
- •Передмова
- •Список скорочень
- •Розділ 1. Організація неонатологічної служби України. Санітарно-гігієнічний режим відділення новонароджених
- •Етапи та рівні надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню
- •Принципи надання медичної допомоги новонародженим на першому етапі Організація медичної допомоги новонародженим в акушерському стаціонарі
- •Медичне спостереження за новонародженим після виписки з пологового стаціонару
- •Організація медичної допомоги новонародженим в перинатальному центрі
- •Принципи організації надання медичної допомоги новонародженим в педіатричних стаціонарах другого етапу
- •Організація санітарно-протиепідемічних заходів
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 2. Здорова новонароджена дитина
- •2.1. Поняття та визначення в неонатології, статистичні показники
- •Поняття та визначення
- •Статистичні показники
- •2.2. Анатомо-фізіологічні особливості доношеної новонародженої дитини
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.3. Оцінка стану новонародженого
- •Первинна оцінка стану новонародженого
- •Оцінку стану новонародженого треба здійснити протягом перших 30 секунд після народження дитини!
- •Здорова новонароджена дитина: адекватно дихає або кричить, рухає всіма кінцівками, рожева, доношена, без вроджених вад розвитку.
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.4. Огляд новонародженого
- •Повний медичний огляд новонародженого проводиться:
- •Обладнання для виконання огляду новонародженого
- •Показники адаптації, які необхідно визначити під час первинного лікарського огляду
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.5. Тепловий ланцюжок
- •Десять кроків «теплового ланцюжка»
- •Тепла пологова кімната (операційна).
- •Негайне обсушування дитини.
- •3. Контакт "шкіра до шкіри".
- •4. Грудне вигодовування.
- •5. Відкласти зважування та купання.
- •6. Правильно одягнути та загорнути дитину.
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.6. Догляд за новонародженим
- •2.6.1. Основні принципи догляду за новонародженим в перші 2 години життя
- •1.Підготувати приміщення і необхідне обладнання для кожних пологів
- •2. Обсушити дитину.
- •3. Оцінка стану дитини.
- •4. Передати дитину матері на контакт «шкіра до шкіри».
- •5. Санація верхніх дихальних шляхів при необхідності.
- •6. Перетиснути і перетнути пуповину.
- •7. Перевірка прохідності стравоходу.
- •8. Розпочати грудне вигодовування.
- •9. Провести профілактичні процедури.
- •10. Не залишати дитину з матір’ю одних (спостереження за дитиною на протязі перших двох годин).
- •11. Оглянути, зважити, виміряти дитину (методику антропометрії див. У розділі «Огляд новонародженого)
- •12. Організувати цілодобове спільне перебування матері і дитини (Див. У розділі «Організація неонатологічної служби України. Санітарно-гігієнічний режим відділення новонароджених»)
- •2.6.2. Догляд за дитиною після 2-ох годин
- •2.6.3.Вакцинація
- •2.6.4. Скринінгове обстеження
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.7. Перехідні стани
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 3. Годування новонароджених
- •3.1. Грудне вигодовування Терміни, що використовуються при описі різних видів вигодовування
- •Принципи підтримки грудного вигодовування для медичних закладів, рекомендовані вооз та прийняті в Україні
- •3.1.1. Роль грудного вигодовування для матері та дитини
- •3.1.2. Фізіологія лактації
- •4 Фази розвитку молочних залоз і лактації:
- •3.1.3. Склад грудного молока
- •3.1.4. Техніка прикладання дитини до грудей
- •3.1.5. Правила грудного вигодовування
- •3.1.6. Проблеми при грудному вигодовуванні (з боку матері, з боку дитини)
- •3.1.7. Протипоказання до грудного вигодовування
- •3.1.8. Імовірні і достовірні ознаки недостатнього отримання дитиною молока
- •3.2. Штучне вигодовування
- •3.2.1. Класифікація замінників грудного молока
- •Не рекомендується вигодовування дитини неадаптованим коров’ячим молоком та молоком інших тварин.
- •3.2.2. Міжнародне зведення правил маркетингу замінників грудного молока (згм)
- •Звичайні маркетингові практики неприйнятні по відношенню до замінників грудного молока!
- •3.3. Змішане вигодовування
- •Контрольні запитання
- •Протипоказання до грудного вигодовування.
