Гострі отруєння

Чотири шляхи потрапляння отрути в організм

1. Через шкіру

2. Інгаляційний

3. Харчовий

4. Парентеральний

Основний шлях потрапляння отрути в організм дитини – харчовий

Процес отруєння ділиться на 4 періоди:

1. Прихований період

2. Період резорбтивної дії

3. Максимальної резорбтивної дії

4. Період відновлення.

Резорбтивна дія визначається характером речовини. Найбільш небезпечні отруєння при опіках кислотами і лугами (незворотні ураження клітинних структур).

При отруєнні необхідно обстежити місцевість, встановити речовину і його кількість.

Якщо отрута невідома, намагаються визначити:

Ціаноз шкірних покровів і слизових оболонок спостерігаються при отруєнні отрутами, які викликають метгемоглобінемію; жовтяниця – гемолітичні отрути; запах гниючого часнику – ФОС; запах гіркого мигдалю – синильною кислотою.

Загальні принципи лікування

І. Припинити надходження і видалення отрути з організму.

ІІ. Застосувати антидоти, що зменшують його всмоктування в кишківнику.

ІІІ. Видалити з організму токсини, що всмоктались у кров’яне русло з ШКТ.

ІУ. Симптоматична терапія.

І. Припинити контакт потерпілого з отрутою, не допустити подальше проникнення в організм.

При інгаляційних ураженнях винести потерпілого з отруєного приміщення, зняти одяг.

При попаданні отрути на слизову шкіри – роздягнути і вимити проточною водою.

Промивання шлунка при попаданні отрути через рот.

У дітей швидше отрута проникає в організм, частіше розвивається ексикоз, інтоксикації перебігають важко. При важких отруєннях як ускладнення – ниркова та печінкова недостатність.

Видаляють отруту з організму, що не всмокталась промиванням шлунка, розчином натрію хлориду (1ст. ложка солі на 1л води), вода температури

20-24°С. Промивання шлунка провести якомога раніше.

При отруєнні кислотами, лугами таким розчином не можна! Ї

Одноразово кількість рідини, що вводиться в шлунок, повинна бути точно дозована, відповідно віку дитини

Новонародженим - 15 - 20мл;

в віці 1міс. - 40 - 50мл

6 міс. - 100 - 110мл

9 - 12 міс. - 150 - 200мл

2 - 3 років - 200 - 250мл

4 - 5 років - 300 - 350мл

6 - 7 років - 350 - 400мл

8 - 11 років - 400 - 450мл

12 - 15 років - 450 - 500мл

Якщо отруєння виникло після прийому їжі, то перша порція рідини, що вводиться в шлунок, не повинна перевищувати половину належної кількості. Перші промивні води беруться на хімічний аналіз або на бак. дослідження.

Промивання до чистих промивних вод.

Якщо дитина перебуває в коматозному стані, промивання після інкубації, а якщо і порушене дихання – на фоні штучної вентиляції легень. Загальна кількість рідини для промивання з розрахунку 0,5 – 1л на 1 рік життя, але не більше 8-10 літрів.

Наявність крові в шлунку не є протипоказанням для цієї процедури, тільки кількість рідини зменшується на 1/3.

При отруєнні припікальними отрутами (кислоти, луги, скипидар), промивають тільки через зонд, з попередньою премедикацією (промедол, атропін).

На етапі першої долікарської допомоги у дітей старшого віку з легким ступенем отруєння з шлунку можна видалити отруту, механічно викликавши блювоту. Такий прийом не виключає надалі ретельного промивання шлунка через зонд.

По закінченню промивання ввести через зонд активоване вугілля з розрахунку 0,5-1 г/кг маси тіла (40-60г для дорослої людини) – розчинити у воді активоване вугілля у вигляді кашки, через 10-15 хвилин вивести. Якщо діарея відсутня, через зонд вводиться сольове проносне (магнію сульфат) з розрахунку 1г на 1 рік життя, розчинивши в 50-100мл води. Дорослим магнію сульфат 15-20г на 100мл води. Як проносне можна використати сорбіт 1-2г/кг маси тіла на добу в 2-3 прийоми

Сольові проносні протипоказанні при отруєнні кислотами, лугами і гастроентериті.

При отруєнні жиророзчинними отрутами (бензин, гас) вводиться вазелінове масло з розрахунку 2-3мл/кг маси тіла.

При отруєнні отруйними ягодами, рослинами, грибами, речовинами, що виділяються з організму в просвіт шлунка (морфій) шлунок необхідно промивати повторно через 20-30 хвилин.

Дітям очисна клізма, дорослим сифона, якщо відсутня діарея

ІІ. Застосування антидотів – зв’язують отруту що знаходиться в організмі. Сорбенти (ентерос гель, полісорб), активоване вугілля.

Унітіол 5% в /м з розрахунку 1 мл на 10кг маси тіла (при отруєнні синильною кислотою, солями брому, йоду). Яєчний білок – опіки кислотами, лугами. Кислотами – 2% окис магнію.

ІІІ. Для виділення отрути з крові і тканин вдаються до різних методів детоксикації.

1. Форсований діурез – дається водне навантаження (фіз. р-н, глюкози, Рінгера) потім вводяться діуретики. Виведення токсичних речовин нирками. Застосовується при отруєнні спиртами, барбітуратами, саліцилатами. Протипоказано при анурії, серцевій та нирковій недостатності.

2. Гемодіаліз – «штучна нирка» використовується при отруєннях які можуть проникати через мембрану апарату (спирти, барбітурати, важкі метали, гриби, миш’як).

Протипоказання – крововилив у мозок, серцева недостатність.

3. Гемосорбція – перфузія крові через колонки з активованим вугіллям.

4. Перитонеальний діаліз – промивання очеревини діалізуючими розчинами.

5. Замінне переливання крові – видалення з організму частини крові та введення донорської, ( отруєння чадним газом).

ІУ. Симптоматична терапія.