4. Визначення розмірів водоприймача та сміттєутримуючої решітки

В пригребельних та дериваційних ГЕС водоприймачі являють собою окремі споруди і безпосередньо забирають воду з верхнього б’єфу з подальшим її підводом до турбін напірними водоводами. Конструкція водоприймача повинна забезпечувати затримання сміття, льоду, шуги і мати плавне окреслення проточної частини з метою зменшення втрат напору. В залежності від компоновки водоприймачів в складі гідровузла вони бувають гребельними, береговими або баштовими.

В курсовому проекті тип водоприймача можна вибрати в залежності від геологічних умов (див. МВ 042-62, табл.3). Гребельний тип водоприймача слід прийняти для бетонної греблі, яка споруджується на твердих скельних породах, а береговий та баштовий типи – для ГЕС із земельними греблями для менш твердих підвалин.

Відмітка порогу водоприймача (↓ПВ) залежить від заглиблення а вхідного отвору під рівень мертвого об’єму (↓РМО) та від висоти Н_гр сміттєзатримуючої решітки (гратів).

Водоприймач містить таке обладнання: СУР, затвори, крани тощо. За затворами передбачаю аераційну трубу, бай пас, а аварійний затвор обладнаний гідроприводом. Водоприймач обслуговує козловий кран.

Сміттєутримуючі решітки призначені для захисту гідротурбін від плаваючих предметів і розташовуються, як правило, перед затворами.

Потрібну площу решітки визначаю з умови допустимої швидкості на решітці. Враховуючи велике заглиблення порогу водоприймача під НПР (більше 25м) і важкі умови очищення, приймаю V_{доп.реш}=1,2м/с. Тоді потрібна площа решітки дорівнює:

F_реш=Q_тр/ V_{доп.реш}=533,63/1,5=355,75 м². (4.1)

Приймаю 30 отворів по 4 м та висотою 10 м

Остаточно загальна площа решітки F_реш=30 4 10=160 м.

Затоплення решітки під мінімальний рівень води приймається у межах:

. Приймаю .

Відмітка порогу водоприймача визначається за формулою ПВ=РМО-а-Нр

Приймаємо а=2,0 м

ПВ=610-2-11,8=596,2 м

Діаметр напірних водоводів

Dт=

5. Підбір кранів для верхнього і нижнього щитового відділення

Затвори	L3, м	H3, м	Hнз, м	Нвз, м	Hнз2	Нвз2	Hнз2- Hвз2	Р	Р L3	а	в	Р L3/а	Gз, т
Аварійно-ремонтний у водоприймачі	9,5	9,8	33,8	27	1142,44	729	413,44	1968,84	18656,48	49	0,7	380,74	64,04
Ремонтний у водоприймачі	12	10,8	33,8	26	1142,44	676	466,44	2798,64	33583,68	49	0,7	685,38	96,64
Ремонтний у всмоктувальній трубі	10,96	10,48	24,3	13,82	590,49	191	399,49	2189,2	23992,63	49	0,7	489,67	76,37

Т_{кр. вод}=1,1 G_{зат.вод}+1,2 Т_оп,

де Т_оп=fρ-сила тертя в опорно-ходових частинах ; f – коефіцієнт тертя зісковзуючи опор. Враховуючи, що турбінний трубопровід перед підйомом затвора заповнюється водою через відвідну трубу (бай пас) та навантаження на затвор урівноважується, силу тертя в опорно-ходових частинах не враховуємо. Потрібна вантажопідйомність крана водоприймача становить :

Т_{кр. вод}=1,1 96,64=106,3 т.

За Таблицею 5 (1) приймаю козловий кран вантажопідйомністю 100/20т.

Т_{кр. вод}=1,1 76,37=84 т.

Приймаю козловий кран вантажопідйомністю 75/20т.