Бронхоастматичний статус

Діагностичні критерії:

1. В анамнезі - установлений діагноз бронхіальної астми,

розвиткові статусу сприяють передозування інгаляційних

адреноміметиков, різке зниження дози глюкокортикоїдів при

гормонозалежній формі, приєднання або загострення процесу в

бронхолегеневій системі.

2. Приступ задухи на тлі тотального бронхіолоспазма або

тотальної бронхообструкції ("німа легеня"), припинення відділення

мокротиння, резистентність до симпатоміметиков, синдром рикошету

при їхньому застосуванні; гіперкапнія, гіпоксія, що виявляється

задишкою і ціанозом; порушення реології крові внаслідок

поліцитемії; психоемоційні порушення.

3. Оцінка ступеня тяжкості статусу:

* I стадія - відносної компенсації, трансформація тривалого

приступу в статус: багаторазові приступи задухи, експіраторна

задишка, неефективність бронхолітиків, змушене положення, участь

допоміжної мускулатури в акті подиху, достаток сухих "свистячих" і

різнокаліберних вологих хрипів; ОДН із помірної гіпоксемією

("блідий ціаноз");

* II стадія - "німа легеня", що наростає ОДН унаслідок

тотального бронхіолоспазму: постійна задуха, ціаноз, виражена

задишка в спокої, повна відсутність хрипів при аускультації;

* III стадія - гіпоксична кома, що приводить до смерті.

Медична допомога:

1. Напівсидяче положення.

2. Інсуфляція зволоженого 100% кисню, при III стадії - після

попередньої премедікації 0,1% атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя

(не більш 0,5 мл) внутрівенно інтубація трахеї, переведення

на ШВЛ.

3. Інгаляція сальбутамола (вентоліна) 2,0-5,0 мл, при

недостатньому ефекті - беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл

(10 кап.) дітям до 6 років, 1 мл (20 кап.) - дітям старше 6 років,

при недостатній ефективності - преднізолон 2-3 мг/кг внутрівенно.

4. При некупованому статусі або ДН III-IV ст. - після

попередньої премедікації 0,1% атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя

(не більш 0,5 мл) внутрівенно, кетамін у дозі 5 мг/кг внутрівенно,

при збереженому спонтанному подиху - 2-3 мг/кг внутрівенно,

інтубація трахеї і переведення на ШВЛ.

5. Нормалізація реології крові: інфузія сольових розчинів

10 мл/кг/година або ізотонічного розчину натрію хлориду

10 мл/кг/година, лазолван 0,5-2,0 мл внутрівенно повільно.

6. Госпіталізація до ВІТ.

Дихальна недостатність, невідкладна допомога

ОДН – це такий стан організму при якому нормальна функція апарата зовнішнього дихання недостатня для забезпечення необхідного газообміну. Порушується насичення крові О₂ (гіпоксія) і недостатньому виділенню вуглекислоти.

Причини:

1. Порушення прохідності дихальних шляхів (стороннє тіло, ларингоспазм, утоплення, аспірація вмістом шлунка )

2. Порушення механізму дихання (судоми, переломи ребер, ботулізм - враження міжреберних м’язів – міастенія)

3. Зменшення дихальної поверхні легенів ( пневмонія, ателектаз)

4. Порушення дифузії газів через альвеолокапилярную мембрану (набряк легень).

5. Порушення легеневого кровообігу (токсикози, інфекційних і неінфекційних шоках)

6. Інактивації дихальних ферментів ( медикаментозні та інші інтоксикації)

7. Пригнічення дихального центру (нейроінфекції, отрути, крововиливи).