- •Затверджено методичною комісією фармацевтичного факультету іфнму
- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Основні правила техніки безпеки в лабораторії аналітичної хімії
- •1.1. Загальні правила
- •1.2. Робота з кислотами і лугами
- •1.3. Робота зі шкідливими та токсичними речовинами
- •1.4. Робота з горючими речовинами і речовинами, які легко спалахують
- •1.5.Надання першої допомоги при нещасних випадках
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-іii-ї аналітичних груп катіонів
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Умови проведення реакції
- •1.6.Реакція з калію гексагідроксостибіатом k[Sb(oh)6]
- •Умови проведення реакції
- •1.9. Реакція з натрію гексанітрокобальтатом (ііі) (фармакопейна)
- •1.14. Дія реактиву Неслера
- •1.15. Кип’ятіння солей амонію з натрію карбонатом
- •2.2. Дія загальних реагентів
- •2.2.2. Дія амонію гідроксиду
- •2.2.3. Дія калію йодиду
- •2.2.4. Дія натрію карбонату і амонію карбонату
- •2.2.5. Дія натрію гідрофосфату
- •2.2.6. Дія калію хромату та калію дихромату
- •2.3.2. Дія сульфатної кислоти (фармакопейна)
- •2.3.3. Дія калію хромату або калію дихромату (фармакопейна)
- •2.4.1. Дія амонію гідроксиду (фармакопейна)
- •2.4.2. Дія стануму (II) хлориду
- •2.4.3. Реакція на мідній пластинці (фармакопейна)
- •Наступних реакцій (фармакопейна з хлоридною кислотою)
- •2.5.2. Реакція "срібного дзеркала” (фармакопейна)
- •3.2.5. Дія калію хромату
- •3.2.6. Дія калію гексаціаноферату (іi)
- •3.3.1. Дія калію дихромату
- •3.3.2. Дія натрію родизонату
- •3.3.3. Забарвлення полум’я
- •3.3.4. Дія гіпсової води (насиченого розчину СаSo4)
- •3.3.9. Забарвлення полум’я (фармакопейна)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •1.3.1. Дія натрію гідроксиду
- •1.3.2. Дія алізарину s
- •1.3.3. Дія кобальту нітрату (утворення "тенарової синьки")
- •1.3.4.Реакція з 8-гідроксихіноліном
- •1.3.7. Утворення перокисхроматної кислоти
- •1.3.8. Дія сірководню (н2s) (фармакопейна)
- •1.3.9. Дія калію гексаціаноферату (II) (фармакопейна)
- •1.3.10.Взаємодія з кобальту нітратом (утворення "Ринманової зелені")
- •1.3.11. Дія дитизону
- •1.3.12. Дія сірководню
- •1.3.13. Дія купферону
- •1.3.14. Дії солей Бісмуту
- •1.3.15. Дія солей Меркурію (і-II)
- •1.3.16. Дія диметилгліоксиму
- •Д) Реакції йонів АsO33-, АsO43-
- •1.3.17. Дія сірководню
- •1.3.18. Дія aргентуму нiтрату
- •1.3.19. Дія магнезіальної суміші (фармакопейна)
- •1.3.20. Дія молібденової рідини (суміш амонію молібдату і нітратної кислоти)
- •1.3.21. Дія металічного цинку (реакція Гутцайта)
- •1.3.22. Дія розчину йоду
- •1.3.23. Реакція Марша
- •2.2. Дія загальних реагентів
- •2.2.1. Дія амонію гідроксиду
- •2.2.2. Дія карбонатів натрію, калію та амонію
- •2.3.2. Дія α, α’-дипіридину
- •2.3.3. Дія диметилгліоксиму
- •2.4.1. Дія калію гексаціаноферату (іі) (фармакопейна)
- •2.4.2. Дія амонію роданіду (фармакопейна)
- •2.4.3. Дія калію йодиду
- •2.4.4. Дія cаліцилової кислоти
- •2.5.1. Дія натрію моногідрофосфату (фармакопейна)
- •2.5.2. Дія натрію гіпойодиду
- •2.5.3. Дія магнезону і (п-нітробензолазорезорцин)
- •2.7.1. Гідроліз солей Бісмуту
- •2.7.2.Дія стануму (II) хлориду
- •2.7.3. Дія калію йодиду
- •2.7.4. Дія тіосечовини
- •2.8.1. Гідроліз солей Стибію
- •Виконання досліду:
- •2.8.2. Дія активних металів
