Міністерство науки та освіти України

Слов’янський державний педагогічний університет

Кафедра загальної психології

Методичні рекомендації до виконання курсових робіт з психології

(для студентів педагогічних спеціальностей

денної та заочної форми навчання)

Слов’янськ - 2008

Методичні рекомендації до написання курсових робіт з психології

(для студентів педагогічних спеціальностей денної та заочної форми навчання)

/Укл. Старший викладач Сухарь Г.Ф.

Рецензенти:

Шайда Н.П. - кандидат психологічних наук, доцент

Єгорова О.Б. – кандидат психологічних наук, доцент

Відповідальний за випуск:

Солодухова О.Г. - доктор психологічних наук, професор

Рекомендовано науково-методичною радою Слов’янського державного педагогічного університету

Затверджено Вченою радою Слов’янського державного педагогічного університету (протокол № ____ від “___” __________ 2008 р.)

ВСТУП

Одним з елементів складної педагогічної діяльності вчителя-вихователя є дослідницький елемент, необхідний для аналізу спільної діяльності вчителя й дітей, її оцінки й корекції з погляду досягнення поставлених завдань. Як показує практика, учитель найчастіше зазнає більших труднощів у здійсненні самоаналізу й самоконтролю власної навчально-виховної діяльності, в аналізі досягнутого рівня розвитку особистості дитини, у використанні методів дослідницької роботи.

Оволодіння елементарними вміннями здійснення різного роду дослідницьких завдань починається із самостійної роботи студентів, з підготовки ними доповідей, рефератів, з виконання курсових робіт. Пізніше ця дослідницька діяльність виллється в самостійній навчально-виховній роботі з дітьми.

Виконання курсової роботи із психології сприяє рішенню наступних завдань в удосконалюванні професійної підготовки студентів по основній та сумісній кваліфікації:

- поглиблення науково-теоретичних знань з психології;

- удосконалювання навичок самостійного вивчення психологічної літератури;

- придбання вмінь аналізувати й узагальнювати передовий педагогічний досвід, описаний у літературі, власний досвід роботи з дітьми;

- засвоєння сутності деяких методів здійснення наукового дослідження, формування вмінь розробляти власні елементарні методики дослідження тих або інших питань організації процесу виховання й навчання особистості дитини, а також свого особистісного вдосконалювання.

Якісне виконання курсової роботи з психології тісно пов'язане з вивченням студентами основних дисциплін психологічного циклу: загальної, соціальної, вікової й педагогічної психології.

Мова й стиль курсової роботи

Курсова робота це самостійна наукова праця студента, тому її мові й стилю варто приділяти серйозну увагу. Дійсно, саме мовна стилістична культура найкраще дозволяє судити про загальну культуру її автора. Мова й стиль наукової праці як частина письмового наукового мовлення склалися під впливом так званого академічного етикету, суть якого полягає в інтерпретації власної й приваблюваної точок зору з метою обґрунтування наукової істини. Однак не слід думати, що існує звід «писаних правил» наукового мовлення. Можна говорити лише про деякі особливості наукової мови, закріплених традицією.

Найбільш характерною особливістю мови письмового наукового мовлення є формально-логічний спосіб викладу матеріалу. Це знаходить своє вираження у всій системі мовних засобів. Науковий виклад складається головним чином з міркувань, метою яких є доказ істин, виявлених у результаті дослідження фактів дійсності.

Для наукового тексту характерна значеннєва закінченість, цілісність і єдність.

На рівні цілого тексту для наукового мовлення основною ознакою є цілеспрямованість і прагматична настанова. Звідси є зрозумілим, чому емоційні елементи мови в наукових працях не відіграють особливої ролі. Науковий текст характеризується тим, що в нього включаються тільки точні, отримані в результаті тривалих спостережень і наукових експериментів, відомості й факти. Це обумовлює й точність їхнього мовного висловлення, а, отже, використання спеціальної термінології.

Завдяки спеціальним термінам досягається можливість у короткій й ощадливій формі давати розгорнуті визначення й характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ.

Варто твердо пам'ятати, що науковий термін не просте слово, а вираження сутності даного явища. Отже, потрібно з більшою увагою вибирати наукові терміни й визначення. Не можна довільно змішувати в одному тексті різну термінологію, пам'ятаючи, що кожна наука має свою, властиву тільки їй, термінологічну систему.

Стиль письмового наукового мовлення - це безособовий монолог. І виклад звичайно ведеться від третьої особи, тому що увага зосереджена на змісті й логічній послідовності повідомлення, а не на суб'єкті. Порівняно рідко вживається форма першого й зовсім не вживається форма другої особи займенників однини. Авторське «я» як би відступає на другий план.

Зараз стало неписаним правилом, коли автор роботи виступає в множині й замість «я» вживає «ми», уважаючи, що вираження авторства як формального колективу надає більший об'єктивізм викладу.

Дійсно, вираження авторства через «ми» дозволяє виразити свою думку, як думку певної групи людей, наукової школи або наукового напрямку. І це цілком очевидно, оскільки сучасну науку характеризують такі тенденції, як інтеграція, колективність творчості, комплексний підхід до рішення проблем. Займенник «ми» і його похідні як найкраще передають й відтіняють ці тенденції.

Ставши фактом наукового мовлення, займенник «ми» обумовило цілий ряд нових значень і його похідних зворотів, зокрема, із присвійним займенником типу «на нашу думку».

Якостями, що визначають культуру наукового мовлення, є точність, ясність і стислість. Смислова точність - одне з головних умов, що забезпечують наукову й практичну цінність укладеної в тексті роботи інформації. Точність наукового мовлення обумовлена не тільки цілеспрямованим вибором слів і виражень, не менш важливий вибір граматичних конструкцій, що припускає точне наслідування нормам зв'язку слів у фразі

Інша необхідна якість наукового мовлення - її ясність. Ясність - це вміння писати доступно й дохідливо.

Практика показує, що особливо багато неясності виникає там, де автори замість точних кількісних значень уживають слова й словосполучення з невизначеним або занадто узагальненим значенням.

Стислість - третя необхідна й обов'язкова якість наукового мовлення, яка найбільше визначає її культуру. Реалізація цієї якості означає вміння уникнути непотрібних повторів, зайвої деталізації й словесного сміття. Кожне слово й вираження служить тут тієї мети, яку можна сформулювати в такий спосіб: не тільки точніше, але й коротше донести суть справи. Тому слова й словосполучення, що не несуть ніякого значеннєвого навантаження, повинні бути повністю виключені з тексту роботи.