
- •6 Геометричні тіла в прямокутних проекціях та розгортки їх поверхонь
- •6.1 Проектування піраміди
- •6.2 Точка на поверхні піраміди
- •6.3 Розгорнення поверхні піраміди
- •6.4 Проектування призми
- •6.5 Точка на поверхні призми
- •6.6 Розгорнення поверхні призми
- •6.7 Проектування прямого кругового циліндра
- •6.8 Знаходження точок на поверхні циліндра
- •6.9 Розгорнення поверхні прямого кругового циліндра
- •6.10 Проектування прямого кругового конуса
- •6.11 Точки на поверхні конуса
- •6.12 Розгорнення поверхні прямого кругового конуса
- •7 Перетин геометричних тіл площиною, знаходжен-
- •7.1 Перетин поверхні багатогранника – піраміди sabcd – із фронтально проектуючою площиною δ.
- •7.3 Перетин тіла обертання - кругового циліндра площиною
- •7.4 Перетин прямого кругового конуса площиною
- •7.5 Перетин поверхні кулі площиною
- •7.6 Знаходження точок перетину прямої лінії з геометричними тілами
- •8 Побудова лінії взаємного перетину геометричних тіл
- •8.1Знаходження лінії взаємного перетину поверхонь багатогранників
- •8.2 Знаходження лінії взаємного перетину поверхонь обертання
- •8.3 Знаходження лінії взаємного перетину багатогранників та
- •9 Основи технічного креслення
- •9.1 Формати, основні написи, специфікація
- •9.2 Масштаби
- •9.4 Шрифти креслярські і картографічні
- •Види, розрізи, перетини, виносні елементи
- •Нанесення розмірів на кресленнях
- •10 Геометричні основи побудови спряжень
- •10.1 Спряження двох прямих
- •10.2 Сполучення прямої з дугою кола
- •10.3 Сполучення двох дуг кола
- •11 Аксонометричні проекції
- •12 Зображення і позначення роз’ємних та нероз’ємних з’єднань
- •12.1 Різьблення на кресленнях
- •12.2 Креслення нерознімних з'єднань
- •13. Еескізи. Виконання, читання й деталювання складальних креслень
- •13.1 Послідовність виконання ескізів
- •13.2 Складальне креслення
- •13.3 Специфікація
- •13.4 Порядок читання складальних креслень
- •13.4 Деталювання
- •14. Схематичні креслення
- •14.1. Загальні вимоги
- •14.2. Правила виконання принципових електричних схем.
7.4 Перетин прямого кругового конуса площиною
При перетині поверхні конуса обертання площиною можна одержати всі види кривих другого порядку (конічні перетини): еліпс, якщо січна площина не паралельна ні однієї з його утворюючих, тобто перетинає всі утворюючі; окремий випадок еліпса – коло; параболу, якщо січна площина паралельна тільки однієї утворюючої; гіперболу, якщо січна площина паралельна двом утворюючим, зокрема, коли січна площина паралельна осі обертання конуса .
Якщо січна площина проходить через вершину конуса, то в перетині виходить пара прямих. Якщо січна площина перпендикулярна до осі обертання конуса, то в перетині виходить коло.
а б
Рис.110 - Перетин прямого кругового конуса
На рис.110 дані комплексні креслення перетину прямого кругового конуса обертання: а – січна площина δ проходить через вершину; б – січна площина λ перпендикулярна до осі обертання.
Перетин конуса. Побудова проекцій лінії перетину поверхні конуса обертання із фронтально проектуючою площиною δ. У цьому випадку фронтально проектуюча площина δ перетинає всі утворюючі конуса, отже, фігурою перетину буде еліпс (рис.111). Фронтальна проекція A2B2, еліпса зливається із проекцією δ2 площини δ, тобто відрізком прямої A2B2, у межах фронтальної проекції конуса. Більша вісь АВ еліпса паралельна площині П2 (є фронталью), тому не викривлюється при проектуванні на площину П2. Вона дорівнює фронтальній проекції A2B2. Горизонтальна проекція буде еліпсом. Мала вісь CD еліпса є фронтально проектуючою прямою (перпендикулярною до площини П2), вона проектується на площину П2 у точку D2=O2=C2, що розділяє відрізок A2B2 (більшу вісь) навпіл (точка О2 – центр еліпса), і на площину П1, проектується без перекручування.
Рис.111 - Перетин поверхні конуса із фронтально проектуючою площиною |
Щоб побудувати горизонтальну проекцію С1D1 малої осі, проводять пряму через точку О2, приймаючи її за фронтальну проекцію п2 паралелі. Потім будують її горизонтальну проекцію п1 (коло) і на ній знаходять горизонтальну проекцію С1D1 малої осі еліпса. Хорда С1D1 є малою віссю еліпса в її натуральну величину. Точки А2 В2, С1 D1 – характерні точки. Горизонтальну проекцію еліпса-перетину будують по проекціях його осей A1B1 і С1D1. Натуральний вид еліпса будують по відомих його осях (більша вісь дорівнює А2В2 мала – С1D1).
|
Побудова розгорнення прямого кругового конуса, на бічній поверхні якого лінія перетину еліпс. Припустимо, що конічна поверхня розрізана по утворюючій, що проходить через точку А рис.112.
Будують повне розгорнення прямого кругового конуса. Розділяють горизонтальну проекцію основи конуса на рівні частини, наприклад на вісім (у даному прикладі через симетричність фігури розділена половина основи).
Проводять утворюючі на фронтальній проекції конуса і на його бічному розгорненні. Визначають натуральні відстані точок А, М, N, ..., В від основи конуса. Для цього кожну точку фронтальної проекції еліпса переміщають паралельно осі х12 на утворюючу S252 конуса, що є натуральною величиною, одержують частини утворюючих 52А2 52М2 52N2, які переносять на утворюючі бічного розгорнення, одержують точки А0, M0, E0, .. – лінії перетину; потім точки А0, M0, E0, ... з'єднують кривою лінією, одержують розгорнуту лінію перетину.
Рис.112 - Розгортка прямого кругового конуса
Добудувавши натуральну фігуру перетину і основу конуса, одержують повне розгорнення нижньої частини усіченого конуса обертання.