Гостра серцева недостатність

1. Гостра серцева недостатність – порушення насосної функції серця зі зменшенням серцевого викиду і хвилинного обсягу крові.

2. Причина: токсикоз, септичний і алергічний стан, міокардит, отруєння або передозування кардіотропних засобів, гіпоксія, вади серця, гостре порушення коронарного кровообігу.

3. Оцінка клінічних даних: наявність акроціанозу, задишки (частіше експіраторного або змішаної), болю за грудиною, занепокоєння.

4. Розрізняють наступні варіанти гострої серцевої недостатності:

* синдром малого серцевого викиду (СМСВ) – характерні артеріальна

гіпотонія й ознаки централізації кровообігу;

* синдром застійної серцевої недостатності (СМСВ) – характеризується

перевантаженням малого кола кровообігу (задишка, вологі хрипи, набряк

легень), також – перевантаженням великого кола кровообігу (набряки,

збільшення печінки, випинання шийних вен, асцит, гідроторакс).

5. Оцінка ЕКГ.

Медична допомога на до госпітальному етапі

1. Напівсидяче положення з піднятим головним кінцем.

2. При наявності вираженої задишки і акроціаноза – інгаляція 100% кисню в кількості 10-12л/хв..

3. При синдромі малого серцевого викиду (СМСВ) застосовують кардіотоніки (інотропні) препарати.

а) Добутамін (Добутрекс) – флакони по 0,25г і 0,1г. Флакон 0,25г (250мг) препарату розчинити в 250мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

Доза від 5-15мкг/кг/хв., при необхідності дозу поступово можна збільшувати.

Швидкість введення добута міну (краплі/хв.) залежить від маси тіла і вибраної дози визначають по таблиці.

Доза мкг/кг/хв	Маса тіла (кг)
	40	50	60	70	80	90	100
5	12	15	18	21	24	27	30
10	24	30	36	42	48	54	60
15	36	45	54	63	72	81	90
20	48	60	72	84	96	108	120

Краще вводити за допомогою ін фузійного насосу

б) При відсутності добутрексу використовують дофамін (допамін) 4% - 5мл (200мг). Ампулу слід розчинити в 250мл ізотонічного розчину натрію хлориду ( концентрація 800мкг/мл)/ Початкова доза 2мкг/кг/хв.. При необхідності дозу поступово збільшують до 12-15мкг/кг/хв. (середня рекомендована доза 3-10 мкг/кг/хв.) під контролем артеріального тиску та частоти серцевих скорочень.

Інколи, щоб досягти бажаної мети використовують комбінацію допаміну і добута міну в різних дозах у дві різні вени. Якщо АТ залишається низьким то необхідно ще ввести судинозвужуючі препарати (адреналін, норадреналін).

Серцеві глікозіди (строфантин, корглікон) рекомендуються при хронічній серцевій недостатності.

4.При синдромі застійної серцевої недостатності з перевантаженням малого кола кровообігу:

- Підвищене положення пацієнта у ліжку, з піднятим головним кінцем на 30°;

- Оксигенотерапія в ритмі штучної вентиляції легенів з застосуванням

піногасників (30% розчин етанолу або 10% розчин антифамсіналу)

Відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів;

- Петльові салуретики (фуросемід 1-3мг/кг в/венно);

- Седативні препарати (промедол 2% 0,05-0,1мл/год, седуксен 0,1мл/кг

в/венно);

- Серцеві глікозіди (дигоксин 0,025% - 1-2мл)

- Інфузійна терапія з використанням 10% розчину глюкози з додаванням

панангіну.

5. При перевантаженні великого кола кровообігу:

- Оксигенотерапія;

- Петльові салуретики (фуросемід 1-3мг/кг в/венно);

- Серцеві глікозіди (дигоксин 0,025% - 1-2мл на 20мл ізотонічного розчину

натрію хлориду в/венно, повільно – доза для дорослих).

Дітям 30-40 мкг/кг – тотальна доза насищення дигоксину.

- Кардіометаболічна терапія (рибоксин, мілдранат);

- Специфічне лікування, що спрямоване на лікування головного захворювання.

6. При патологічних типах подиху - після попередньої премедикації –

провести інтубацію трахеї і перевести хворого на ШВЛ.

7.Термінова госпіталізація до відділення інтенсивної терапії (ВІТ).

Колапс

Гостро виникаюча судинна недостатність, яка характеризується падінням судинного тонусу та зменшення об’єму циркулюючої крові і проявляється різким зниженням артеріального та венозного тиску, ознаками гіпоксії головного мозку і пригніченням життєво важливих функцій.

Причини: гіповолемія (кровотеча, депонування крові), надниркова недостатність, больовий синдром, інфекційні захворювання, часто серцева слабість.

Клініка: характерно раптове погіршення стану дитини: виникає різка блідість шкіри з мармуровим відтінком, тіло вкривається холодним потом, з’являється ціаноз губ. Температура знижена, свідомість затьмарена або відсутня. Дихання часте, поверхневе, визначається тахікардія. Тони серця гучні, хлопаючи, вени спадаються.

Тяжкість стану відповідає ступеню зниження артеріального тиску.

Невідкладна допомога на до госпітальному етапі.

1. Надати хворому зручне горизонтальне положення, піднявши нижні кінцівки під кутом 30-45°.

2. Забезпечити вільне дихання – розстебнути комір, пояс, зняти стискаючий одяг, провітрити приміщення.

3. Дати вдихнути рідину, яка подразнює верхні дихальні шляхи ( нашатирний спирт, ефір, оцет), збризнути обличчя і груди холодно водою, поплескати по щоках рукою або змоченим у холодній воді рушником.

4. Руки і ноги розтерти шматком суконної тканини або легко помасажувати.

Прикласти грілки до кінцівок і накрити хворого ковдрою.

5. Ввести під шкіру 0,1-0,5мл кордіаміну або 0,25-1мл 10% розчину кофеїну бензоату натрію.

В умовах стаціонару:

1. Центральне місце у терапії колапсу займає відновлення об’єму циркулюючої крові. З цією метою у вену крапельно вводять поліглюкін, реополіглюкін, ізотонічний розчин натрію хлоріду до 20мл/кг.

2. Одночасно з ін фузійною терапією призначають глюкокортикоїди в дозі 1-5мг/кг маси (у вену або м’яз).

3. Підшкірно вводять 0,1% розчин адреналіну (0,2-0,4мл залежно від віку).

4.При відсутності ефекту призначають 1% розчин мезотону в дозі 0,2-0,8мл під шкіру або 0,2% розчин норадреналіну, 1мл якого розводять в 250мл 5% розчину глюкози і вводять крапельно у вену під контролем артеріального тиску.

5. Паралельно в комплекс заходів включають лікувальні заходи, направлені на ліквідацію основного захворювання.