
- •Затверджено методичною комісією фармацевтичного факультету іфнму
- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Основні правила техніки безпеки в лабораторії аналітичної хімії
- •1.1. Загальні правила
- •1.2. Робота з кислотами і лугами
- •1.3. Робота зі шкідливими та токсичними речовинами
- •1.4. Робота з горючими речовинами і речовинами, які легко спалахують
- •1.5.Надання першої допомоги при нещасних випадках
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-іii-ї аналітичних груп катіонів
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Умови проведення реакції
- •1.6.Реакція з калію гексагідроксостибіатом k[Sb(oh)6]
- •Умови проведення реакції
- •1.9. Реакція з натрію гексанітрокобальтатом (ііі) (фармакопейна)
- •1.14. Дія реактиву Неслера
- •1.15. Кип’ятіння солей амонію з натрію карбонатом
- •2.2. Дія загальних реагентів
- •2.2.2. Дія амонію гідроксиду
- •2.2.3. Дія калію йодиду
- •2.2.4. Дія натрію карбонату і амонію карбонату
- •2.2.5. Дія натрію гідрофосфату
- •2.2.6. Дія калію хромату та калію дихромату
- •2.3.2. Дія сульфатної кислоти (фармакопейна)
- •2.3.3. Дія калію хромату або калію дихромату (фармакопейна)
- •2.4.1. Дія амонію гідроксиду (фармакопейна)
- •2.4.2. Дія стануму (II) хлориду
- •2.4.3. Реакція на мідній пластинці (фармакопейна)
- •Наступних реакцій (фармакопейна з хлоридною кислотою)
- •2.5.2. Реакція "срібного дзеркала” (фармакопейна)
- •3.2.5. Дія калію хромату
- •3.2.6. Дія калію гексаціаноферату (іi)
- •3.3.1. Дія калію дихромату
- •3.3.2. Дія натрію родизонату
- •3.3.3. Забарвлення полум’я
- •3.3.4. Дія гіпсової води (насиченого розчину СаSo4)
- •3.3.9. Забарвлення полум’я (фармакопейна)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •1.3.1. Дія натрію гідроксиду
- •1.3.2. Дія алізарину s
- •1.3.3. Дія кобальту нітрату (утворення "тенарової синьки")
- •1.3.4.Реакція з 8-гідроксихіноліном
- •1.3.7. Утворення перокисхроматної кислоти
- •1.3.8. Дія сірководню (н2s) (фармакопейна)
- •1.3.9. Дія калію гексаціаноферату (II) (фармакопейна)
- •1.3.10.Взаємодія з кобальту нітратом (утворення "Ринманової зелені")
- •1.3.11. Дія дитизону
- •1.3.12. Дія сірководню
- •1.3.13. Дія купферону
- •1.3.14. Дії солей Бісмуту
- •1.3.15. Дія солей Меркурію (і-II)
- •1.3.16. Дія диметилгліоксиму
- •Д) Реакції йонів АsO33-, АsO43-
- •1.3.17. Дія сірководню
- •1.3.18. Дія aргентуму нiтрату
- •1.3.19. Дія магнезіальної суміші (фармакопейна)
- •1.3.20. Дія молібденової рідини (суміш амонію молібдату і нітратної кислоти)
- •1.3.21. Дія металічного цинку (реакція Гутцайта)
- •1.3.22. Дія розчину йоду
- •1.3.23. Реакція Марша
- •2.2. Дія загальних реагентів
- •2.2.1. Дія амонію гідроксиду
- •2.2.2. Дія карбонатів натрію, калію та амонію
- •2.3.2. Дія α, α’-дипіридину
- •2.3.3. Дія диметилгліоксиму
- •2.4.1. Дія калію гексаціаноферату (іі) (фармакопейна)
- •2.4.2. Дія амонію роданіду (фармакопейна)
- •2.4.3. Дія калію йодиду
- •2.4.4. Дія cаліцилової кислоти
- •2.5.1. Дія натрію моногідрофосфату (фармакопейна)
- •2.5.2. Дія натрію гіпойодиду
- •2.5.3. Дія магнезону і (п-нітробензолазорезорцин)
- •2.7.1. Гідроліз солей Бісмуту
- •2.7.2.Дія стануму (II) хлориду
- •2.7.3. Дія калію йодиду
- •2.7.4. Дія тіосечовини
- •2.8.1. Гідроліз солей Стибію
- •Виконання досліду:
- •2.8.2. Дія активних металів
- •2.8.3. Дія метилового фіолетового
- •2.8.4. Реакція Марша
- •3.2. Дія загальних реагентів
- •3.2.1. Дія лугів (NaOh і koh)
- •3.2.2. Дія карбонатів натрію, калію та амонію
- •3.2.3. Дія калію гексаціаноферату (II) і калію гексаціаноферату (III)
- •3.2.4. Дія амонію сульфіду
- •3.2.5. Дія сірководню
- •3.3.1. Дія амонію роданіду
- •3.3.2. Дія α-нітрозо-β-нафтолу (реактиву Ільїнського) (фармакопейна)
- •3.4.1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва)
- •3.4.2. Дія амонію гідроксиду
- •3.5.1. Дія калію гексаціаноферату (II)
- •3.5.2. Дія амонію гідроксиду (фармакопейна)
- •3.5.3. Дія калію йодиду
- •3.6.1. Дія металічної міді
- •3.6.2. Дія стануму (II) хлориду
- •3.6.3. Дія калію йодиду (фармакопейна)
- •3.7.1. Дія сірководню
