- •2.2. Вибір і розрахунок турбінної камери 9
- •2.3. Підбір та розрахунок відсмоктувальної труби 10
- •Склад і тип споруд (вкінці ,коли все буде заповнити)
- •2. Вибір основного енергетичного обладнання гес
- •2.1. Вибір типу турбіни і її основних параметрів.
- •2.2. Вибір і розрахунок турбінної камери
- •2.3. Підбір та розрахунок відсмоктувальної труби
- •2.4. Підбір генератора і визначення його параметрів
- •2.5 Вибір типу та розмірів трансформатора
- •2.6 Підбір відкритого розподільчого пристрою
- •3. Розрахунок і конструювання машинної будівлі гес
- •3.1. Вибір типу і конструкції будівлі гес
- •3.2 Конструкція і розміри агрегатного блока будівлі гес
- •3.3. Компоновка машинної зали гес
- •3.4. Підбір основного мостового крану
- •3.5Визначення розмірів машинної зали
- •4. Визначення розмірів водоприймача та сміттєутримуючої решітки
- •5. Підбір кранів для верхнього і нижнього щитового відділення
- •6. Монтажний майданчик
- •7.Література
2.6 Підбір відкритого розподільчого пристрою
Підбір відкритого розподільчого пристрою виконую наступним чином:
1. Визначаю ширину ВРП за формулою
Вврп = а(nк+1), м (2.13)
де а – крок комірки, яка залежить від Nу та довжини ЛЕП. Приймаю довжину ЛЕП Lлеп=300 км.
За таблицею 2.9 (2) визначаю при заданих параметрах, що а=15 м.
nк– число комірок. В даному випадку nк= 30.
Таким чином Вврп=15(30+1)=75 м.
За таблицею 2.9 (2) приймаю довжину одної комори, яка становить Lк=90 м.
Схема ВРП наведена на рис. 2.6
3. Розрахунок і конструювання машинної будівлі гес
3.1. Вибір типу і конструкції будівлі гес
Згідно топографічних умов приймаємо при гребельну ГЕС із закритою машинною залою. Агрегатний блок будівлі ГЕС являє собою залізобетонну споруду обмежену основними биками та фундаментною плитою, між якими знаходиться гідроагрегат із проточною частиною та напірний водоскид.
Пригребельні будівлі ГЕС застосовують для більших напорів – від 40 м до 250...300м. Будівля ГЕС в таких схемах розташована або безпосередньо за греблею, або відокремлена від неї, і таким чином, не бере участі в сприйманні напору. Тому конструкція пригребельних будівель ГЕС дещо простіша, а розміри блока ГЕС менші, ніж руслових такої ж потужності.
Будівлі дериваційних ГЕС з турбінами РО (радіально-осьовими) або типу Д (діагональними) конструктивно не відрізняються від будівель пригребельного типу. Вони, як правило, розташовані в гірських умовах і мають напори від 25...50 м до 2000 м. При цьому напори утворюються за допомогою деривації (канал, тунель, трубопровід), а компоновка будівлі ГЕС може бути відкритою (наземною), підземною або напівпідземною.
В руслових, пригребельних та дериваційних будівлях ГЕС гідрогенератори можуть бути установлені з вертикальним чи горизонтальним валом або з нахилом його до горизонту.
Перед тим, як почати проектування будівлі ГЕС, необхідно підібрати креслення, фото або рисунки двох чи трьох аналогів відповідного типу будівлі ГЕС – руслового, пригребельного чи дериваційного. Аналоги слід вибирати таким чином, щоб діаметр робочого колеса турбіни аналога дорівнював розрахунковому значенню D1 або був близьким до нього. Крім того, бажано щоб в аналогах устаткування ГЕС було відповідним до вибраного (спіральна камера, відсмоктуюча труба, генератор тощо), а для будівель руслових ГЕС необхідно, щоб і максимальний напір відповідав його необхідному значенню. Для проектування окремих вузлів та елементів машинної зали, водоприймача, допоміжних приміщень будівлі ГЕС можна використати ще й інші аналоги. При цьому розміри деталей та конструктивних елементів, які не визначилися розрахунками, можуть приймається конструктивно з аналогів, на що обов’язково необхідно давати посилання в пояснювальній записці.