- •2.8.3. Дія метилового фіолетового
- •2.8.4. Реакція Марша
- •3.2. Дія загальних реагентів
- •3.2.1. Дія лугів (NaOh і koh)
- •3.2.2. Дія карбонатів натрію, калію та амонію
- •3.2.3. Дія калію гексаціаноферату (II) і калію гексаціаноферату (III)
- •3.2.4. Дія амонію сульфіду
- •3.2.5. Дія сірководню
- •3.3.1. Дія амонію роданіду
- •3.3.2. Дія α-нітрозо-β-нафтолу (реактиву Ільїнського) (фармакопейна)
- •3.4.1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва)
- •3.4.2. Дія амонію гідроксиду
- •3.5.1. Дія калію гексаціаноферату (II)
- •3.5.2. Дія амонію гідроксиду (фармакопейна)
- •3.5.3. Дія калію йодиду
- •3.6.1. Дія металічної міді
- •3.6.2. Дія стануму (II) хлориду
- •3.6.3. Дія калію йодиду (фармакопейна)
- •3.7.1. Дія сірководню
- •3.7.2. Дія калію тетрайодобісмутату
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-ііі-ї аналітичних груп аніонів
- •1.1.Дія групового реагенту (0,5м розчин барію хлориду)
- •1.3.2. Дія розчинів солей Стронцію
- •Б) Реакції йонів so32-
- •1.4.1. Дія мінеральних кислот
- •1.9.2. Дія молібденової рідини
- •2. Аналіз суміші сірковмісних аніонів (s2-, s2o32-, so32-, so42-). Систематичний хід аналізу
- •2.1. Виявлення та відокремлення s2-
- •А) Реакції хлорид-йонів
- •3.2.1. Дія розчину аргентуму нітрату (фармакопейна)
- •3.2.2. Дія оксидників
- •4.1.2. Дія розчину дифеніламіну (фармакопейна)
- •4.1.3. Дія металічної міді
- •5.Аналіз суміші галогенід-аніонів (Cl-, Br-, I--). Систематичний хід аналізу
- •5.1. Виявлення йонів Cl-
- •5.2. Виявлення йонів Br- і I-
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
- •Список рекомендованої літератури
- •Константи дисоціації деяких слабких електролітів при 25°с
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних у воді сполук при 25°с
1.3.23. Реакція Марша
У пробірку поміщають кусочок хімічно чистого цинку (без домішок Аs), декілька крапель розчину, що містить Арсен і хлоридну кислоту. Пробірку закривають корком з встановленою в нього скляною трубкою з витягнутим кінцем і підпалюють газ, що виділяється з нього. Арсин горить синім полум’ям, при цьому утворюється арсену (III) оксид і вода. Якщо в полум’я внести блискучу фарфорову чашку, то на ній відкладається металічний арсен у вигляді чорної плями. Пляма легко розчиняється в розчині гіпохлориту натрію, чим відрізняється від такої ж плями металічного стибію, яка не розчинна в розчині натрію гіпохлориту.
2AsO33- + Zn + 12H+ → 2АsН3 ↑ + Zn2+ + 6H2O
2АsН3 = 2Аs↓ + 3Н2↑
Вказана реакція використовується в судовій експертизі для аналітичного виявлення арсену. Таким чином можна виявити дуже малі кількості арсену.
Примітка. Технічний цинк звичайно містить домішки арсену, тому перед проведенням цього досліду слід провести контрольний дослід з цинком.
Завдання 2. Характерні реакції катіонів п’ятої
аналітичної групи
Реакції виявлення катіонів п’ятої аналітичної групи
(Mg2+, Mn2+, Fe2+, Fe3+, Bi3+, Sb3+, Sb5+).
2.1. Дія групового реагенту (2М розчин натрію гідроксиду)
Йони Mg2+, Mn2+, Fe2+, Fe3+, Bi3+ утворюють з 2М розчином NaOH аморфні осади гідроксидів, а йони Sb3+ і Sb5+ осади відповідних кислот HSbO2 і HSbO3. Всі осади (крім Fe(OH)2 , який має блідо-зелений та Fe(OH)3, який має червоно-бурий кольори), мають білий колір. HSbO2 та HSbO3 розчиняються в надлишку лугу.
