Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Robota_MAN_okonchatelnaya.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
175.1 Кб
Скачать

Висновок

Практика застосування реєстраційного законодавства підтверджує наявність прогалин, неузгоджень, різного тлумачення одних і тих самих норм реєстраційними органами. Це створює штучні перешкоди на шляху розвитку підприємництва. Отже, правове регулювання цієї процедури в Україні потребує вдосконалення. Серед основних проблем державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності сьогодні можна виділити дві групи:

1) проблеми неузгодженості нормативно-правових актів;

2) проблеми організаційного характеру;

Основними суперечностями законодавства, що застосовується під час державної реєстрації є суперечності між Господарським кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», Податковим кодексом України. Ці суперечності зокрема виникають при визначенні місцезнаходження юридичної особи, складу установчих документів, видів юридичних осіб. Немає єдиного визначення поняття «фіктивної фірми».

Немає чіткості також і у визначенні поняття засновника суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи. Так, у ЗУ №755-IV визначає перелік осіб, яким заборонено здійснювати підприємницьку діяльність. Якщо ж вони, не реєструючись підприємцем, засновують підприємство, що є юридичною особою, наприклад, приватне підприємство, то чи є це порушенням? З тлумачення ст.2 така заборона не очевидна, оскільки суб'єктом підприємницької діяльності в такому випадку буде створена юридична особа, а не її засновник.

Така нестабільність базового для розвитку підприємництва закону не сприяє і нормальному функціонуванню органів державної реєстрації. Виходом з цієї ситуації могло б бути прийняття єдиного нормативного акту, присвяченого регулюванню підприємницьких відносин.

Необхідним є також додаткове законодавче регламентування окремих видів реєстраційних процедур. В першу чергу, це пов'язано з необхідністю визначення процедури реєстрації змін і доповнень до установчих документів у випадку зміни складу засновників, реорганізації підприємств, заснованих під час спільного подружнього життя у випадку припинення шлюбу. Практика ставить багато питань, на які неможливо дати однозначної відповіді, керуючись діючим законодавством.[10]

Вирішення цих та багатьох інших проблем дозволить вдосконалити процедуру державної реєстрації в Україні і тим самим створити належні правові умови для розвитку підприємництва та недопущення реєстрації так званих «фіктивних фірм».

Наданий час у державі залишається пріоритетним шлях щодо вдосконалення системи державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: спрощення процедур реєстрації саме для суб'єктів підприємництва. Процес державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності (далі - реєстрація) є головним процесом легалізації діяльності суб'єкта, та, крім того, є складовою частиною державної політики дерегуляторної реформи економіки.

Тому від того, які умови легалізації визначить держава, залежать, в першу чергу, темпи розвитку економіки, підприємництва та вирішення соціальних проблем.

Боротися з тіньовим сектором економіки слід комплексно. Викриття злочину в цьому сенсі є лише частиною загальної схеми ухилення від оподаткування. Поясню детальніше. Злочин за фактом мінімізації чи ухилення від сплати податків, надто коли йдеться про особливо великі розміри, рідко скоюють, образно кажучи, поодинці. Як правило, з метою виведення коштів у «тінь» зловмисники залучають й великі підприємства і цілі концерни з різних регіонів країни. «Фіктивні фірми» найчастіше розташовують у густонаселених областях країни, де легше зареєструватися та в подальшому загубитися.

Продовжуючи тему методів впливу, які застосовуються в боротьбі з тіньовим сектором економіки, зосередитись необхідно саме на аналітичній роботі, якій повинна приділятись особлива увага. Отримання необхідної для аналізу інформації через використання документів, баз даних платників податків та їхніх контрагентів нададуть змогу звести до мінімуму контакти з суб’єктами господарювання. Крім того, детальний аналіз криміногенної ситуації у сфері оподаткування, а також виконаної в цьому напрямі роботи допоможе не лише ефективно та якісно боротися з податковою злочинністю, а й оперативно випереджувати дії зловмисників.

Світові держави сьогодні активно працюють над налагодженням обміну інформацією щодо фінансових потоків, тіньових схем ухилення від оподаткування.

Я пропоную створити єдину базу даних України з метою накопичення й обміну інформації про фінансові та податкові злочини, а також фігурантів цих злочинів – засновників, посадових осіб, які потрапляють у поле зору Міністерства доходів і зборів України.

Наявність цієї бази дасть змогу припинити діяльність так званих «фіктивних фірм» на стадії створення, легалізації, сприятиме підвищенню прозорості української податкової системи та недопущення втрат бюджету.

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №18, 19-20, 21-22, ст.144.

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, №13-14, 15-16, 17ст.112.

3.Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 №755-IV,Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №31-32, ст.263.

4.«Актуальні проблеми реформування земельних, екологічних, аграрних та господарських правовідносини в Україні», міжнародна наукова – практична конференція// 2010 рік, Хмельницький.

4. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" від 24.05.2012№ 4839-VI,Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, №15, ст.115.

5. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" від 24.05.2012№ 4834-VI,Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, №16, ст.136.

6.Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 №1085/2010, (електронний ресурс) – режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/1085/2010.

7.Наказ Міністерста юстиції України «Про затвердження Положення про здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 14.10.2011 №3175/5,(електронний ресурс) – режим доступу:zakon.rada.gov.ua/go/laws/show/z1202-11.

8.Офіційний сайт Державної реєстраційної служби (електронний ресурс) – режим доступу:www.drsu.gov.ua/show/11291.

9. Офіційний сайт Державної реєстраційної служби (електронний ресурс) – режим доступу: www.drsu.gov.ua/show/5989.

10. Н. Мещерякова «Фіктивна фірма». Юридичний вісник України №21 (28 травня-3 червня 2005 року).

11. Проблеми державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності та «фіктивні фірми».(електронний ресурс) – режим доступу: www.vlasnasprava.info/.../st_registration.html.

12. Фіктивні підприємства в Україні: причини виникнення і шляхи протидії. (електронний ресурс) – режим доступу:www.vlasnasprava.info/.../st_registration.html.