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Недоношений новонароджений
- •Анатомо-фізіологічні особливості недоношених новонароджених
- •Профілактика та лікування гіпотермії
- •Профілактика і корекція гіпоглікемії
- •Відкрита артеріальна протока (вап)
- •Некротизуючий ентероколіт (нек)
- •Ретинопатія недоношених дітей (рн)
- •Анемія недоношених
- •Рання анемія недоношених (ран)
- •Вигодовування недоношених дітей
- •Методи годування. Вибір методу годування залежить від гестаційного віку і стану дитини (табл. 12).
- •Новонароджені, замалі для гестаційного віку
- •Основні розлади адаптації та патологічні стани у новонароджених з затримкою внутрішньоутробного розвитку
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Оцінка гестаційного віку дитини за новою шкалою Баллард
- •Розділ 5. Реанімаційна допомога новонародженій дитині. Асфіксія новонароджених.
- •5.1. Реанімаційна допомога новонародженій дитині
- •Оцінка адаптації новонародженої дитини і показання до надання початкової медичної допомоги
- •Початкова стабілізація стану новонародженої дитини
- •Оцінка стану новонародженої дитини під час надання медичної допомоги
- •Штучна вентиляція легень (швл)
- •Самостійне дихання під постійним позитивним тиском (срар)
- •Киснева терапія
- •Непрямий масаж серця
- •Інтубація трахеї
- •Мал..41. Правильне введення катетера у вену пуповини під час реанімації новонародженого.
- •Дії у разі неефективної реанімації
- •Припинення реанімації
- •5.2. Асфіксія новонароджених
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 6. Пологова травма у новонароджених
- •Види пологової травми
- •Т 2 2 равми м’яких тканин
- •Пологові травми кісток
- •Пологові травми спинного мозку та плечового сплетіння.
- •Внутрішньочерепні пологові травми
- •Ураження органів черевної порожнини.
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7. Жовтяниці новонароджених. Гемолітична хвороба новонародженого
- •Основні визначення
- •Патогенетична класифікація неонатальних жовтяниць
- •Причини підвищення рівня загального білірубіну сироватки в неонатальному періоді
- •Гемолітична хвороба новонародженого
- •Фактори ризику розвитку гхн
- •Класифікація гхн
- •Важкість перебігу гхн
- •Критерії діагнозу гхн
- •Диференціальна діагностика неонатальних жовтяниць
- •Клінічна оцінка важкості жовтяниці
- •Догляд за новонародженим з неонатальною жовтяницею
- •Лікування гемолітичної хвороби новонароджених та інших жовтяниць
- •Проведення фототерапії у новонародженого
- •Моніторинг під час фототерапії:
- •Замінне переливання крові
- •Техніка зпк
- •Прогноз та виписка
- •М ал..47. Номограма для визначення ризику розвитку значної гіпербілірубінемії (Bhutani)
- •Профілактика гхн
- •Контрольні запитання
- •Тестові запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 8. Захворювання органів дихання у новонароджених
- •Патофізіологічні передумови розвитку захворювань легень у новонароджених
- •Методика діагностики й оцінки важкості та типу др
- •Діагностичні симптоми др
- •Класифікація др
- •Основні принципи надання медичної допомоги новонародженим з др
- •Формулювання діагнозу
- •Спостереження за новонародженою дитиною з др
- •Створення постійного позитивного тиску у дихальних шляхах (методика срар)
- •Респіраторний дистрес-синдром
- •Пневмонія
- •Транзиторне тахіпное новонародженого (ттн)
- •Синдром аспірації меконію (сам)
- •Бронхолегенева дисплазія
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 9. Геморагічна хвороба новонароджених
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 10. Перинатальні інфекції
- •Бактеріальні інфекції
- •1. Локалізовані інфекції
- •1.1 Омфаліт
- •1.2. Бактеріальна інфекція шкіри та слизових оболонок
- •1.3. Кон’юнктивіт
- •2. Системні інфекції
- •2.1. Неонатальний менінгіт
- •3.Генералізовані інфекції
- •3.1. Неонатальний сепсис
- •Посіви матеріалу зі слизових оболонок, шкіри, шлункового вмісту не дозволяють диференціювати інфекцію від колонізації тому рутинно не проводяться
- •У випадку позитивного результату крові – (в залежності від результатів бак. Посіву), змінити антибіотики згідно з результатами посіву і чутливості;
- •Провести повторно обстеження (зак, срб, бак. Посів та інш.)