У хлоридній кислоті всі осади розчинні. В нітратній кислоті всі осади також розчинні, окрім HSbO2 і HSbO3. Осади Fe(OH)3, Bi(OH)3, HSbO2 та HSbO3 нерозчинні в надлишку амонію гідроксиду; Mn(OH)2 і Fe(OH)2 частково розчинні в надлишку NH4OH. Осади Mn(OH)2 і Fe(OH)2 оксидуються киснем повітря і набувають з часом бурого забарвлення в результаті переходу в Fe(OH)3 і Mn(OH)2O.
Виконання реакції:
До 0,5 см3 розчину в окремих пробірках додають по 3-4 краплі 2М розчину натрію гідроксиду.
2.2. Дія загальних реагентів
Виконання реакцій:
Всі реакції з загальними реагентами виконують таким чином: в ряд пробірок (по 5 в кожному ряді) поміщають по 0,5 см3 солей відповідних йонів і додають по 3-4 краплі реактиву.
2.2.1. Дія амонію гідроксиду
Амонію гідроксид реагує аналогічно до розчину натрію гідроксиду (див. п.2.1.).
2.2.2. Дія карбонатів натрію, калію та амонію
Реагенти утворюють з йонами Fe2+ і Mn2+ білі осади відповідних карбонатів. Fe3+ утворює червоно-бурий осад Fe(OH)CO3, який при кип’ятінні переходить у Fe(OH)3.
Йони Mg2+ утворюють білий осад основної солі, який розчинний в присутності солей амонію. Йони Bi3+ утворюють осад Bi(OH)3, а йони Sb3+ і Sb5+ - осади кислот HSbO2 і HSbO3.
Йони Fe2+, Mg2+, Mn2+ амонію карбонатом осаджуються не повністю.
2.2.3. Дія калію гексаціаноферату (II)
і калію гексаціаноферату (III)
Калію гексаціаноферат (II) і калію гексаціаноферат (III) утворюють з йонами Fe2+, Fe3+, Mn2+, Bi3+ осади різного кольору; Mg2+, Sb3+, Sb5+ з цими реагентами не реагують. Осади Fe3[Fe(CN)6]2 і Fe4[Fe(CN)6]3 забарвлені настільки інтенсивно в синій колір, що можуть бути використані для виявлення Fe2+ і Fe3+ в присутності багатьох інших катіонів у розчинах.
2.2.4. Дія амонію сульфіду
Амонію сульфід в нейтральному середовищі утворює осади - бурі FeS і FeS2, чорний Bi2S3, тілесний MnS. Йони Mg2+, Sb3+, Sb5+ осадів не утворюють. Осад Bi2S3 розчинний в розчині HNO3 тільки при нагріванні. Осади FeS, FeS2, MnS розчинні в СН3СООН, HCl, HNO3.
2.2.5. Дія сірководню та натрію тіосульфату
В середовищі розбавленої НCl і при нагріванні реагенти утворюють з йонами Ві3+ (чорний Bi2S3) i [SbCl6]3-, [SbCl6]- (оранжеві Sb2S3 і Sb2S5) осади, які нерозчинні в розбавленій НCl. Сульфіди стибію розчинні в концентрованій НСl, а Bi2S5 - в розбавленій нітратній кислоті при нагріванні.
а) Реакції йонів Fe2+
2.3.1 Дія калію гексаціаноферату (ІІІ) (фармакопейна)
"Червона кров’яна сіль" утворює з йонами Fe2+ темно-синій осад "турнбуленової синьки". Реакцію проводять в нейтральному середовищі або в середовищі розбавленої хлоридної кислоти (рН=3).
3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3- → Fe3[Fe(CN)6]2.
Осад не розчиняється в кислотах, але розчиняється в лугах з утворенням Fe(OH)2. Наведена реакція характеризується високою чутливістю (0,05 мкг), її виконують у кислому середовищі.
Виконання досліду:
До 3-4 крапель солі двовалентного Феруму добавляють 2-3 краплі хлоридної кислоти (для призупинення гідролізу солі) і 2-3 краплі реактиву. Інші катіони не перешкоджають виявленню катіонів Fe2+.