Розділ 6. Пологова травма у новонароджених

Мета. Навчитися діагностувати пологові травми, запобігати пологовому травматизму, призначати адекватну терапію та визначати прогноз захворювання.

Студент повинен знати: причини розвитку, види пологової травми, основні складові медичної допомоги новонародженим з пологовими травмами.

Студент повинен вміти: проводити диференційну діагностику пологових травм, прогнозувати їх перебіг та наслідки, запобігати виникненню пологового травматизму.

Ключова інформація.

• Знання особливостей перебігу пологів важливі для визначення материнських або плодових чинників ризику пологової травми у новонародженого.

• Основними методами діагностики пологової травми вважаються комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, нейросографія, електронейроміографія, рентгенографія.

• Під час формулювання діагнозу «пологова травма» враховують вид ураження відповідно до МКХ-10 (Р10-Р15), ступінь важкості (легкий, середній, важкий), клінічний перебіг (катастрофічний, гострий), провідні неврологічні симптоми (збудження, пригнічення та ін), період захворювання (гострий, відновний).

• Лікування травматичного ушкодження новонародженого проводиться у гострий і відновний періоди. Лікування пологової травми в гострому періоді розпочинається в пологовому будинку з комплексу проведення реанімаційних заходів, виконання необхідних складових лікування, що забезпечать нормалізацію і підтримку показників основних життєвоважливих функцій. Лікування пологової травми у відновний період відбувається у спеціалізованому відділенні для новонароджених, якщо в цьому є потреба.

• Прогноз залежить від виду пологової травми та ступеня її важкості.

Пологова травма – це пошкодження цілісності тканин та органів дитини під час пологів внаслідок дії механічних чинників.

Частота пологової травми коливається від 2 до 7 на 1000 народжених живими. Однак, при використанні сучасних методів обстеження ( ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія та ін) пологову травму головного та спинного мозку виявляють у 6-8% новонароджених.

Ведуча роль в патогенезі пологової травми належить механічному впливу (стискання, витягування, зміщення тканин плоду), що виникає при проходженні плоду по пологовим шляхам і при акушерських втручаннях, а також порушенням кровообігу загального та місцевого характеру.

Механічні чинники, що призводять до виникнення пологової травми у новонароджених можуть діяти ізольовано (табл.1), однак, частіше, це - сукупність кількох чинників. Зокрема, перинатальна гіпоксія та асфіксія у пологах часто передують або супроводжують виникнення пологових травм.

Табл.. 22. Основні чинники ризику виникнення пологової травми у новонароджених

Материнські

Дитячі

патологічна форма тазу в матері ( звужений, плоскорахітичний) підвищена ригідність родових шляхів пологи при терміні гестації менше 32 тиж і більше 42 тиж; затяжні, швидкі (стрімкі) пологи; пологи при аномальних передлежаннях плоду (сідничне та ін., асинклітичне вставлення ); спеціальна акушерська допомога в пологах ( повороти плода на ніжку, накладання акушерських щипців, вакуум - екстракція плода, надмірні тракції плода під час пологів);

крупний плід (маса тіла більше 4500 г); великі розміри голови плоду аномалії розвитку плода; глибока недоношеність