- •Призначити антибіотики, ефективні щодо збудників пізнього сепсису з урахуванням результатів бактеріологічного дослідження крові
- •Кандидоз
- •3.2. Стрептококова інфекція групи в у новонароджених
- •Застосування антибіотиків для лікування колонізованих новонароджених без клінічних симптомів, з метою профілактики майбутньої інвазивної інфекції є не раціональним і тому не показано.
- •4. Вроджений сифіліс у новонароджених
- •Перинатальні інфекції
- •1. Герпетична інфекція у новонародежних
- •Лікування:
- •При всіх формах герпетичної інфекції показана специфічна противірусна терапія якомога раніше
- •2. Цитомегаловірусна інфекція у новонароджених
- •3. Вроджена краснуха новонароджених
- •4. Вроджений токсоплазмоз у новонароджених
- •Показання для обстеження на токсоплазмоз новонароджених дітей
- •Контрольні запитання
- •Тестові запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Г рафіки фізичного розвитку
- •Рекомендована література
- •Авторський колектив
Створення постійного позитивного тиску у дихальних шляхах (методика срар)
Створення постійного позитивного тиску у дихальних шляхах (СРАР) – це основний метод лікування дихальної недостатності у новонароджених дітей, який дозволяє забезпечити прохідність дихальних шляхів, запобігти спаданню альвеол і поліпшити альвеолярну оксигенацію.
Своєчасне використання сучасних систем СРАР дозволяє розпочати ефективну дихальну підтримку новонародженої дитини, уникаючи інвазійних процедур (інтубації трахеї і ШВЛ) і високих концентрацій кисню, а також може зменшувати тривалість подальшої кисневої терапії. У недоношених новонароджених дітей з РДС застосування методики СРАР порівняно з використанням кисневої терапії не лише зменшує потребу проводити штучну вентиляцію легень (ШВЛ), але і смертність.
Застосування цього методу лікування дихальної недостатності є особливо ефективним на початкових стадіях розвитку захворювання легень у новонароджених, які здатні самостійно дихати, незалежно від терміну гестації.
Застосування методики СРАР забезпечує:
поліпшення оксигенації (підвищення SpO2 і РаО2, зменшення ціанозу);
зменшення задишки і ретракцій грудної клітки ( важкості ДР);
ліквідацію або зменшення кількості апное;
нормалізацію частоти серцевих скорочень.
Основні показання до застосування методики СРАР
Підсилена робота дихання внаслідок зменшеного дихального об’єму (ДО):
тахіпное (> 60 за 1 хв.), за рахунок якого новонароджена дитина намагається підтримати ДО, скорочуючи тривалість видиху;
втягнення податливих ділянок нижньої частини грудної клітки і грудини, які свідчать за зменшення ДО;
стогін на видиху, що створює позитивний тиск у дихальних шляхах.
Зменшений ДО, зниження прозорості легеневих полів, ателектази, набрякові зміни у легенях за даними рентгенографії.
Дихальна підтримка після екстубації трахеї (припинення ШВЛ).
Апное недоношених.
Початкова дихальна підтримка новонароджених з дуже малою масою тіла відразу після народження.
СРАР не рекомендується застосовувати, якщо є показання до ШВЛ, у дітей з аномаліями верхніх дихальних шляхів (атрезія хоан, «вовча» паща, трахео-езофагальна нориця тощо), діафрагмальною грижею, синдромами витоку повітря (пневмоторакс), а також природженими вадами серця, які характеризуються легеневим кровоплином.
Техніка застосування методики СРАР
Системи СРАР
класичні напіввідкриті системи з постійним потоком газової суміші і клапаном видиху (механічний клапан апарата ШВЛ, посудина з водою,), за допомогою якого можна регулювати величину тиску наприкінці видиху (мал.50);
відкриті системи, які забезпечують постійний тиск у дихальних шляхах за допомогою спеціального пристрою (генератора), в якому змінний потік повітряно-кисневої суміші створює опір видиху дитини.
Ефективні сучасні методи застосування СРАР
за допомогою носових канюль для СРАР або назальної ендотрахеальної трубки, кінець якої знаходиться в носоглотці або носовому ході. Перевагу надають використанню носових канюль;
за допомогою спеціальної носової маски;
усі інші методи (використання мішків, наметів, камер, лицевих масок тощо) виявились менш ефективними, безпечними і практичними порівняно з носовими канюлями, трубками і масками, а тому рідко використовуються в даний час.