- •3.7.2. Дія калію тетрайодобісмутату
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-ііі-ї аналітичних груп аніонів
- •1.1.Дія групового реагенту (0,5м розчин барію хлориду)
- •1.3.2. Дія розчинів солей Стронцію
- •Б) Реакції йонів so32-
- •1.4.1. Дія мінеральних кислот
- •1.9.2. Дія молібденової рідини
- •2. Аналіз суміші сірковмісних аніонів (s2-, s2o32-, so32-, so42-). Систематичний хід аналізу
- •2.1. Виявлення та відокремлення s2-
- •А) Реакції хлорид-йонів
- •3.2.1. Дія розчину аргентуму нітрату (фармакопейна)
- •3.2.2. Дія оксидників
- •4.1.2. Дія розчину дифеніламіну (фармакопейна)
- •4.1.3. Дія металічної міді
- •5.Аналіз суміші галогенід-аніонів (Cl-, Br-, I--). Систематичний хід аналізу
- •5.1. Виявлення йонів Cl-
- •5.2. Виявлення йонів Br- і I-
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
- •Список рекомендованої літератури
- •Константи дисоціації деяких слабких електролітів при 25°с
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних у воді сполук при 25°с
1.2. Робота з кислотами і лугами
1.При роботі з концентрованими кислотами й лугами необхідно обережно поводитися з ними і слідкувати за тим, щоб вони не попали на шкіру чи одяг.
2.При розбавленні концентрованої сульфатної кислоти необхідно обережно доливати кислоту до води, а не навпаки.
3.При переливанні великих кількостей концентрованих кислот і розчинів лугів необхідно:
а) одягнути гумові рукавиці, фартух і захисні окуляри або захисний щиток;
б) поміщені в кошики балони з рідинами необхідно встановити на підставку, а потім повільно нахиляти і переливати ці розчини через лійки у відповідний посуд;
в) категорично забороняється втягувати ротом через піпетки розчини кислот і лугів;
г) тверді луги слід набирати пінцетом (великі куски) або шпателем при захищеному окулярами чи щитками обличчі.
1.3. Робота зі шкідливими та токсичними речовинами
При роботі зі шкідливими чи токсичними речовинами (ціаніди, солі Барію, Меркурію, Плюмбуму, Арсену, Купруму, металічна ртуть, сірководень тощо) необхідно дотримуватись наступних правил:
а) слідкувати за тим, щоб шкідливі чи отруйні речовини не попали в організм через шлунково-кишковий тракт, тому забороняється їсти в лабораторії. Після роботи в лабораторії з названими речовинами необхідно добре помити руки;
б) посуд з ртуттю або заповнені нею прилади необхідно встановити на спеціальні підставки, щоб під час пошкодження приладів основна маса отрути попадала на підставку, а не на робочий стіл чи підлогу.
Пролиту ртуть слід швидко і акуратно зібрати за допомогою мідної лопатки або вакуум-шлангу. Робота з ртуттю дозволяється лише в спеціальних приміщеннях. Особи, які працюють з ртуттю, повинні познайомитися з відповідними інструкціями.
1.4. Робота з горючими речовинами і речовинами, які легко спалахують
1.При роботі з діетиловим етером, спиртами, бензолом, ацетоном та іншими горючими речовинами, нагрівати їх необхідно у водяній ванні в колбах зі зворотними холодильниками.
2.При роботі з цими речовинами не можна доливати їх до суміші реагуючих речовин з балонів великих розмірів. Необхідну кількість цих речовин або їхніх розчинів слід наливати в чисту пробірку або невелику колбочку, а потім з них долити ці рідини до досліджуваного розчину. Цим забезпечується безпека роботи з горючими речовинами, що знаходяться в балонах великих розмірів.
3.Перед початком роботи з горючими речовинами необхідно загасити пальники, які знаходяться близько до приладів, в яких знаходяться (або знаходилися) легкозаймисті речовини.
4.Не можна зберігати горючі, легкоспалахуючі та леткі речовини, або працювати з ними, близько до вогню або сильно нагрітих електричних приладів (термостати, електроплитки тощо).
6.Лужні та лужноземельні метали (крім Магнію) слід зберігати під шаром вільного від вологи гасу. При роботі з металічними Калієм або Натрієм необхідно не допускати їхнього контакту з водою. Після роботи з ними залишки цих металів необхідно перенести в спеціально відведені для цього посудини. Не можна викидати Натрій і Калій у раковину або посуд, призначений для інших рідин.