
- •Передмова
- •Список скорочень
- •Розділ 1. Організація неонатологічної служби України. Санітарно-гігієнічний режим відділення новонароджених
- •Етапи та рівні надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню
- •Принципи надання медичної допомоги новонародженим на першому етапі Організація медичної допомоги новонародженим в акушерському стаціонарі
- •Медичне спостереження за новонародженим після виписки з пологового стаціонару
- •Організація медичної допомоги новонародженим в перинатальному центрі
- •Принципи організації надання медичної допомоги новонародженим в педіатричних стаціонарах другого етапу
- •Організація санітарно-протиепідемічних заходів
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 2. Здорова новонароджена дитина
- •2.1. Поняття та визначення в неонатології, статистичні показники
- •Поняття та визначення
- •Статистичні показники
- •2.2. Анатомо-фізіологічні особливості доношеної новонародженої дитини
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.3. Оцінка стану новонародженого
- •Первинна оцінка стану новонародженого
- •Оцінку стану новонародженого треба здійснити протягом перших 30 секунд після народження дитини!
- •Здорова новонароджена дитина: адекватно дихає або кричить, рухає всіма кінцівками, рожева, доношена, без вроджених вад розвитку.
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.4. Огляд новонародженого
- •Повний медичний огляд новонародженого проводиться:
- •Обладнання для виконання огляду новонародженого
- •Показники адаптації, які необхідно визначити під час первинного лікарського огляду
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.5. Тепловий ланцюжок
- •Десять кроків «теплового ланцюжка»
- •Тепла пологова кімната (операційна).
- •Негайне обсушування дитини.
- •3. Контакт "шкіра до шкіри".
- •4. Грудне вигодовування.
- •5. Відкласти зважування та купання.
- •6. Правильно одягнути та загорнути дитину.
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.6. Догляд за новонародженим
- •2.6.1. Основні принципи догляду за новонародженим в перші 2 години життя
- •1.Підготувати приміщення і необхідне обладнання для кожних пологів
- •2. Обсушити дитину.
- •3. Оцінка стану дитини.
- •4. Передати дитину матері на контакт «шкіра до шкіри».
- •5. Санація верхніх дихальних шляхів при необхідності.
- •6. Перетиснути і перетнути пуповину.
- •7. Перевірка прохідності стравоходу.
- •8. Розпочати грудне вигодовування.
- •9. Провести профілактичні процедури.
- •10. Не залишати дитину з матір’ю одних (спостереження за дитиною на протязі перших двох годин).
- •11. Оглянути, зважити, виміряти дитину (методику антропометрії див. У розділі «Огляд новонародженого)
- •12. Організувати цілодобове спільне перебування матері і дитини (Див. У розділі «Організація неонатологічної служби України. Санітарно-гігієнічний режим відділення новонароджених»)
- •2.6.2. Догляд за дитиною після 2-ох годин
- •2.6.3.Вакцинація
- •2.6.4. Скринінгове обстеження
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •2.7. Перехідні стани
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 3. Годування новонароджених
- •3.1. Грудне вигодовування Терміни, що використовуються при описі різних видів вигодовування
- •Принципи підтримки грудного вигодовування для медичних закладів, рекомендовані вооз та прийняті в Україні
- •3.1.1. Роль грудного вигодовування для матері та дитини
- •3.1.2. Фізіологія лактації
- •4 Фази розвитку молочних залоз і лактації:
- •3.1.3. Склад грудного молока
- •3.1.4. Техніка прикладання дитини до грудей
- •3.1.5. Правила грудного вигодовування
- •3.1.6. Проблеми при грудному вигодовуванні (з боку матері, з боку дитини)
- •3.1.7. Протипоказання до грудного вигодовування
- •3.1.8. Імовірні і достовірні ознаки недостатнього отримання дитиною молока
- •3.2. Штучне вигодовування
- •3.2.1. Класифікація замінників грудного молока
- •Не рекомендується вигодовування дитини неадаптованим коров’ячим молоком та молоком інших тварин.
- •3.2.2. Міжнародне зведення правил маркетингу замінників грудного молока (згм)
- •Звичайні маркетингові практики неприйнятні по відношенню до замінників грудного молока!
- •3.3. Змішане вигодовування
- •Контрольні запитання
- •Протипоказання до грудного вигодовування.
