Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник з неонатології для студентів.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
10.55 Mб
Скачать

Розділ 4. Недоношений новонароджений

Мета. Вивчити особливості фізіології та патології передчасно народжених дітей та оволодіти практичними навичками надання медичної допомоги недоношеним новонародженим.

Студент повинен знати: термінологію та діагностичні критерії недоношеності, маловаговості та затримки внутрішньоутробного розвитку, анатомічні й фізіологічні особливості органів та систем недоношених дітей, особливості перебігу патологічних станів, властивих недоношеним дітям, принципи надання лікувально-профілактичної допомоги.

Студент повинен вміти: зібрати анамнез, провести об’єктивне обстеження недоношеної дитини, сформулювати діагноз, призначити необхідне обстеження та лікування, обрати метод вигодовування та принципи виходжування.

Ключова інформація.

  • Проблема недоношених дітей - одна з найважливіших як у країнах, що розвиваються, де передчасно народжуються 10-15% дітей, так і у економічно розвинених країнах – 7-11%. Недоношеність є однією з головних причин неонатальної смертності в світі.

  • Недоношена новонароджена дитина – це дитина, яка народилася у терміні вагітності з 22-го повного до 37 повного тижня (154-259 повних діб, рахуючи від першого дня останнього нормального менструального циклу) незалежно від маси тіла та зросту дитини при народженні.

  • Маловагова дитина (дитина з малою масою тіла при народженні) – це дитина, що має масу тіла менше 2500 г незалежно від терміну гестації. Дуже мала маса тіла –1000- 1499 г, надзвичайно мала маса тіла – 500-999 г.

  • Новонароджена дитина з затримкою внутрішньоутробного розвитку (замала для гестаційного віку) – дитина, яка має показники фізичного розвитку менші за відповідні для її гестаційного віку (<10 перцентиля). Погане харчування матері, хронічні інфекції та фетоплацентарна недостатність під час вагітності є головними причинами внутрішньоутробної затримки розвитку.

  • Недоношені новонароджені мають морфологічні та функціональні особливості, що відрізняють їх від доношених та обумовлюють необхідність особливих технологій надання медичної допомоги.

  • Захворюваність недоношених дітей значно перевищує захворюваність доношених новонароджених, вони мають підвищений ризик порушення адаптації та розвитку патологічних станів, що зумовлює необхідність контролю та відповідної корекції.

  • Догляд за недоношеною дитиною та дитиною з затримкою внутрішньоутробного розвитку потребує більш ретельного дотримання теплового режиму та частішого контролю температури тіла.

  • Необхідно заохочувати грудне годування недоношених та маловагих дітей. Якщо дитина не може взяти груди, слід застосовувати альтернативні способи годування.

Недоношеність залишається однією з найважливіших проблем охорони здоров'я у всьому світі. Статистика свідчить про високу смертність недоношених: у перинатальному періоді вона у 33 рази вища, ніж у доношених, у ранньому неонатальному – у 20 разів вища, вади розвитку у 10 разів частіші. Значна частина недоношених, які вижили, страждають на фізичну, інтелектуальну, психічну неповноцінність. Тому недоношеність – це не тільки медична, а й соціальна проблема. В Україні передчасно народжується близько 4,5% новонароджених.

За визначенням ВООЗ, передчасним є народження дитини до закінчення повних 37 тижнів вагітності або раніше 259 днів. Маса тіла менша 2500 г та довжина тіла менша 45 см останнім часом не розглядаються як критерії недоношеності, оскільки недоношені діти можуть мати масу тіла більшу за 2500 г (наприклад, макросомія при діабетичній фетопатії), а доношені – менше 2500 г (малі до гестаційного віку).

В Україні з 2007 року реєструють народження та смертність немовлят, починаючи з повних 22 тижнів гестації та маси тіла 500 г. Надання медичної допомоги таким малюкам потребує високовартістного обладнання (апарати ШВЛ, кувези, пульсоксиметри, перфузори та ін.), дорогих ліків (сурфактант, препарати для парентерального харчування). Держава виділяє значні кошти на обладнання існуючих та створення нових регіональних перинатальних центрів, відділень інтенсивної терапії новонароджених.

Класифікація. Використання класифікації недоношеності за ступенями, яка раніше існувала у російськомовній літературі, не є доцільним. Поділ дітей на групи за масою не відповідає істинній недоношеності, оскільки частина новонароджених є мало ваговими до терміну гестації. При діагностиці недоношеності необхідно вказувати гестаційний вік дитини (кількість тижнів вагітності, коли відбулися пологи).

Наприклад: недоношений новонароджений 28 тижнів з дуже малою масою тіла.

Для оцінки постнатального розвитку недоношеної дитини доцільно користуватися терміном „постконцептуальний (постменструальний) вік”. Його вираховують, як суму гестаційного і хронологічного віку дитини. Наприклад: дитині, що народилася на 29 тижні гестації, зараз 5 тижнів. Її постконцептуальний вік 29 + 5 = 34 тижні.

Причини передчасних пологів: не завжди вдається встановити, часто діє декілька чинників (близько 30% випадків – мимовільні передчасні пологи, які відбуваються з невідомих причин).

Соціально–економічні чинники: низький освітній рівень батьків, бідність, небажана вагітність, вагітність поза шлюбом, професійні шкідливості, паління, вживання алкоголю, наркотиків.

Соціально-біологічні чинники: вік матері молодше 17 і старше 35 років, недостатнє харчування під час вагітності, попередні аборти, субклінічна інфекція.

Клінічні чинники: екстрагенітальні захворювання, інфекції під час вагітності, хронічна патологія сечостатевої системи, психологічні та фізичні травми, прееклампсія, оперативні втручання під час вагітності, аномалії матки або плаценти, передчасний розрив навколоплідних оболонок.

Екстракорпоральне запліднення. Багатоплідна вагітність