Невідкладна допомога

1. Винести потерпілого з приміщення,

2. Інгаляція 100% киснем. Оксигенотерапія продовжується до зниження карбо- ксигемоглобіну до 10%, це буває через 1,5-2 години, далі інгаляції 40% киснево – повітряною сумішшю безперервно 10-12 годин.

3. З метою профілактики та лікування набряку головного мозку (діуретини, глюкокортикоїди).

4. Терапія гіпоксії – цітомак, цитохром С по 4 – 8мл 0,25% розчину в/в, у важких випадках доза збільшується до 12-20мл, великі дози аскорбінової кислоти до 20мл з 5% розчином глюкози.

Отруєння опіатами (наркотичними речовинами)

Опій, морфін, кодеїн, омнопон, промедол.

Токсична дія цих препаратів пов’язана з їх наркотичним впливом на центральну нервову систему (довгастий мозок) – викликає ейфорію, збуджує центр блукаючого нерву з явищами брадикардії, пригнічує дихальний центр, порушується скорочувальна здатність міокарда, розширення судин призводять до колапсу.

В організмі ацидоз, гіперглікемія, знижується температура, затримка сечовипускання.

Невідкладна допомога

1.Промивають шлунок 0,1% розчином перманганату калію або 0,2% розчином таніну.

2. В кінці промивання в шлунок ввести активоване вугілля і через 10-15 хвилин вивести.

3.Ввести через зонд сольове проносне (сульфат магнію).

4. Катетеризація сечового міхура.

5. Ентеросорбенти у віковій дозі.

6. Антидот налоксон гідрохлорид (нар канті, інтренон) в дозі 0,8 – 2,0 мг в/в. При неефективності дозу збільшують до 10мг в/в. Тривалість дії цих препаратів становить 1-3 години, тому необхідно повторне введення налоксону або довгостроково в/в крапельно на 5% розчині глюкози з розрахунку 0,8 мг препарату на годину.

7. Як антидот в /в використовують 0,5% налорфін. -3мл, 0,1% атропіну -1мл, 10% розчину кофеїну- 2мл. Якщо стан потерпілого не поліпшується вводиться налорфін в/в повторно, а через 2 години в/м’язово.

8. Форсований діурез, кисень

9. Симптоматична терапія

10. Атропін

11. Інтубація, ШВЛ за показаннями.

Отруєння барбітуратами (снодійними)

(Барбітал, фенобарбітал, реладорм та ін. похідні барбітурової кислоти)

Клініка залежить від дози і ступеня токсичності. Розрізняють 4 стадії отруєння.

І стадія – тривалий сон, можливо пробудження, зіниці помірно звужені, реакція на світло збережена. При пробудженні незв’язна мова.

ІІ стадія – поверхнева кома: порушення дихання, звужені зіниці, ціаноз слизових оболонок, низький артеріальний тиск, може бути набряк гортані, збережена больова чутливість.

ІІІ стадія – глибока кома, відсутність очних та сухожильних рефлексів, больової чутливості, поверхневе рідкісне дихання, розлитий ціаноз, олігурія, висока температура.

Нерідко в цій стадії можуть розвинутися колапс, асфіксія, набряк легень.

ІУ стадія – пост коматозна: непостійна неврологічна симптоматика (слабкість і хитка хода, птоз, не координовані рухи, емоційна лабільність.

Невідкладна допомога

1. Промивання шлунка, температура води 20-24°С, введення в шлунок активованого вугілля у формі водної суспензії (1-2 столові ложки на 1 склянку води, 0,5-1г/кг ваги). Через 10-15 хвилин вивести і ввести сольове проносне.

2. Ентеросорбенти у віковому дозуванні.

3. Підтримання вільної прохідності дихальних шляхів, при необхідності ШВЛ, стабілізація серцевої діяльності.

4. Аналептики у віковій дозі: кофеїн бензоат 10% 2-4мл

Бемегрид 10-20мл дорослим в/в тільки при отруєнні легкого та середнього ступення важкості. Бемегрид антагоніст барбітуратів вводиться в/в повільно на 1 кг маси тіла 6-10 – 0,14мл, 11-14 років - 0,12мл, можна повторювати до 5-7 разів на добу. Він збуджує ЦНС, стимулює дихання і кровообіг.

5. Контроль за кількістю сечі – постійний сечовий катетер.

6. Форсований осмотичний лужний діурез.

7. Гемосорбція, гемодіаліз.