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Недоношений новонароджений
- •Анатомо-фізіологічні особливості недоношених новонароджених
- •Профілактика та лікування гіпотермії
- •Профілактика і корекція гіпоглікемії
- •Відкрита артеріальна протока (вап)
- •Некротизуючий ентероколіт (нек)
- •Ретинопатія недоношених дітей (рн)
- •Анемія недоношених
- •Рання анемія недоношених (ран)
- •Вигодовування недоношених дітей
- •Методи годування. Вибір методу годування залежить від гестаційного віку і стану дитини (табл. 12).
- •Новонароджені, замалі для гестаційного віку
- •Основні розлади адаптації та патологічні стани у новонароджених з затримкою внутрішньоутробного розвитку
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Оцінка гестаційного віку дитини за новою шкалою Баллард
- •Розділ 5. Реанімаційна допомога новонародженій дитині. Асфіксія новонароджених.
- •5.1. Реанімаційна допомога новонародженій дитині
- •Оцінка адаптації новонародженої дитини і показання до надання початкової медичної допомоги
- •Початкова стабілізація стану новонародженої дитини
- •Оцінка стану новонародженої дитини під час надання медичної допомоги
- •Штучна вентиляція легень (швл)
- •Самостійне дихання під постійним позитивним тиском (срар)
- •Киснева терапія
- •Непрямий масаж серця
- •Інтубація трахеї
- •Мал..41. Правильне введення катетера у вену пуповини під час реанімації новонародженого.
- •Дії у разі неефективної реанімації
- •Припинення реанімації
- •5.2. Асфіксія новонароджених
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 6. Пологова травма у новонароджених
- •Види пологової травми
- •Т 2 2 равми м’яких тканин
- •Пологові травми кісток
- •Пологові травми спинного мозку та плечового сплетіння.
- •Внутрішньочерепні пологові травми
- •Ураження органів черевної порожнини.
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7. Жовтяниці новонароджених. Гемолітична хвороба новонародженого
- •Основні визначення
- •Патогенетична класифікація неонатальних жовтяниць
- •Причини підвищення рівня загального білірубіну сироватки в неонатальному періоді
- •Гемолітична хвороба новонародженого
- •Фактори ризику розвитку гхн
- •Класифікація гхн
- •Важкість перебігу гхн
- •Критерії діагнозу гхн
- •Диференціальна діагностика неонатальних жовтяниць
- •Клінічна оцінка важкості жовтяниці
- •Догляд за новонародженим з неонатальною жовтяницею
- •Лікування гемолітичної хвороби новонароджених та інших жовтяниць
- •Проведення фототерапії у новонародженого
- •Моніторинг під час фототерапії:
- •Замінне переливання крові
- •Техніка зпк
- •Прогноз та виписка
- •М ал..47. Номограма для визначення ризику розвитку значної гіпербілірубінемії (Bhutani)
- •Профілактика гхн
- •Контрольні запитання
- •Тестові запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 8. Захворювання органів дихання у новонароджених
- •Патофізіологічні передумови розвитку захворювань легень у новонароджених
- •Методика діагностики й оцінки важкості та типу др
- •Діагностичні симптоми др
- •Класифікація др
- •Основні принципи надання медичної допомоги новонародженим з др
- •Формулювання діагнозу
- •Спостереження за новонародженою дитиною з др
- •Створення постійного позитивного тиску у дихальних шляхах (методика срар)
- •Респіраторний дистрес-синдром
- •Пневмонія
- •Транзиторне тахіпное новонародженого (ттн)
- •Синдром аспірації меконію (сам)
- •Бронхолегенева дисплазія
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 9. Геморагічна хвороба новонароджених
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 10. Перинатальні інфекції
- •Бактеріальні інфекції
- •1. Локалізовані інфекції
- •1.1 Омфаліт
- •1.2. Бактеріальна інфекція шкіри та слизових оболонок
- •1.3. Кон’юнктивіт
- •2. Системні інфекції
- •2.1. Неонатальний менінгіт
- •3.Генералізовані інфекції
- •3.1. Неонатальний сепсис
- •Посіви матеріалу зі слизових оболонок, шкіри, шлункового вмісту не дозволяють диференціювати інфекцію від колонізації тому рутинно не проводяться
- •У випадку позитивного результату крові – (в залежності від результатів бак. Посіву), змінити антибіотики згідно з результатами посіву і чутливості;
- •Провести повторно обстеження (зак, срб, бак. Посів та інш.)
- •Призначити антибіотики, ефективні щодо збудників пізнього сепсису з урахуванням результатів бактеріологічного дослідження крові
- •Кандидоз
- •3.2. Стрептококова інфекція групи в у новонароджених
- •Застосування антибіотиків для лікування колонізованих новонароджених без клінічних симптомів, з метою профілактики майбутньої інвазивної інфекції є не раціональним і тому не показано.
