нерозчинні сполуки з йонами Mg2+ і PO43-, перешкоджають виявленню фосфат-йонів.