Типові параметри методики, що використовують у новонароджених дітей
Швидкість потоку дихальної суміші регулюється в межах 6-15 л/хв. залежно від маси тіла новонародженої дитини і системи СРАР, що використовується. Тиск у відкритих системах залежить від величини потоку. Для напіввідкритих систем швидкість потоку, що незначно перевищує 6 л/хв., як правило, є достатньою. Збільшення «роботи дихання» дитини в цьому випадку (зростання частоти дихань, підсилення ретракцій тощо) може свідчити за недостатню швидкість потоку.
Початковий показник частки кисню в дихальній суміші (FiO2) не повинен перевищувати 40 %.
Величина позитивного тиску СРАР може змінюватись у межах від + 3 до + 10 см Н2О. Тиск +3 см Н2О доцільно застосовувати в екстремально недоношених новонароджених дітей у фазі припинення дихальної підтримки.
Примітка: пунктиром зазначено частини системи, які знаходяться в неонатальному апараті ШВЛ.
Примітки: 1) пунктиром зазначено частини системи, які стандартно знаходяться у спеціальному апараті СРАР;
2) у деяких відкритих системах манометр і трубка видиху відсутні. Тиск у такій системі регулюється безпосередньо швидкістю газового потоку відповідно до номограми, що додається.
Мал..50 Схеми класичної (напіввідкритої) системи СРАР з використанням апарата ШВЛ для новонароджених (А) і відкритої системи з використанням спеціального апарата СРАР (Б) (назальний пристрій – спеціальні носові канюлі або маска).
Тактика зміни параметрів
Якщо важкість ДР зростає і/або центральна оксигенація дитини не поліпшується (SpO2 < 88 %), незважаючи на початкове застосування методики СРАР + 4 - 6 см Н2О, треба поступово (кожні 15 - 30 хв.) збільшувати тиск наприкінці видиху на 1 см Н2О до поліпшення оксигенації (SpO2 > 88 %) або досягнення тиску 8 см Н2О.
За відсутності позитивної динаміки показника SpO2, незважаючи на використання позитивного тиску на видиху 8 см Н2О, збільшують FiO2 до 60 % і визначають газовий склад артеріальної (капілярної) крові.
SpO2 < 88 % (РаО2 < 50 мм рт. ст.) або РаСО2 > 60 мм рт. ст. і рН < 7,25 за умови застосування тиску 8 см Н2О і FiO2 > 60 % є абсолютним показанням до початку ШВЛ.
Відміна СРАР
У разі зменшення клінічної важкості ДР і сталому збільшенні SpO2 до 94 % спочатку поступово (на 5 % за 30 хв.) зменшують FiO2 до 40-30 %, а потім поступово (1 см Н2О за 30 хв.) зменшують позитивний тиск до + 4 - + 5 см Н2О, підтримуючи SpO2 у межах 88-94 % і РаО2 – у межах 50-70 мм рт. ст.
Позитивний тиск наприкінці видиху утримують на рівні +4 - +5 см Н2О до того часу, поки задишка і ретракції стануть мінімальними або зникнуть.
Стабільність стану дитини (SpO2 - 92-93%, відсутність апное, нормальні показники інших життєво важливих функцій, легкі ДР) за умови зменшення FiO2 < 40 % і тиску < 5 см Н2О визначають можливість відміни СРАР.
У дітей з дуже малою масою тіла при народженні, які мають періодичні апное, рекомендується продовжувати застосування СРАР з тиском ≤ 5 см Н2О до зменшення FiO2 до 30-21 %.
Основні показання до застосування ШВЛ
Клінічні
Прогресивне зростання важкості ДР або роботи дихання, незважаючи на застосування СРАР з FiO2 > 60 % або оксигенотерапії з FiO2 > 60 %.
Важкі ДР незалежно від причин.
Рецидивні патологічні апное (3 і більше апное, які вимагали тактильної стимуляції або ШВЛ мішком і маскою протягом години).
Стійка брадикардія (ЧСС < 80/хв.) або артеріальна гіпотензія (середній артеріальний тиск менше величини терміну гестації дитини у тижнях).
Масивна легенева кровотеча.
Лабораторні
РaO2 < 50 мм рт. ст., незважаючи на застосування СРАР з FiO2 > 60 % і тиском > 6 см Н2О або оксигенотерапії з FiO2 > 60 %.
РaCO2 > 60 мм рт. ст.
pН < 7,25 (респіраторний ацидоз).
Розгляд особливостей застосування ШВЛ у новонароджених виходить за межі даної теми.