- •4. Вроджений сифіліс у новонароджених
- •Перинатальні інфекції
- •1. Герпетична інфекція у новонародежних
- •Лікування:
- •При всіх формах герпетичної інфекції показана специфічна противірусна терапія якомога раніше
- •2. Цитомегаловірусна інфекція у новонароджених
- •3. Вроджена краснуха новонароджених
- •4. Вроджений токсоплазмоз у новонароджених
- •Показання для обстеження на токсоплазмоз новонароджених дітей
- •Контрольні запитання
- •Тестові запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Г рафіки фізичного розвитку
- •Рекомендована література
- •Авторський колектив
Гемолітична хвороба новонародженого
ГХН – захворювання, зумовлене імунологічною несумісністю крові матері і дитини за різними антигенами (Rh D, АВ0, Kell, Duffy та ін). Частота даної патології – 1:250, 1:300.
Етіологія. Основною причиною ГХН є наявність у еритроцитів плода антигену, на який у матері виробляються антитіла. Таких антигенів дуже багато. Теоретично кожна вагітність може бути конфліктною. З практичної точки зору найбільше значення має несумісність за антигенами Rh та АВ0. Однак, ГХН розвивається лише у 3-6% випадків несумісності крові матері та дитини.
Фактори ризику розвитку гхн
Наявність негативного Rh-фактору і/або 0(І) групи крові у матері.
Народження дитини з ГХН від попередніх вагітностей.
Діагностичні інвазивні втручання (амніоцентез, кордоцентез).
Наявність в анамнезі абортів, самовільних викиднів.
Уведення препаратів крові та ускладнений перебіг попередніх пологів (кесарський розтин, кровотеча, відшарування плаценти).
Патогенез. Центральною ланкою патогенезу ГХН є гемоліз еритроцитів як результат патологічної дії комплексу антиген-антитіло на клітинну мембрану.
ГХН за Rh-несумісністю виникає за умови наявності материнських антитіл класу IgG до антигенів еритроцитів Rh(+), серед яких найбільше значення має RhD антиген.
Це захворювання розвивається лише тоді, коли Rh-негативна мама була сенсибілізована до антигенів еритроцитів Rh(+). Сенсибілізація, як правило, відбувається під час народження резус-негативною жінкою першої дитини Rh(+). У процесі пологів еритроцити плода проникають через плаценту у кров матері. Вони сприймаються імунною системою як чужорідний антиген, до якого виробляються антитіла. Тому перша Rh-несумісна дитина народжується, як правило, здоровою, а наступні вагітності резус-позитивним плодом є обтяжені зростаючим ризиком розвитку ізоімунізації і, в результаті, виникає гемолітична хвороба новонароджених. Ізоімунізація може також відбуватися у випадку вагітності, що закінчилася викиднем або артифіціальним абортом. При повторній вагітності жінки Rh(-) плодом Rh(+) антитіла до RhD (класу IgG) проходять через плаценту в систему кровообігу плода, реагують з еритроцитами і призводять до їх руйнування.
Ізоімунізація за АВО-системою відрізняється від ізоімунізації за Rh тим, що в крові жінок О(І) групи є природні антитіла (α-та β-аглютиніни). Наявність останніх рівноцінна первинній сенсибілізації, і для розвитку конфлікту достатньо мінімальної кількості фетальних кров’яних тілець, які потрапляють через плаценту. Тому ГХН на ґрунті АВО-конфлікту може виникнути у дитини від першої вагітності. Крім цього, імунні антитіла системи АВО починають зв’язуватись з фетальними кров’яними тільцями в більш пізні терміни і є небезпечними тільки для звільнених у цей період еритроцитів. Це пояснює легший перебіг гемолітичної хвороби при АВО-конфлікті. Найчастіше ГХН за АВО-системою спостерігається при 0(І) групі крові матері та А(ІІ) групі крові дитини.
Імунологічна відповідь на інші антигени груп крові також може викликати ГХН. Найчастіше тут проявляє себе антиген К класу Кеll. Проте реакції, пов’язані з цим антигеном, значно рідші, ніж відповіді на RhD. Це пов’язано з його низькою частотою в популяції (9%) і слабкою антигенністю.
Розуміння патогенезу ГХН призвело до запровадження системи профілактики резус-конфлікту. Воно полягає у введенні готових анти-RhD антитіл матерям Rh(-) відразу після народження дитини Rh(+). Цей захід має за мету швидко знищити еритроцити Rh(+) плода, які проникли до кровообігу матері, і тим самим запобігти сенсибілізації.