3.7.1. Дія сірководню

Реагент в середовищі розбавленої HCl утворює з йонами Сd²⁺ жовтий осад, нерозчинний у розбавленій хлоридній кислоті, але розчинний у концентрованій HCl і розбавленій HNO₃ при нагріванні.

Cd²⁺ + S^2- → CdS↓

Виконання реакції:

До 0,5-1 см³ розчину солі Сd²⁺ додають 2-3 краплі хлоридної кислоти, 5-6 крапель сірководневої води.

Виявленню Сd²⁺ перешкоджають усі йони, які утворюють сульфіди, що є нерозчинними в хлоридній кислоті. Тому перед виявленням Сd²⁺ необхідно виділити всі перешкоджаючі йони. Звичайно цього досягають осадженням їх за допомогою натрію тіосульфату в середовищі розбавленої хлоридної кислоти. Йони Сd²⁺ натрію тіосульфатом не осаджуються.

3.7.2. Дія калію тетрайодобісмутату

Реагент розкладається під дією йонів Сd²⁺, оскільки вони утворюють з йодид-йонами безбарвну комплексну сполуку. При цьому утворюється чорний осад BiI₃:

Cd²⁺ + 2K[BiI₄] → 2BiI₃↓ + 2K⁺ + CdI₂.

Виконання реакції:

У пробірку вносять 2-3 краплі солі Ві³⁺, краплями додають розчин калію йодиду спочатку до утворення чорного осаду, який у надлишку калію йодиду утворює оранжевий колір. До отриманого розчину додають 2-3 краплі досліджуваного розчину. Якщо присутні йони Cd²⁺, то в результаті з’являється чорний осад.

Заняття № 3

ТЕМА: Якісні реакції аніонів I-ї, ІІ-ї, ІІІ-ї аналітичних груп. Умови їх виконання

АКТУАЛЬНІСТЬ: Досліджувані аніони входять до складу солей, які широко використовуються в медичній практиці, фармацевтичній та хімічній промисловості. Тому при аналізі фармацевтичних, фітохімічних та хіміко-токсикологічних об’єктів актуальним є вміння проводити реакції відкриття аніонів, підтвердження ідентичності аналізованих сполук, визначення складу складних сумішей.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: На основі хіміко-аналітичних властивостей аніонів I-ї, ІІ-ї, ІІІ-ї аналітичної групи і використовуючи прийоми напівмікрометоду аналізу, навчити студентів:

-виконувати характерні реакції на аніони I-ї, ІІ-ї, ІІІ-ї аналітичної групи, акцентуючи увагу на фармакопейні реакції;

-складати схему аналізу складної суміші аніонів I-ї, ІІ-ї, ІІІ-ї аналітичної групи;

-проводити проби на аніони-оксидники та аніони-відновники;

-проводити аналіз розчину, який вміщує суміш аніонів I-ї, ІІ-ї, ІІІ-ї аналітичної групи.

ЗНАТИ: -фармакопейні реакції на аніони I-ї, ІІ-ї, ІІІ-ї аналітичної групи;

-хімічні властивості сполук аніонів I-ї, ІІ-ї, ІІІ-ї аналітичної групи;

-суть теорії електролітичної дисоціації;

-процеси комплексоутворення, оксидації та

відновлення;

-хід систематичного аналізу суміші аніонів. .

ВМІТИ: -працювати з центрифугою, електричними та нагрівальними приладами;

-виконувати і вибирати найбільш характерні реакції

аніонів I-ї, ІІ-ї, ІІІ-ї аналітичної групи;

-проводити попередні дослідження на аніони I-ї, ІІ-ї, ІІІ-ї аналітичної

групи;

-використовувати для виявлення аніонів характерні і чутливі реакції;

-провести систематичний хід аналізу суміші аніонів кислотно-основним

методом;

-переводити важкорозчинні сполуки у розчин;

-робити висновки з результатів аналізу і оформляти їх у вигляді

протоколу.